ігри з дидактичною лялькою та дидактичним матеріалом.

Третій етап: цілеспрямоване колективне та індивідуальне навчання дітей трудових дій; формування практичних навичок; набуття уміння будувати взаємодію з учасниками трудового процесу, що стимулюється дорослим.

Завданнями на третьому етапі є цілеспрямоване навчання дітей трудових дій, формування навичок, які відповідають їхньому вікові та проблемам. Передусім потрібно вмотивувати таке навчання й зацікавити дітей процесом і результатами праці. Педагог зосереджує увагу на взаємодії між учасниками спільної трудової діяльності, спрямовуючи її в русло доброзичливих взаємин на емоційному та експресивному рівнях. Власним прикладом педагог показує, як можна розподілити обов’язки між учасниками, почергово використати обладнання, як позбутися напруги в колективі. До речі, емоційна привабливість процесу праці у старшому дошкільному віці переважає над мотивацією діяльності. Отож слід намагатись, аби діти мали втіху від спілкування під час виконання спільних дій. Роль дорослого на етапі формування в дошкільнят трудових умінь украй важлива. Тільки він задасть правильний тон спілкуванню, зробить його невимушеним і корисним. Тому на цьому етапі не варто залишати дітей на одинці зі своєю роботою.

Створенню позитивного емоційного тла для трудової діяльності дітей сприяє й музика. Досвід роботи з дошкільнятами дає підставу стверджувати, що музика не лише викликає позитивні емоції, притлумлює в групі гамір, а й допомагає малим зосереджуватися на виконанні завдання без втручання дорослого. На цьому етапі диференціюється зміст трудового виховання залежно від рівня підготовленості дітей, їхніх інтересів, уподобань, комунікативних умінь.

Четвертий етап: заохочення та підтримка проявів ініціативності, вольових зусиль з боку дитини для досягнення успіху; створення умов для вибору змісту, матеріалів праці, способів досягнення мети, для фантазування.

Цей етап передбачає – заохочення і підтримку проявів ініціативності, яка ґрунтується на практичних уміннях. Якщо раніше ініціатива дітей проявлялася загалом під час визначення мети трудової діяльності та її планування, вибору матеріалів та знарядь праці, то тепер вона підкріплюється їхніми конкретними вміннями, впевненістю у власній спроможності виконати заплановане.

П’ятий етап: формування самооцінки; закріплення впевненості у своїх можливостях, позитивних емоцій від самостійного виконання трудових дій та отриманих результатів – предметних емоційних.

На завершальному етапі формується самооцінка. Потрібно закріпити впевненість дітей у собі, їхні позитивні емоції як наслідок самостійного виконання трудових дій та отриманих результатів. Цьому сприяє організація виставок дитячих робіт, на які запрошуються вихованці та вихователі з інших груп. Заохочення, схвальні відгуки, можливість порівняти свої роботи з роботами інших дітей, індивідуальні бесіди допомагають формувати в дитини вміння адекватно оцінювати результати своєї діяльності.

Педагоги повинні пам’ятати про те, що в образотворчій діяльності формується ставлення дітей до праці й вміння трудитися й не упускати можливості, закладені в різних видах цієї діяльності. Існує думка, що малювання, ліплення, аплікація є для дітей лише грою, забавою. Однак без докладання трудового зусилля зображення створити не можливо. Художники підкреслюють, що створення картини, скульптури вимагає постійної завзятої.

Образотворча діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Відомий російський художник-педагог П. П. Чистяков писав: „Малювання як вивчення живої форми є одним із компонентів знання взагалі: воно вимагає такої ж діяльності розуму, як науки, визнані необхідними для елементарної освіти” [24, 26].

Заняття з художньої праці посідають вагоме місце серед форм навчання дошкільнят трудових дій. Головне їхнє значення полягає у систематичному здійсненні загально розвиваючих, навчальних та виховних завдань. Вони розширюють знання дітей про довкілля і про речі, створені людьми завдяки праці. Так, В. Сухомлинський доречно зазначав: „ Народна педагогіка, яка знає чарівну силу праці, відкрила перед нами нові джерела виховної мудрості. Ми переконалися, що тільки в праці, де є піт, мозолі і втома, людське серце стає чутливим, ніжним. Завдяки праці людина пізнає навколишній світ серцем.”[28, 18]. І саме художня праця забезпечує різнобічну діяльність дітей з різними видами матеріалів: з папером та картоном, з тканиною, природним матеріалом.

Прилучити дитину до краси й гармонії у світі, до мистецтва, збудити її творчі сили, бажання оволодіти різними видами художньої діяльності – важливе завдання вихователя. Заняття з художньої праці формують у дошкільнят морально-естетичні уявлення, розвивають ініціативу і творчість, розумові здібності, пам’ять й логічне мислення, сприяють прояву особистих нахилів і здібностей.

Різноманітні за своїм зовнішнім виглядом і технологічними особливостями матеріали створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. Так, збирання природних „скарбів”, а тим паче робота з ними слугують зближенню дитини з природою рідного краю, формують знання про неї, виховують уміння бачити навколо прекрасне – барви, форми, безмежне розмаїття.

В. Сухомлинський зазначав: „Радість праці – самовираження в ній. Це той складний духовний стан, коли людина з подивом і захопленням бачить витвір своїх рук, знаходить у ньому саму себе, своє напруження...” Особлива роль на заняттях з художньої праці належить формуванню між особистісних стосунків. Участь дітей у колективному трудовому процесі закладає основу для виховання комунікабельності, взаємодопомоги, здорового почуття суперництва. Кожна дитина може відчути себе партнером, який відповідає не лише за себе, а й за інших [51].

Трудові завдання формують у дошкільнят і відповідні моральні звички: берегти й підтримувати лад і чистоту, порядок, допомагати одноліткам долати труднощі, радіти з їхніх успіхів. Такі завдання цікаві дітям, дають їм змогу власноруч творити, долучаючись до різних видів праці.

Розвиткові особистості дитини на заняттях з художньої праці сприяють також різні продуктивні види діяльності – образотворчість, конструювання [Додаток В], виконання трудових та навчальних завдань. Вони беруть участь