- довіряти дитині, її можливостям; надавати більше самостійності;

- вивчити індивідуальні особливості кожної дитини, індивідуальний особистісно-орієнтований підхід у навчанні образотворчої діяльності й розвитку творчості;

- здійснювати регіональний підхід до відбору змісту образотворчої, музичної, ігрової та іншої художньої діяльності, що означає надавати перевагу насамперед найближчому оточенню, як природному, так і створеному людиною (зокрема мистецтву і його творцям); знайомити з людьми, які зробили внесок у вітчизняну й світову культуру й історію.

Процедура визначення готовності дитини до шкільного навчання може бути різноманітною залежно від умов, у яких доводиться працювати. Ми вважаємо, що найсприятливіші умови – це обстеження дітей у дитячому садку в квітні-травні. Це пояснюємо тим, що майбутнім першокласникам виповниться 5 років 6 місяців – вік, раніше якого не можна виконувати запропоновану програму дослідження.

Краще обстежити майбутнього першокласника в дитячому садку, оскільки при цьому він знаходиться в звичайному середовищі, а саме обстеження видається йому схожим на індивідуальне заняття. Таким чином, зводиться до мінімуму стресовий вплив так званого „іспиту” при вступі до школи, на який, на жаль, перетворюються співбесіди з дітьми під час прийому їх до першого класу, особливо у школах нового типу.

Ми вважаємо, що обстеження повинні відповідати таким вимогам:

а) його тривалість має становити 20-30 хв., оскільки діти такого віку зберігають оптимальний рівень розумової працездатності саме протягом цього часу;

б) має відбуватися в присутності батьків, що знімає у дітей і батьків небажане напруження. З іншого боку, це може створювати певні труднощі – батьки часто намагаються підказати, коментувати або оцінювати відповіді дітей. Тут необхідна тактовність, витримка, щоб батьки залишалися на позиції спостерігачів;

в) може проводитись в один прийом, або, якщо дитина працює дуже повільно, за два рази. Взагалі обстеження ми пропонуємо проводити у два етапи, щоб діти менше втомлювались;

г) по закінченні виконання всіх завдань, у разі необхідності, батькам пропонуємо дати рекомендації як краще за той час, що залишається підготувати дитину;

д) якщо обстеження під час прийому до школи проводиться з метою відбору найбільш розвинутих дітей до класів або школи з ускладненою програмою навчання, другий етап має проводитись у присутності невеличкої комісії з вихователів, які стоять осторонь від столу. По закінченні обстеження батькам повідомляють, що конкурсна комісія оголосить своє рішення за результатами обстеження після того, як співбесіду пройдуть усі діти шкільного віку;

е) якщо обстеження під час прийому до школи проводиться не з метою відбору дітей, а з метою вивчення особливостей їх психічного розвитку до моменту систематичного навчання, то на другому етапі обстеження слід працювати лише в присутності батьків;

є) під час співбесіди з дитиною слід встановити товариський, безпосередній контакт. Всі завдання повинні сприйматися у вигляді гри. Атмосфера гри допомагає майбутнім учням розслабитись.

ж) якщо дитина була тривожна, боялася відповідати, ми намагались її емоційно підтримати, могли обійняти, приголубити, висловити впевненість, що вона добре виконає завдання. Під час завдань слід підтримувати дитину, говорити, що вона все робить правильно і добре (незалежно від реального результату). Якщо б з нашого боку не було би такого зв’язку, тривожна дитина просто мовчала б. Зауважимо, що така практика у спілкуванні з дітьми несе тільки позитивний характер.

Перш за все, ми ставили за мету перевірити загальне орієнтування дітей в художніх матеріалах і чим би вона хотіла займатися (що б хотіла робити) – малювати, ліпити, вирізати. Для цього в окремому приміщенні обладнується місце для індивідуальних занять із дітьми, де на столах вільно розміщені різні художні матеріали й інструменти для вільного вибору їх дітьми: фарби гуашеві, пензля трьох розмірів, фломастери, кольорові олівці, пластилін (12 кольорів), стеки (5 видів), кольоровий папір (у наборах), ножиці, дощечка для ліплення, церата, серветки паперові та з тканини, папір білий трьох форматів (великого, середнього й маленького). Тоді ми запрошували дитину до кімнати і пропонували їй роздивитись те, що лежить на столі, потім дитина називала все те, що вона побачила і вибрала, чим би вона хотіла займатися [Додаток Ж].

Далі ми проводили заняття з виявлення знань дітей мистецтва живопису та його жанрами, а також спрямовували дошкільників на наслідування зразка творчої діяльності художника та формували емоційно-ціннісне ставлення до довкілля і творів мистецтва. На заняттях [Додаток З] ми виявили в обидвох групах наступні показники:

в експериментальній групі (табл. 5) високий рівень знань мають 2 дітей, середній – 8 дітей, низький – 1 дитина;

в контрольній групі (табл. 6) високий рівень мають 3 дітей, середній – 8 дітей.

Таке діагностування дозволило нам побачити рівень опанування дітьми образотворчої діяльності, порівняти групи дошкільників за успішністю опанування основних параметрів діяльності.

У ході нашого експериментального дослідження ми використовували вже відомі методи дослідження готовності до навчання і використовували власні.

Про загальну шкільну зрілість дитини можна дізнатися за допомогою дидактичних завдань щодо особливостей сприйняття кольору в природі й творах мистецтва [Додаток К]. Виконання цих завдань має на меті: розвивати сприйняття кольору й кольоросполучення в природних об’єктах; порівнювати колорит осіннього листя з колірними плямами на палітрі; розширювати асоціативний колірний ряд; формувати уявлення про те, що кольори можуть передавати стан природи і настрій людини; збагачувати лексику.

Кожне з завдань оцінювалось за 3–ох бальною системою: найвищий результат – 3 бали за завдання, найнижчий – 1 бал. Від 6 до 5