любові і дружби, взаємної поваги, що ведуть при цьому загальне господарство й оказують один одному моральну і матеріальну підтримку називається родиною.
Найважливішою задачею родини є виховання дітей, розвиток їх фізичних і духовних сил в органічному зв'язку із суспільним вихованням.
Родина – це форма співжиття людей чоловічої і жіночої статей, яка виробилася за багато століть в інтересах створення нормальних умов для їхньої повсякденної життєдіяльності, збереження здоров'я, народження і виховання дітей, передачі життєвого досвіду. Родину треба всіляко зміцнювати.
Питання про статеве виховання може бути правильно вирішено тільки тоді, коли батьки і педагоги добре собі представляють мету, що вони повинні переслідувати в половому вихованні своїх дітей. Якщо ця мета буде ясна, то ясними стануть і шляху її досягнення.
Говорячи про виховання майбутнього полового почуття дитини, про виховання її як майбутнього сім'янина, треба також говорити і про її майбутню любов.
З продовженням роду зв'язані вищі духовні цінності людини і людства в цілому. Одна з них – любов. А.С.Макаренко писав: «Якщо, виростаючи, дитина не навчилася любити батьків, братів, сестер, свою школу, Батьківщину, якщо в її характері виховані початки грубого егоїзму, то дуже важко розраховувати, що вона здатна глибоко любити обрану їм жінку».
Питання про статеве виховання вважається одним із самих важких у педагогіці. І дійсно, ні в якім питанні не було стільки наплутане і стільки висловлено неправильних думок. А тим часом практично це питання зовсім не таке вже важке. Воно стає важким тільки тоді, коли його розглядають окремо і, коли йому додають занадто велике значення, виділяючи його з загальної маси інших питань.
В період полового дозрівання особливо важливо проводити в школі бесіди, у яких приймали би участь як педагоги, так і лікарі, і батьки, і самі діти.
Між дітьми та батьками повинна бути атмосфера особливої довіри і делікатності.
Створення системи полового виховання має свої етапи.
Потрібно серйозний підхід і заглиблені знання в цьому питанні, розробка нових засобів і методів. Але що не повинно лякати – прокладати дороги.
Про наявність системи статевого виховання можна буде по-справжньому говорити лише тоді, коли дана система розпочинається в повсякденному житті стане її невід’ємною частиною.
Морально-статеве виховання є центральною для педагогічної науки та соціальної практики.
Статеве виховання повинно бути взаємопов’язане з моральністю, бути обґрунтованим, ефективним.
Доречними до цієї теми є слова о. диякона Романа Сиротича: “Статеве виховання – це невід’ємна частина християнського виховання.”.
Людина вже в материнському лоні належить Богові. Життя людини - це найбільший дар Бога. Тому говорити з дітьми потрібно відверто, впевнено і щиро, без страху.
І за словами Блаженнійшого Любомира Гусара: “Нашим завданням є не тільки навчити правди, а й виховати людей, нове покоління, тому що ми маємо майбутнє настільки, наскільки зуміємо виховати добрих християн”.
У своїй курсовій роботі я спробувала розглянути і висвітити єдність морального і статевого виховання. Мету, поставлену перед собою, я досить чітко виклала. Свою тему я намагалась розглядати з різних точок зору: з погляду педагога, батьків.
Бібліографія
Антонова М.В. “Основи гігієни учнів” – М. – 1971 р.
Большакова М.Д. “Гігієна підлітків” – М. – 1966.
3. Васил’єва В.Є. Про фізичний розвиток дітей та підлітків. - М., 1969.
4. Вовчик-Блакитна М.В. Сімейне виховання: юнацтво. К.: Рад.шк., 1982.
5. Говорун Т.В., Шарган О.М. Батькам про статеве виховання дітей. - К.: Рад.шк., 1990.
6. Громашевський Л.В. Що необхідно знати про інфекції. - М., 1990.
7. Громова З.П. Гігієна та фізичне виховання учнів в
родині. - Мінськ., 1973.
8. Д’яченко Н.І. Починай з початку// Сім'я і школа. - 1987 - № 3 - С.16.
9. Дьоміна І.С. Етика та психологія сімейного життя. - К.: Рад.шк., 1985.
10. Зарубкін Г.П. Особиста гігієна. - М., 1987.
11. Зацепін В.І. Про життя сімейне. - М., 1987.
12. Іванов М.А. Шлюб, сім’я, діти. - М., 1980.
13. Ісаєв Р.І., Качан Д.С. Статеве виховання учнів. - Л., 1979.
14. Качан B.C. Вихователю про сексологію. - М., 1991.
15. Колесов Д.В. Бесіди про статеве виховання. - М., 1976.
16. Колесов Д.В., Сильвестрова І.Б. Фізіолого-педагогічні аспекти статевого созрівання. - М., 1979.
17. Кондратюк B.I. Вивчення методів сімейного виховання. Нач.шк.- 1993 -№1. -С.70.
18. Koп I.C. Вступ до сексології. - М., 1989.
19. Леслафт П.А. Сімейне виховання дитини та його значення. М.- Педаго-гіка, 1991.
20. Мойберт З.В. Що я повідаю своїй дитині. - М.,1989.
21. Осокіна М.В. Фізіологія розвитку дитини. - М,. 1973.
22. Ходаков Н.М. Молодому подружжю. - М., 1992.
23. Хріпкова А.Г. Замітки про статеве виховання. - М., 1970.
24. Чередніченко B.C. На межі відвертості. - Вих.школярів. - 1989- №3 – С.138.
25. Шибаєва А. І. Батькам про статеве виховання. - М., 1989.
26. Український греко-католицький часопис “Нова зоря” – 2005 р. №44.
27. Б.В. Грицуляк, А.І. Лесін, Б.В. Шутка “Особливості поведінки підлітків”.
28. Газета “Известия”, 1998, 27 жовтня – стаття Ірини Коршакової.
29. Олена Сечейко “До проблеми сексуального виховання”.
