31], основу підготовленості до школи становить всебічний розвиток дитини (розумовий, моральний, трудовий, естетичний й фізичний), здійснюваний у дитячому садку. Психологічна підготовка полягає в тому, що в дитячому садку дітей вчать навчатися, підпорядковуючи свої дії завданням заняття; формують уміння цілеспрямовано навчатися, слухати вихователя, виконувати поставлені завдання, готуватися до заняття відповідно до них, спілкуватися одне з одним і з дорослими.
Дослідження психологів показують, що велике значення для оволодіння діяльністю навчання – і не тільки в початковій, але й в середній школі, навіть у старших класах – має сформованість у дітей образних уявлень, які, на думку психологів, найуспішніше формуються в процесі образотворчої діяльності й конструювання. Учені радять вчителям початкових класів у випадку, якщо в когось із дітей не сформовано образні уявлення, давати їм завдання додому: щось намалювати, скласти з конструктора; при визначенні завдань варто керуватися „Програмою виховання й навчання в дитячому садку” [10, 35].
Підготовка дітей до школи здійснюється тоді, коли в процесі художньо-творчої діяльності формуються компоненти діяльності навчальної. За концепцією Д.Б.Ельконіна й В.В.Давидова [24, 31] навчальна діяльність містить чотири компоненти:
Навчальне завдання, вміння зрозуміти його, прийняти й виконати (у всіх видах художньої діяльності: у музичній – проспівати музичну фразу, пісню, про плескати ритмічний малюнок, відтворити рух танцю, виконати мелодію на музичних інструментах тощо; в образотворчій – створити зображення, передавши основні властивості, образ предмета, явища й т. ін).
Опанування способів вирішення навчального завдання в художніх діяльностях – це засвоєння засобів і способів створення образу. Способи створення образу предмета і явища специфічні для кожного виду художньої діяльності, але без опанування їх дитина виявляється неспроможною передавати враження від оточуючого її світу й задумів, що виникли у неї на цій основі. Це викликає негативні емоції, вона втрачає інтерес до художньої діяльності й відмовляється їй навчатися. Опанування способів діяльності відбувається в процесі навчання під керівництвом дорослого.
Формування дій контролю. Створюючи образ предмета або явища в малюнку або ліпленні, дитина контролює свої дії та їхні результати й оцінює їх. Дослідження Т. М. Доронової дозволило визначити, що в процесі навчання образотворчої діяльності в підготовчій групі дитячого садка можна сформувати в дітей дії контролю трьох видів: контроль у процесі створення зображення (контроль за способами дії), контроль за результатом і передбачаючий контроль (на основі створення образу майбутнього зображення). Останній – найвищий вид контролю. Дослідження показало, що сформувати дії контролю можна поступово, спочатку показуючи дітям, як здійснити їх, а потім лише звертаючи увагу на необхідність контролювати процес зображення. Це підводить дітей до самостійного використання дій контролю. Застосування цих дій не суперечить образно-творчому характеру образотворчої діяльності, сприяє вдосконалюванню створюваних зображень, поглибленню їхнього образно-виразного вирішення, підвищенню якості зображення в цілому. Це викликає в дітей відчуття задоволення, підвищує інтерес до діяльності, прагнення виконати роботу якнайкраще. Разом із тим вони здобувають необхідні для навчання в школі вміння.
Формування дій оцінки. У процесі навчання тієї або іншої художньої діяльності в дітей формується потреба в оцінці створеного ним образу. Спочатку таку оцінку дитина чує від педагога. Ця оцінка визначається навчальним завданням, індивідуальними особливостями дитини, специфікою художньої діяльності. Поступово до оцінки роботи (її власної й робіт однолітків) варто й залучати дитину, так вона буде опановувати дії оцінки. Оцінюючи свою роботу в процесі її створення й після завершення, дитина може її вдосконалити: уточнити, доповнити створений образ, підкреслити його окремі риси. Опанування діями оцінки необхідно насамперед для вдосконалювання самої художньої діяльності, через випробування дитиною задоволення від створеного нею „отриманого” зображення, формування позитивного емоційного ставлення до діяльності. Разом із тим у дітей формується такий важливий для успішного навчання в школі компонент навчальної діяльності, як дії оцінки.
Предметна підготовка дітей до школи, здійснювана в процесі образотворчої діяльності, полягає в тім, що вони опановують різноманітні художньо-творчі діяльності (образотворчу, музичну, художньо-мовну), здобуваючи знання про твори образотворчого, музичного мистецтва, дитячої літератури, і в такий спосіб підготовляються й психологічно, і змістовно до оволодіння навчальними предметами в початковій школі (музика, образотворче мистецтво, читання, в тому числі й позакласне, природознавство та ін.). Ми побачили, що діти, які пішли до школи з дитячого садка, де нами здійснювалася робота з наступництва, почували себе впевненіше в порівнянні з іншими дітлахами, уроки образотворчого мистецтва були їм приємними. Вони завжди краще за інших справлялися з будь-якими вправами, вільно розв’язували творчі завдання. Крім того, діти набували знань, умінь і навичок, що дозволяють їм активно включатися в загальне життя класу, школи (підготовка різноманітних фотомонтажів, класних газет, альманахів, виставок, участь у художній самодіяльності, підготовці класних і шкільних вечорів).
У процесі предметної підготовки на заняттях малюванням, ліпленням, аплікацією в дітей розвивається дрібна мускулатура рук, координація рухів рук і очей, ручна вмілість; це полегшує надалі опанування письма в школі.
Отже, у процесі образотворчої діяльності у дитячому садку здійснюється всебічне виховання й психологічна підготовка дітей до школи. Але особливе значення має ця діяльність для естетичного виховання. Образотворча діяльність – один із шляхів виховання в дітей відчуття прекрасного; уміння помічати гарне в явищах природи, житті суспільства, у творах мистецтва (живописі, графіці, скульптурі, творах декоративного мистецтва); формування потреби відбити побачене в малюнку, ліпленні, аплікації.
У процесі образотворчої діяльності за умови її оптимальної організації й ефективного здійснення в дітей закладається інтерес до художньо-творчої діяльності, на основі якого згодом буде формуватися художня культура