У дитячих художніх роботах виразність досягається при дотриманні таких умов: збагачення і систематизація знань про особливості образотворчого, народного, декоративно-прикладного мистецтва і його виражальних засобів; формування уявлень про шляхи досягнення образно-естетичної виразності й різноманітних образотворчо-виражальних засобів (лінія, пляма, кольори, колорит, композиція, орнамент); опанування дітьми образотворчо-виражальних вмінь, техніки використання, узагальнених способів творчих дій у різних видах художньої діяльності; забезпечення взаємозв’язку образотворчо-виражальних і трудових вмінь(ручної вмілості); формування потреби в досягненні якісних результатів за допомогою використання адекватних засобів виразності; використання варіативних форм і методів навчання, спрямованих на опанування засобів виразності й посильне створення дітьми оригінальних художніх образів.

Діти молодшого шкільного віку часто самостійно інтегрують види образотворчої діяльності. Особливо яскраво це проявляється в діяльності експериментування з художніми матеріалами (папером, глиною), інструментами (олівцями, пензликами, стеками) і в процесі опанування способів створення образу й засобів художньої виразності. Вони із захопленням розглядають і обстежують натуру, запропоновану для малювання або ліплення, вивчають „на око” і тактильно (обмацуючи руками) художні матеріали, форми поверхні; опановують найрізноманітніші прийоми роботи з фарбами, папером, олівцями, пастелями, восковими крейдами, тканиною, листям тощо.

Отже, спілкування з мистецтвом дає дитині позитивно забарвлений емоційно-ціннісний зміст. До 7-річного віку молодший школяр за сприятливих умов уже має елементарні уявлення про мистецтво і його види, може сприймати й відчувати прекрасне на оптимальному для його віку рівні розвитку, здатний до активної, самостійної творчості на основі засвоєних засобів художнього вираження розвитку продуктивної уяви. Діти в такому віці при адекватному керівництві з боку дорослих освоюють образну „мову” образотворчого й декоративно-прикладного мистецтва. Вони здатні бачити матеріал і його фізичні властивості (щільність, фактуру, кольори), погоджувати форму й фактуру матеріалу; підбирати кольори відповідно до задуму й загальної гами колориту; використовувати стилізовані народні мотиви у формопластиці й декорі виробів.

РОЗДІЛ .

Експериментальне підтвердження ефективності готовності дітей до навчання в школі на основі матеріалів образотворчого мистецтва

Визначення готовності дитини до шкільного навчання. Діагностування рівнів опанування дітьми образотворчої діяльності

Експериментальне дослідження готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі на матеріалах творів образотворчого мистецтва ми проводили в 2007-2008 роках. Ми працювали з дітьми у дошкільних навчальних закладах (дитячий садок № 10 „Катруся” м. Івано-Франківська та дитячий садок № 1 „Кобзарик” м. Старого Самбора Львівської області). Дослідження проводилось у старших групах садка. Ми ставили за мету визначити загальний рівень розвитку дітей в галузі образотворчого мистецтва та образотворчої діяльності, виявити можливості інтеграції окремих видів образотворчої діяльності в ситуації вільного вибору (характеру діяльності, матеріалів, змісту (задуму), способів відображення). У досліджуваних групах ми впроваджували спеціальні методики на визначення готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, а у контрольних – досліджували традиційно. Отримані результати відобразили якісно і кількісно.

Нами розроблено рекомендації вихователям, батькам щодо підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Перш за все, вихователь повинен пам’ятати про загальні умови, які необхідні для успішного оволодіння дітьми художньо-творчих видів діяльності:

1. Підготовка дитини до опанування образотворчою діяльністю передбачає взаємозв’язок між вихованням, навчанням і творчістю. У зв’язку з цим велику увагу в роботі з дітьми потрібно приділяти розвитку самостійності, наданню широких можливостей для вираження власних задумів і відображення особистого життєвого досвіду вихованцями.

2. Формувати дитячу творчість неможливо без розвитку естетичного сприйняття, образних уявлень, уяви, бо в основі цього лежить формування сенсорних процесів і постійне збагачення сенсорного досвіду дітей.

3. Необхідною умовою формування художньої творчості є інтеграція різного змісту й різних видів художньої діяльності й мистецтва, різноманітної художньо-творчої діяльності дітей і всього змісту виховно-освітньої діяльності, в основі якої лежить образне пізнання дійсності. Образ є стрижнем всієї виховно - освітньої роботи, побудованої на основі інтеграції.

4. Однією з головних умов повноцінного естетичного виховання й формування художніх здібностей – пріоритетна увага до специфічних дитячих діяльностей: гри, образотворчої, художньо-мовленнєвої, театралізованої, конструктивної, музичної, які за умови їхньої оптимальної організації можуть забезпечувати всебічний розвиток дитини, створювати обстановку емоційного благополуччя, наповнювати її життя цікавим змістом.

5. Для успішної роботи з дітьми необхідний творчий підхід педагогів до відбору змісту освіти, побудованого на основі інтеграції, а також до організації занять із дітьми, до використання різноманітних методів і прийомів роботи, особливо ігрових.

6. Необхідно викликати й закріплювати в дітей емоційно-позитивне ставлення до дійсності, мистецтва, різноманітної художньої діяльності й процесу її здійснення:

- створювати в дошкільній установі художньо-естетичне середовище. При цьому активну участь в оформленні приміщення мають брати діти: разом із педагогами прикрашати зал для проведення свят, дозвілля, народних обрядових дій; створювати елементи декорацій, деталі костюмів для ігор-драматизації, інсценівок. Варто широко використовувати в оформленні дитячого садка дитячі малюнки, ліплення, аплікації, як індивідуальні, так і колективні композиції; систематично організовувати виставки дитячої творчості;

- включати в педагогічний процес різноманітні ігри, ігрові прийоми й ігрові ситуації. Це максимально сприяє створенню особистісно-значущої для дитини мотивації навчання, засвоєнню знань, оволодінню навичками й уміннями, розвитку творчості;

- варіативність в організації обстановки, в якій відбувається робота з дітьми (її новизна й різноманітність), виборі тем занять (уроків), форм, засобів, методів роботи та ін.;

- уникати формалізму, сухості, зайвого дидактизму, шаблона, що суперечать специфіці мистецтва й художньої творчості;

- уважно, тактовно ставитись до кожної дитини, поважати процес творчості й результати