барв навколишнього світу, її виражальні засоби не менш переконливі.
Як вид мистецтва графіка входить у дошкільний заклад через ілюстрацію в дитячій книжці. Уважно вдивляючись у кожну сторінку дитячої книжки, знаходжу багато можливостей для виховання у дітей почуттів засобами графіки. На жаль, це питання зовсім не висвітлено в методичній літературі. У програмі „Малятко” лише побіжно згадується , що є такий вид мистецтва і що з ним треба ознайомлювати дітей.
Практика показує, що графічні роботи подобаються дошкільнятам, викликають у них стійкий інтерес, але без спеціального навчання вони не можуть самі створити графічне зображення предмета. Тим часом саме з графікою дітям доводиться зустрічатися найчастіше. Це й книжкові ілюстрації, і різноманітні рекламні плакати, листівки, які вони бачать повсякдень. Можливість втілити задум, користуючись мінімальною кількістю матеріалу (олівець, туш, сангіна – одного кольору), а також швидко досягти виразності образу, передати настрій – усе це робить графіку привабливою для малят. А ще графічні роботи можна домальовувати, адже жодна з технік не дає змоги так добре передавати фактуру зображення (пухнастий котик, пухнасте курчатко, колючий їжачок). Саме ці міркування спонукали нас, опрацювавши відповідну літературу (журнали, книги, посібники) і добре вивчивши це питання, розробити систему занять з ознайомлення дошкільнят з мистецтвом графіки.
Почати пропоную з розгляду творів відомих українських художників-графіків: Олени Кульчицької („Краса України”, „Берізки”, „Бабуня”), Костянтина Трутовського („Дівчинка з гарбузом”, „З хмизом”, „Праля”, „Одягають вінок”), Тараса Шевченка („Берег Дніпра”, „Видубецький монастир”). Усі ці твори виставлені у нашій картинній галереї.
Діти мають естетичну насолоду, розглядаючи твори графічного мистецтва, які багато в чому відмінні від живописних. Але графічний малюнок по-своєму гарний, особливий – за допомогою ліній, плям і штрихів досягається велика психологічна виразність образу, добре передаються рух і пластичність людської постави. Всього, здавалося б, кілька ліній – і перед нами то холодний зимовий день, то неозорі простори полів, луків. Руці графіка підвладні і портрет, і пейзаж. Все це лише за допомогою тонких ліній, штрихів олівцем або пером різних за насиченістю відтінків, ніжних переходів від світлого до темного, від білого до чорного.
Кожна художня техніка певною мірою розвиває різні частини руки, передпліччя, пальці. Я помітила, що тонка графічна робота сприяє кращій координації рухів. Дитина в цьому віці має оволодіти елементами письма, тож коли дитина працює олівцем, паличкою, пером, це допомагає їй подолати труднощі, які можуть виникати.
Ознайомлювати дітей з графікою як одним із видів образотворчого мистецтва вважаю за доцільне починати із середньої групи. Для цього планую спеціальні заняття.
Середня група (2 заняття)
Весна
Заняття 1. Ознайомлення з книжковими ілюстраціями до казок „Ріпка”, „Колобок”, колискових пісень.
Заняття 2. Ілюстрування віршованих текстів про весну.
Старша група (4 заняття)
Осінь
Заняття 1. Що може Чорна Фарба (знайомлення дітей з графікою як жанром мистецтва).
Зима
Заняття 2. Подорож вулицею Графіки (ознайомлення з пером, тушшю).
Заняття 3. Зимовий диво-ліс (розгляд графічних творів Костянтина Трутовського „Дівчинка з гарбузом”, „З хмизом”, „Праля”).
Весна
Заняття 4. Дерева на весні. Лінія і пряма як засіб зображення. Ритм лінії і плям. Розгляд графічних творів Олени Кульчицької „Берізки”, „Краса України”.
Підготовча група (5 занять)
Осінь
Заняття 1.Відліт птахів. Пляма як засіб зображення. Ритм плям. Робота пензлем і тушшю.
Зима
Заняття 2. Зимове дерево. Лінія як засіб зображення. Ритм лінії. Розгляд графічних творів Олени Кульчицької „Зима в лісі” та ін. Робота з папером і тушшю.
Весна
Заняття 3. „Встала весна, сонну землю чорну розбудила ... „ Шевченко-художник.
Заняття 4. Весняні струмочки. Лінія і пляма як засіб зображення. Ритм ліній і плям. Робота з пером, пензлем і тушшю.
Заняття 5. Абетка для малюків. Розглядання графічних творів Георгія Нарбута.
На першому занятті для старшої групи „Що може Чорна Фарба” діти вирушають до казкового містечка Малювандія, де зустрічаються з фарбами Веселки (сім гуашевих фарб-іграшок), Чорною Фарбою і Простим Олівцем. Вони дізнаються, що малювати все, що нас оточує, можна, користуючись лише однією фарбою і малюнки виходять не тільки нічим не гірші за кольорові, а навіть ще оригінальніші та привабливіші. Пояснивши вихованцям, що таке графіка, пропоную їм спробувати виконати малюнок чорною гуашевою фарбою та пензликом. Спостерігаю за дітьми в процесі роботи. Одні в роздумах, інші швиденько й охоче беруться до роботи, втілюючи свій задум на папері, а дехто несміливо набирає фарбу, не наважуючись почати роботу. Тоді моя рука бере маленьку руку в свою і допомагає зробити перші спроби.
На цьому занятті ми працювали пензликом і гуашевою фарбою, але у художників-графіків основний графічний матеріал – перо і туш. Для ознайомлення дітей з пером і тушшю виготовила наочний посібник „Вулиця Графіки та її мешканці”. Наступне заняття присвятила подорожі вулицею Графіки у містечку Малювандія, де діти зустрічалися з перами (Добрим, Сердитим, Брудним) Тушшю. Вони вчилися тримати перо, вмочати його в туш і працювати ним на папері. Показую, як натискувати на перо, щоб отримати грубу і тонку лінії. Пропоную маленьким художникам спочатку виконати прості малюнки, які складаються з кількох ліній (наприклад, їжачка, змію), а потім, з набуттям навичок, переходимо до складніших зображень.
Щоб навчитися користуватися виразними графічними засобами (лініями, плямами), діти мають набути певних графічних навичок (правильно брати перо трьома пальцями, тримати його великим, середнім, притискуючи зверху вказівним, і правильно діяти ним; працювати жорстким і м’яким пензликами, паличкою). Пояснюю, що залежно від того, з якою силою художник торкається відповідним „інструментом” до паперу, як тримає його в руці, залежить виразність образів. Показую на практиці,