Період реалізації задуму. Активне ставлення до дійсності в процесі її відображення виявляється не тільки у вибірковому ставленні до предметів і явищ світу, але й у виборі та використанні тих багатих художніх засобів, якими володіє мистецтво. Видатний педагог Є. А. Фльоріна так пише про вимоги до творів мистецтва для дітей: „Мистецтво для дітей має бути багатим, різноманітним за змістом, за тим відчуттям, яке воно викликає, а також за художньою виразністю. Одноманітність тематики, жанрів і прийомів виконання гальмує загальний і естетичний розвиток дитини” [55].

У дитячій творчості часто виникає суперечність між радісним, цікавим, інколи хвилюючим сприйняттям навколишнього світу та певними можливостями художнього відображення цих почуттів. Тому в процесі реалізації творчого завдання вчитель повинен допомагати дитині знайти ті засоби, які найбільшою мірою відповідають її можливостям і задуму. Можливе створення проблемної ситуації: „Як краще розмістити аркуш?” або „Яким кольором треба намалювати узор вітальної листівки, щоб було зрозуміло, який настрій ти хочеш подарувати мамі?”.

Особливості художньої мови визначають специфікою мистецтва, про що відомий вчений П. В. Симонов говорить так: „ Найголовніше в моделях науки – це інформація про те, що становить собою модельоване явище. Найголовніше в моделях мистецтва – це інформація про те, чим є явище, яке ми моделюємо, для нас мистецтво втілює ставлення людини до відтворених явищ, але категорія ставлення можлива тільки в координатах бажаного чи небажаного. Поза цими координатами психологічний факт ставлення неможливий, його просто немає” [48].

Для молодших школярів дуже характерне активне ставлення до відображуваних подій. Можна спостерігати навіть, як деякі діти, малюючи, „озвучують” зображувані дії. Захопленість учнів змістом своїх малюнків, активне виявлення особистого ставлення до зображуваних персонажів – усе це робить дитячі роботи більш виразними. Не випадково багато хто з художників звертається до дитячої творчості, як до невичерпного джерела щирості, безпосередності, художньої виразності.

Головне, що засвоюють діти, - важливість зацікавленого спостереження. Адже перш ніж рука торкнеться аркуша, щось має вразити, сподобатися, яскраво запам’ятатися. Для художника важливо вчасно помітити в житті нове і цінне, не побачене іншими.

Активне керівництво творчим процесом учнів є необхідним на перших етапах його формування. Поступово у міру накопичення життєвого і творчого досвіду, учитель спонукає дітей до самостійності, свідомих творчих проявів. Для успішного керівництва творчістю дітей важливе значення мають постійний аналіз та оцінка якісних і кількісних показників їхньої діяльності.

Дуже важлива умова підготовки учнів до відтворення задуму – спостереження ними навколишнього світу, цілеспрямоване сприйняття явищ природи та суспільного життя. Спостереження спонукає учнів до активної пізнавальної діяльності, самостійного виділення форм, кольору предметів, розміщення їх у просторі, розвиває естетичне сприйняття природи та навколишньої дійсності.

Цілеспрямовані екскурсії та прогулянки поглиблюють знання дітей, отримані на уроках з образотворчого мистецтва, розширюють світогляд та активізують самостійну роботу над малюнком. Кожна екскурсія відбувається з метою більш повного розкриття теми завдання. У процесі екскурсії учитель привертає увагу учнів до гарного в житті, побуті, навчає їх помічати, відчувати, сприймати красу природи, милуватися нею, знаходити в природі гармонію кольору, лінії, форми. Під час спостережень, звертатись до учнів із запитаннями про те, що вони бачать, пропонуючи їм охарактеризувати явища в природі, об’єкти. Щоб підкреслити красу дерев в осінньому лісі (парку, сквері), можна читати вірші, використовувати образні вислови („Ось стоять дві ялинки, біля них маленькі ялички танцюють у колі”), пропонувати відшукати в лісі образи та пейзаж, змальовані у вірші. Поставити завдання знайти щось гарне і запам’ятати, щоб потім виконати малюнок, розглянути окремі образи природи – ялинки, ромашки, листя кульбаби. При цьому мова дітей активізується питаннями, які допомагають розкриттю образу. Пропонується помацати, розглянути, порівняти з поетичним виразом. Наприклад, кульбаби діти порівнюють із жовтими курчатами, сонечком, кулькою. Так у підсумковій цілеспрямованій роботі учні під керівництвом педагога накопичують життєвий досвід, на основі якого формуються нескладні поетичні та художні образи.

Можна організувати заняття у формі уявних екскурсій: діти подумки ходять у гості до різних учнів та разом намагаються виявити, як попрацювали художники, перш ніж та чи інша річ потрапила в домашню обстановку. Ефект таких ” походів” у гості достатньо високий, оскільки діти активніше починають виконувати домашні завдання на спостереження, заохочують своїх родичів до бесід про працю художників.

Творчий характер повинна мати не тільки практична робота, але й бесіди з дітьми, і якщо учні власної ініціативи приносять на уроки зразки, і якщо можуть своїми словами пояснити, яке за загальним настроєм, кольором та малюнком оформлення вони хотіли б бачити в ігровій кімнаті, у спальні, то це означає, що діти вже досить продумано починають придивлятися до змісту робіт художника.

Роль психологічних ознак кольору в підвищенні творчості дітей у процесі малювання вивчена недостатньо. У цілому проблема розвитку відчуття кольору у структурі формування всебічно розвинутої, соціально активної особистості є актуальною в теорії та практиці художньої педагогіки. Як відомо, у багатьох країнах знайомство з кольором і його естетичними ознаками є обов’язковим етапом навчання та виховання дітей шкільного віку.

На уроках малювання можна використовувати можливості кольору у двох планах: з одного боку – як засіб виразності в образотворчій діяльності, з другого – як ефективний засіб підвищення творчої активності особистості школяра при образному сприйнятті дійсності та мистецтва в процесі навчального і творчого малювання.

Використання різних ознак кольору в