батьками чи іншими членами сім’ї, тим активнішою і впевненішою вона проявляє себе у спілкуванні з іншими як у дошкільному навчальному закладі, так і поза ним.
Дитині потрібно більше приділяти уваги. Часто читати і розповідати казки, давати можливість висловити свою думку щодо змісту казки та вчинків і дій її героїв. Потрібно домагатися, щоб у дитини після прослуховування казки виникало багато запитань, так як це свідчить про те, що вона вдумливо і уважно слухала казку, аналізує і намагається повністю її зрозуміти і сприйняти. Тут важливим є, - дати відповідь на запитання дитини, тому що на даний час вона її дуже потребує, є для неї важливою і утворює наступну сходинку у формуванні всебічно розвинутої особистості.
В процесі слухання казки дитині потрібне безпосереднє спілкування – роз’яснення деяких ситуацій, висловлювання своїх почуттів щодо персонажів казки, оцінювання їх вчинків.
Для розвитку мовлення та мислення важливим є надання можливості самій дитині складати і розповідати казку, вміти її інсценізувати. Це сприяє виробленню власних думок, міркувань, висновків, розвитку активності дитини. В процесі такої діяльності розвивається мова дитини, збагачується її активний і пасивний словниковий запас; набувається вміння аналізувати. І все це сприяє розвитку і становленню особистості дитини.
Отже, ознайомлення дитини з казкою, яка має великий вплив на розумовий розвиток – це неперервний зв’язок дошкільного навчального закладу і сім’ї як осередку формування уявлень дітей про казковий світ.
Родина як осередок формування уявлень дітей про казковий світ.
Батьки, будучи взірцем для поведінки дитини, сильно впливають на неї своїми вчинками, тим, що вони роблять, чи тим, чого не роблять. Це здійснює вплив на розвиток інтелекту дітей.
Казки можуть виявитися добрими помічниками і для дорослих. Вони розкриють їм душу дитини, підкажуть, як позитивно впливати на її розвиток[36;5].
Вміло підбираючи казки, можна впливати на розумовий, психічний розвиток дитини. Казки дають батькам і дітям можливість спілкуватися на ігровому рівні, де зазвичай легше вдається обговорювати більшість нелегких тем. Розповідаючи дітям казки, батьки дарують їм одночасно і свою любов. А батьківська любов породжує в дитячому характері впевненість в собі. В процесі такого спілкування виникають нерозривні зв’язки між оповідачем і маленьким слухачем. Вони разом здійснюють мандрівку в чудову країну фантазії і часто знаходять там актуальні відповіді на більшість проблем. [36;7]
Батькові чи матері, коли вони розповідають казку, легше «розговорити» дитину, подолати труднощі в спілкуванні. Маленька дитина, читаючи з батьком чи матір’ю свої перші книжки – з яскравими малюнками і великими літерами, вчиться аналізувати прочитане, ставить запитання, які на даний час цікавлять її. Чим старше стає дитина і чим частіше вона отримує таку увагу зі сторони батьків, тим швидше розширюється її словниковий запас і тим сильнішою стає потреба в подібних заняттях. Дитині часто приходиться пояснювати значення того чи іншого слова, а так як робиться це в процесі гри, то не втомлює, а викликає радість, бо казки розмовляють однією мовою з дітьми. [36;8]
Розповідати казки можна так, щоб маленький слухач також приймав в цьому участь. У задоволених і впевнених в собі дітей, скоріше всього, розумні і чуйні батьки, які не шкодують часу, дарують їм любов і родинне тепло, не обмежуючи при цьому їх самостійність. Коли дитина навчиться говорити, потрібно запастися терпінням і часом. Необхідно вислуховувати і коментувати більшість її історій; важливо, щоб дитина повірила, що її батьки сприймають її всерйоз, як повноцінного співбесідника. Одним дітям потрібно давати виговоритися, інших, мовчазних, спонукати до розмови, щоб вони сказали хоча б декілька слів.
Потрібно спонукати дитину задавати питання. Але не треба пояснювати їй все по-дорослому. Краще вияснити, що ж їй саме хочеться дізнатись. Казки з їх перебільшеннями і гротескними персонажами часто дають дитині саме ту відповідь на її питання, якої вона потребує, навіть якщо батьки і не завжди це розуміють. Тому що казки відповідають дитячому світосприйняттю в більшій мірі, ніж розсудливий світ дорослих. [36;15]
Казки сповнені чудес. Їх персонажі нерідко вибираються із критичних ситуацій то з допомогою чарівника, то закликаючи на допомогу власну винахідливість. Дітям також досить часто випадає потрапляти в нелегкі ситуації, стикатися з важкими проблемами. І герої казок можуть слугувати для дітей повчальними взірцями поведінки. [36;109]
За допомогою улюбленої казки дитина може дізнатися, з якою ситуацією вона зіткнулася в даний час. Дитина здатна лише ототожнювати себе з уявним устроєм казки, а в дорослих, на озброєнні є розум і більш широкий словниковий запас. Тому вони можуть допомогти їй вибратися із важкої ситуації, підказати вирішення проблеми, якщо прикличуть собі на допомогу улюблених казкових героїв дитини. [36;113]
Світ казок завжди цікавий і різноманітний. Це стосується не лише його персонажів (людей, тварин, фантастичних істот), але і важливих тем. Завдяки таким властивостям казок із них виходить чудовий «навчальний матеріал», бо з їх допомогою можна обговорювати в доступній для дітей формі життєві проблеми і приводить дитину до конструктивних висновків. [36;82]
Батьки, розповідаючи своїм дітям казки, допомагають їм орієнтуватися в оточуючому світі і дарують «топографічну карту» душі, завдяки якій дітям буде легше відшукати дорогу до щасливого життя. [36;41]
