Не забувайте про правильне харчування і щоденний відпочинок дитини на свіжому повітрі.

Не перевантажуйте першокласника заняттями, які потребують додаткового розумового навантаження.

Не забувайте, що порівнювати успіхи малюка можна лише з його власними, а не з досягненнями його однокласників, дітей ваших друзів, сусідів чи колег.

Батьки мають проявити витримку, спокій, справедливість, і безумовно любов до маляти, незалежно від його успіхів чи неуспіхів у школі.

Наявність у дитини лише деяких із перелічених симптомів – уже серйозний привід для занепокоєння. І тоді батькам доведеться робити непростий вибір – забирати малюка зі школи чи спробувати допомогти йому справитися з непосильними для нього навантаженнями.

Висновок до розділу

У дослідно-експериментальній частині було здійснено педагогічну діагностику визначення готовності старших дошкільників до навчання у школі; діагностику рівнів опанування дітьми образотворчої діяльності, а також особливості сприйняття кольору в природі і у творах мистецтва; розроблено педагогічні умови, про які повинен пам’ятати вихователь; виявлено орієнтування в художніх матеріалах; знань дітей мистецтва живопису, яке спрямовувало дошкільників на наслідування зразка творчої діяльності художника та формувало емоційно-ціннісне ставлення до довкілля і творів мистецтва.

У розробці критеріїв оцінки рівнів успішності творчої роботи дошкільників на заняттях з образотворчого мистецтва було використано основні критерії оцінки художньої творчості дітей, а саме: загальне орієнтування дітей у художніх матеріалах; виявлення знань дітей з мистецтва живопису; загальну шкільну зрілість за допомогою дидактичних завдань, сприйняття кольору в природі і у творах мистецтва.

Ступінь прояву цих критеріїв (точність та виразність передачі образу, оригінальність і новизна, грамотність виконання та ін.) свідчила про рівень успішності творчої роботи дошкільників на заняттях з образотворчого мистецтва.

За означеними критеріями розглядались такі рівні успішності творчої роботи:

високий рівень – форма передана точно;

середній рівень – є незначні перекручення;

низький рівень – перекручення значні, форма не вдалась.

Для одержання об’єктивної картини прояву рівнів успішності творчої роботи використовувалося розроблене нами заняття з виявлення знань дітей з мистецтва живопису, яке спрямовувало дошкільників на наслідування зразка творчої діяльності художника.

Отримані в ході експерименту дані дозволили дійти висновку, що існує реальна перспектива для підвищення рівнів успішності творчої роботи старших дошкільників.

Методика дослідної роботи, проведеної нами, базувалась на вікових і фізіологічних особливостях молодших школярів, їх психічному розвитку й засобах його регуляції. Важливу роль відіграло у дослідженні врахування особливостей дитячого малювання, сприйняття кольору в природі і у творах мистецтва. У розробці методичного аспекту ми звернули увагу на дидактичні засоби, форми і методи, які забезпечували творчу, емоційно піднесену атмосферу на заняттях.

Таким чином, дослідно-експериментальна робота довела, що дієвість зазначеної системи організації творчої роботи старших дошкільників на заняттях з образотворчої діяльності залежить від дотримання визначених у ході теоретичного дослідження сукупності дидактичних умов:

готовності вихователів до організації творчої роботи дошкільників на заняттях з образотворчого мистецтва;

забезпечення необхідного змісту творчої роботи;

поетапного залучення до творчої роботи;

системного використання засобів естетичного впливу на творчу роботу старших дошкільників.

На підставі проведеного нами дослідження створено методичні рекомендації батькам, вихователям щодо підготовки дітей до шкільного навчання; вимоги для обстеження; поради батькам. Проведене дослідження передбачає подальше поглиблення ідей гармонійного використання різних видів мистецтва в ДНЗ і створення програми з образотворчого мистецтва для дітей старшого дошкільного віку. Вирішення означених завдань містить у собі величезні можливості для творчого й естетичного розвитку старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва, що в подальшому дозволить виховати розумну, духовно збагачену, розвинуту особистість.

Таким чином, діти старшого дошкільного віку повинні бути готові до шкільного навчання і вміти: розвивати естетичне сприйняття художніх образів (у творах мистецтва) і предметів (явищ) навколишнього світу як естетичних об’єктів; створювати умови для вільного експериментування з художніми матеріалами й інструментами; оволодіти засобами художньо-образної виразності; розвивати художньо-творчі здібності у продуктивних видах діяльності; активно співпрацювати з вихователем.

Список використаних джерел

Біла Ірина. Дитина відкриває навколишній світ // Дошкільне виховання. – 2005. - №6. –С. 26-28.

Бєлкіна Е., Т. Науменко. Світ мистецтва і дитина //Дошкільне виховання. – 2000. - №1. - С.4-5.

Выготський Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк. 2-е изд. – М. : Просвещение, 1967. – С. 10.

Выготський Л. С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986.

Вільчинський В. М. , Терещенко Т. М. Образотворче мистецтво у 1 класі чотирирічної початкової школи // Початкова школа. – 1986. – №6. – С.38-42.

Галайда Сима. Конструювання з паперу // Палітра педагога. – 2004. - №1. - С. 21-28.

Гете Й. В. Статьти и мысли об искусстве /Под. ред. А. С. Грицина. – М. , 1936. – С. 56.

Григорьева Г. Г. Изобразительная деятельность дошкольников. – М. : ИЦ ” Академия„ , 1997.- С. 170.

Демченко Ірина. Творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва //Рідна школа. – 2002. - №6. –С. 62-64.

Дитина. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років / Наукове кер. – О.В. Проскура, Л.П. Кочина, В. У. Кузьменко. – К. : КМПУ ім. Б. Грінченка, 2003.

Доронова Т. Н. Природа, искусство и изобразительная деятельность детей. – М. : Просвещение, 1999.- С. 50.

Доронова Т. Н. , Якобсон С. Г. Обучение детей 2-4 лет рисованию, лепке, апликации в игре (младшая возрастная группа). – М.: Просвещение, 1992.- С. 120.

Дронова Ольга. Плекаймо майбутніх художників // Палітра