Перехід до освоєння перспективних явищ і перспективної побудови предметів можливий приблизно з кінця 4 – на початку 5 класів. Освоєння навчальних завдань повинно здійснюватися на цілеспрямованому спостереженні й аналізі просторових явищ навколишньої дійсності (таблиці і схеми, вивчення правил і послідовності побудови не сприяють усвідомленому засвоєнню матеріалу, орієнтують дітей на механічне слідування готовим зразкам перспективної побудови простору і об’ємної форми предметів).

Можливе у старших класах на рівні аналізу різних художніх систем і у власній художній творчості.

Таблиця 2

Аспекти художньо-творчого розвитку

На площині

У просторі

1. Реальне

Графіка, живопис

Скульптура, архітектура і дизайн

2. Декоративне

Декоративно-прикладне мистецтво; декоративно-орнаментальна композиція (станкового характеру за мотивами художніх промислів); декоративно-графічна робота (передбачає, як правило, включення шрифту в композицію: макет книги, поштова марка, листівка

Архітектура, дизайн, декоративно-прикладне мистецтво

3. Абстрактне (безпредметне, не фігуративне)

Прикладна графіка, живопис

Скульптура, архітектура: фронтальна композиція (фасад, абстрактний рельєф тощо); об’ємна композиція (монумент, абстрактна кругла скульптура тощо); глибинно-просторова композиція.

Додаток Є

Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва

Ігри та вправи можуть бути іще однією формою перевірки і закріплення знань з образотворчого мистецтва. У процесі гри діти навчаються правильно сприймати форму предмета, його барву, величину, пропорції, положення у просторі відносно інших предметів.

Художньо-дидактичні ігри і вправи можуть передувати новому навчальному матеріалу, спонукаючи учнів оволодівати ним, закріплювати пройдене, служити повторенням.

Дидактичне завдання кожної гри або вправи визначається змістом програмового матеріалу і виховними цілями. Учитель заздалегідь визначає місце і роль гри у навчальному процесі, її зв’язок з іншими методами роботи, продумує можливі варіанти ускладнення (або полегшення), її органічний зв’язок з іншими частинами уроку. При цьому слід неодмінно виділяти ті знання, вміння і навички, які необхідно сформувати в учнів.

Пояснення змісту гри має бути емоційним, стислим, логічним і зрозумілим. Можний пробний хід, у процесі якого учитель ознайомлює з правилами гри. Щоб переконатися в тому, що учні зрозуміли ігрову дію і завдання гри чи вправи, можна припуститися умисної помилки і активізувати мисленнєву діяльність учнів. Тривалість однієї художньо-дидактичної гри або ігрової вправи – від трьох до п’яти хвилин.

Розробляючи художньо-дидактичні ігри, ми враховували чотири види діяльності учнів на уроці: малювання з натури, тематичне, декоративне малювання, бесіди про образотворче мистецтво.

Художньо-дидактичні ігри можна поділити на кілька видів: ігри-подорожі або екскурсії, ігри-змагання або естафети, ігри-загадки, ігри-лото, композиційні ігри.

Лото „Чи знаєш ти дерева?” Гра проводиться на початку уроку перед малюванням осіннього дерева з пам’яті і за уявою.

Дидактичне завдання. Вдосконалювати спостережливість, досвід учнів, зорову пам’ять.

Дидактичний матеріал. Набір карток з зображеннями або фотографіями різноманітних дерев (береза, дуб, ялина, сосна, липа, осика, клен, горобина, модрина) на кожного учня; набір фішок, карточки з загадками про дерева.

Гра пройде більш ефективно, якщо перед її проведенням організувати екскурсію до лісу чи парку, під час якої учні спостерігатимуть ці дерева у природі.

Зміст. Перед грою учні отримують набір карток з чотирма або шістьма зображеннями дерев. Учитель попереджає, що виграють найбільш уважні і спостережливі.

Правила. Учні мовчки відгадують загадки, закриваючи зображення-відгадки фішками. Той учасник гри, у якого всі зображення будуть закриті, піднімає руку. Виграє той, хто правильно впізнав усі дерева.

Пробний хід. Учитель демонструє одну з карток (бажано збільшений варіант, щоб було добре видно всім учням) і загадує одну з загадок, учні повідомляють відгадку і показують на картці зображення дерева, про яке була загадка. Учитель загадує іще одну загадку про дерево, зображення якого немає на картках. Учні відповідають, про яке дерево була загадка, і додають, що цього дерева немає на картках.

Примітка. Якщо картки лото не вдасться виготовити одразу. То можна використати просто зображення дерев. Учитель читає загадку, і на лічбу „один, два. Три” учні мають підняти карточку-відгадку. Учасник гри, що підняв не ту картку, кладе її назад до набору, а ті, хто відгадав правильно, відкладає свою картку окремо. Виграє той, у кого в наборі не залишиться жодної картки.

Естафета „Ми прикрашаємо ялинку”. Гра проводиться на початку або в кінці уроку для закріплення навичок зображення ялинкових іграшок з натури.

Дидактичне завдання. Розвивати спостережливість, окомір, чуття пропорцій, вдосконалювати навички малювання з натури.

Дидактичний матеріал. Три великих аркуші паперу з зображенням неприкрашених ялинок, набір ялинкових іграшок нескладної форми на кожен ряд (ліхтарики, бурульки і т. п.).

Зміст. Клас ділиться на три команди-ряди. Кожна команда отримує по однаковому набору ялинкових іграшок, які розподіляються між учасниками. Перед кожною командою на класній дошці – аркуш паперу з зображенням ялинки. За командою вчителя (або коли закінчиться куплет якоїсь новорічної пісеньки) до дошки по одному виходять учні від кожної команди зі своєю ялинковою іграшкою. Кожен учасник має „почепити” (тобто намалювати) свою ялинкову іграшку на ялинку своєї команди. Малюнок виконується простим олівцем. Потім до своїх ялинок підходять наступні три учасники і т. д. Виграє та команда. Яка прикрасить ялинку швидко і гарно.

Правило. Кожен учасник команди виходить до дошки прикрашати ялинку своєї команди тільки після того, як на своє місце сів товариш по команді.

Примітка. У групі продовженого дня можна запропонувати учням завершити розпочату роботу фарбами. Закінчені роботи можна буде використати в оформленні класу до новорічного свята.

Подібні ігри-естафети є своєрідними фізкультурними паузами, оскільки в момент ігрової дії діти активно рухаються. Під час гри царює дух змагальності. Можна порадити учням до того, як вони вийдуть до дошки прикрашати свою ялинку, потренуватися у зображенні ялинкової іграшки в альбомі або на окремому