На скільки високий у вашої дитини рівень самостійності?

На скільки високий у вашої дитини рівень творчості?

Оцінка ставлень до книг

Чи виникає в дитини бажання подивитися книги самостійно

Чи уважно і чи із задоволенням вона слухає, коли їй читають уголос

Чи ставить дитина запитання про слова

За кожну відповідь нараховуйте собі бали:

„майже завжди” - 4 бали;

„іноді” - 2 бали;

„ніколи” - 0 балів.

Отримані бали складіть, якщо сума становитиме 132 бали – чудово, якщо 66 балів – непогано, а якщо менше 33 балів – варто замислитись.

Запорукою повноцінної взаємодії дорослих із дитиною є постійна орієнтація на наявний у неї позитивний потенціал становлення та саморозвитку, а також створення ситуації успіху для реалізації природних внутрішніх сил особистості, розкриття її творчих здібностей.

З метою формування емоційно-позитивного ставлення дитини до самої себе, виявлення готовності до навчання у школі пропонуємо такі завдання на використання прийомів образотворчої діяльності.[Додаток М] Такі завдання мають художньо-творчий характер і їх використовують на традиційних заняттях з малювання, ліплення чи інших видів художньої діяльності, так і на спеціальних заняттях, головна мета яких розвиток творчого потенціалу кожної дитини. Важливо, щоб такі заняття були систематичними, послідовними, емоційними. Неодмінна умова, яка забезпечить високу ефективність цих занять – творчий характер діяльності педагога. Адже розвивати творчий потенціал дитини може тільки той, хто сам здатний творити. І полем діяльності педагога в такій роботі є добір та розробка оригінальних художньо-творчих завдань, методик, які допоможуть кожній дитині досягти максимальних результатів у власній творчості.

Таким чином, батьки повинні пам’ятати, що лише від них залежатиме, яких успіхів дитина досягне у навчанні, як вони організують день дитини, - такого результату здобудуть.

Поради батькам про психологічну готовність дітей до шкільного навчання.

Питання, з якого віку віддавати малюка до школи, не таке вже й просте. На перший погляд може видатися, що коли дитина вміє читати – писати – рахувати, то її вже час віддавати до школи. Тим часом про готовність дитини до навчання у школі можна робити висновок, лише проаналізувавши в комплексі низку чинників.

Календарний і фізіологічний вік дитини збігаються не завжди. У будь-якому разі більшість психологів не рекомендує віддавати до школи дитину, котра буде молодшою за своїх однокласників. І йдеться в цьому разі не лише про те, що вона може бути фізично слабшою за інших, а й про успішність на уроках.

Для початкових класів обирайте школу не за принципом престижності та наявності великої кількості додаткових для дитини навантажень, а, за можливості, найближчу до будинку. Більше того – обирайте не школу, а вчителя. Причому не „заслуженого”, „модного” чи „відомого”, а порядного, врівноваженого і який підходить за темпераментом вашій дитині. Знайомлячись із учителями, зверніть увагу на його манеру говорити. У нього не повинно бути нервової швидкої мови, він має вміти чітко і лаконічно формулювати свої думки, не перестрибувати з теми на тему, зрозуміло давати завдання. Заздалегідь переведіть дитину на режим дня, максимально наближений до шкільного. Якщо малюк вередуватиме й опиратиметься, можна спочатку вигадувати цікаві причини, через які йому треба рано піднятися. Не можна, щоб школа наперед асоціювалася у дитини з неприємностями. Кілька разів пройдіть з дитиною весь маршрут від будинку до школи й в зворотному напрямі, навіть якщо плануєте перший час відводити й забирати її. По дорозі зверніть увагу на світлофори, а якщо є необхідність, на ті види транспорту, на яких вона зможе добиратися до школи. Переконайтеся, що ваш малюк зможе при нагоді назвати домашню адресу, ваш телефон, самостійно відімкнути двері. Разом із дитиною приготуйте все потрібне для занять. При купівлі шкільного приладдя давайте майбутньому першокласнику свободу вибору, розповідайте, на яких уроках усе це може знадобитися. Намагайтеся, щоб усі плани, пов’язані зі школою, мали відтінок мрії.

Водночас, з іншого боку, розповідайте про неминучі труднощі й нову відповідальність.

З найбільшою повнотою використовуйте цей період, коли дитина відкрита до сприйняття нового.

Багато з нею спілкуйтеся, відповідайте на запитання, обговорюйте зміни, що відбудуться в її житті.

Наголошуйте, що навчання в школі – це природний етап дорослішання в житті кожної людини.

Розмовляючи про школу, розповідайте про те, як потрібно поводитися стосовно вчителя і шкільних товаришів.

Прихильно і з симпатією відгукуйтеся про майбутню вчительку( найчастіше в початкових класах це саме жінки), завжди називайте на ім’я й по-батькові. Значно важливіше, щоб майбутній першокласник перейнявся повагою до свого вчителя – практично неможливо чогось навчитися у людини, яку не поважаєш.

Турбуючись про те, щоб 1-го вересня малюк був ошатним, не перестарайтеся, а то у нього може скластися враження, що всі приготування відбуваються заради одного святкового дня. Намагайтеся зробити так, щоб цей день став для вашої дитини серйозною життєвою віхою. Малюк готовий взяти н себе відповідальність за частину своїх шкільних обов’язків, ваше завдання – не заважати йому в цьому.

Дайте можливість першокласнику проявити самостійність і відчути, що порядок на письмовому столі, правильно зібраний портфель, і з вечора приготовлені одяг і взуття, вчасно зроблені уроки передусім потрібні йому самому, а лише потім батькам ч и вчителю.

Готуйтеся разом із своєю дитиною переживати перші неприємності й успіхи: з одного боку, доведеться вчити її непохитно і з гідністю переносити невдачі, з іншого боку – стежити за тим, щоб успіхи не ставали для неї приводом для зазнайства.

Змиріться з тим, що ваша „найкраща” дитина може стати об’єктом критики. Це одне з