Важливо всіляко стимулювати дітей до колективного сюжетного конструювання, адже ця спільна робота спонукає до складання цікавих оповідань, розігрування сценок. Важливо також і те, що діти вчаться працювати й діяти разом. Так виховуються взаємодопомога, взаємовиручка, повага до старших, піклування про молодших.

Зазначимо: на всіх заняттях технічні вміння відпрацьовуються в процесі самої діяльності. Перевага надається не складним операціям (стягування нитками, закріплення клеєм, кольоровим тонким дротом, пластиліном). Складніші дії, що потребують використання шила чи ножа, педагог виконує сам.

Діти охоче конструюють з природного матеріалу і на прогулянках. З вологого піску, глини чи снігу вони створюють чудові об’ємні конструкції: фортеці, мости, кораблі, справжні скульптурні композиції.

Загальні методичні принципи організації навчання дітей двох-семи років творчого конструювання:

1. Формування у дітей узагальнених знань, умінь, способів діяльності потребує систематичного підходу, чіткої послідовності у виконанні пізнавальних, творчих завдань.

2. Різні форми організації навчання ( за зразком, за умовами, за задумом тощо) можуть по-різному застосовуватися та здійснюватися в різній послідовності залежно від виду конструювання.

3. Доречно є діалогічна форма спілкування дітей з дорослими та між собою на противагу монологічній. Така форма спілкування передбачає обговорення різних варіантів виконання завдань, завдяки чому діти дістають можливість вчитися одне в одного, робити власні маленькі відкриття.

4. Поєднання індивідуальних та колективних форм конструювання дає змогу організувати змістовне спілкування дітей, сприяє усвідомленню способів діяльності та підвищенню її продуктивності.

5. Уведення конструювання в різні життєві події (свята, організація театру, гра тощо) – джерело формування у дітей інтересу, естетичних, моральних якостей особистості.

6. Організація цілеспрямованих спостережень різних об’єктів – важливий етап, що сприяє розвиткові дитячих задумів.

7. Створення умов для експериментування з різними матеріалами дає дітям можливість використовувати відкриті ними властивості цих матеріалів для втілення своїх задумів.

8. Конче потрібно давати дітям змогу працювати з різними матеріалами не тільки на заняттях, а й у вільний час.

Дуже важливо влаштовувати виставки дитячих робіт, запрошуючи на них інших дітей, батьків. Адже вироби з природних матеріалів – це не тільки дитяча забава або просто іграшки, це справжні витвори дитячого мистецтва.

Додаток В

Конструювання з паперу

Для дошкільнят конструювання – досить складний вид діяльності, проте надзвичайно корисний. Воно сприяє розвиткові дитини, здатне задовольнити її пізнавальні потреби, допомогти знайти відповіді на питання, що стосуються особливостей, властивостей та видозмін різних предметів і матеріалів.

Конструювання сприяє залученню дітей до творчості, розвитку мислення. У процесі цієї діяльності вони вчаться робити умовисновки та узагальнення, цілеспрямовано розглядати та порівнювати об’єкти, встановлювати зв’язок між причиною та наслідком. До того ж конструювання дає дитині можливість проявити свою індивідуальність.

Папір – найдоступніший матеріал, який можна легко й швидко трансформувати. Власне, процес згинання й складання не потребує від дитини особливих умінь та навичок, а от безпосереднє виготовлення якихось виробів, іграшок може становити для дошкільнят певні труднощі, пов’язані з особливостями їхнього сприймання, а саме: аркуш паперу – це плоска геометрична форма, яка навіть віддалено не нагадує готовий вибір.

Готові вироби також недостатньо точно відображають реальні об’єкти, що змушує дитину включати уяву та завершувати образи самостійно. Повторюючи механічно за дорослим певні дії (згинання, складання в різних напрямках – до себе, від себе, ліворуч, праворуч ...), діти потім забувають їхню послідовність, а відтак швидко втрачають інтерес та бажання продовжувати конструювання самостійно. Постійна невпевненість у своїх діях спонукає малюка часто звертатися по допомогу до дорослого.

Дошкільня може відразу запам’ятати та відтворити не більше двох-трьох операцій. Тому процес виготовлення іграшок має відбуватися поетапно: нагадати й запропонувати повторити прийоми, засвоєні на попередніх заняттях, показати нові прийоми, запропонувати дітям відтворити їх самостійно.

Тільки на основі всього сказаного вище можна успішно сформувати в дітей досвід конструювання іграшок з паперу, а також розвинути в них певною мірою самостійність, конструктивне і творче мислення.

Уже в молодшій групі дорослий може виготовляти іграшки в присутності малят, збуджуючи в них у такий спосіб інтерес до цього виду діяльності.

У середній групі можна спочатку запропонувати дітям вирізані з паперу готові прямокутники з нанесеними на них умовними позначками, потім – квадрати та кружечки. Наступним етапом є ознайомлення вихованців з такими прийомами виготовлення іграшок як складання та надрізання.

Завдання педагога – сформувати в дітей перші найпростіші навички оперування папером, клеєм та ножицями; заохотити до правильного і точного виконання всіх необхідних дій; викликати в дитини позитивні емоції від успішно виконаного завдання.

У старшій групі можна починати формувати навички склеювання аркушів паперу різної форми: квадратної, круглої, трикутної. Діти вчаться склеювати папір у різних напрямках (навпіл, по діагоналі, по середній лінії, по діаметру тощо), а також засвоюють прийоми виготовлення викрійки складнішої конструкції.

Завдання дорослого – вдосконалювати вміння дітей працювати з папером, прагнення внести у виріб власні доповнення, зробити його оригінальним, не схожим на інші, виготовлені однолітками чи педагогом.

Працюючи з шестирічками, слід продовжувати вправляти їх у складанні геометричних форм у різних напрямках, поступово збільшуючи кількість операцій; розмічати папір по шаблону, креслити коло; самостійно виготовляти викрійку; робити іграшки за зразком,