Для малювання візерунків можна використовувати різний за форматом папір:

смужку – 10 х 30 (доріжка, рушник, шарф);

квадрат - 15 х 15 чи 20 х 20 (хустка, серветка, скатертина);

багатокутник, розет, круг вирізають з цілого аркуша – діаметр 20 см (зубчаста серветка, коробочка, тарілка);

пласкі предмети вирізають з цілого аркуша (сорочка, рукавичка, куманець, барильце тощо);

пласкі іграшки (коників, цапків, баранців, півників) для прикрашання візерунком малюють на половині аркуша, бо українські керамічні іграшки невеличкі за розміром.

Для малювання за мотивами розписів Марії Приймаченко, Єлизавети Миронової, Катерини Білокур, петриківських майстрів дітям варто пропонувати цілий альбомний аркуш.

У декоративному малюванні колір паперу допоможе дітям передати характерні ознаки візерунка. Якщо це візерунок за вишивкою, то нічого не може бути кращого за білий папір. Для кераміки пасує коричневий тон (для опішнянських виробів) або теплий білий (для виробів з Косова). Якщо діти малюють за мотивами розписів Марії Приймаченко, то в пригоді стане папір різних кольорів. Нехай діти вибирають той з них, який їм більше до вподоби. Петриківські розписи дітей зазвичай навчають малювати на чорному або білому папері. Кольоровий папір (краще використовувати двобічний за кольором) має бути матовий, щоб до нього бралася фарба. Для малювання петриківських візерунків пальцем найпридатніший крейдяний гладенький папір.

Добираючи фарби для малювання, слід пам'ятати: основна фарба дошкільника – гуаш. Її розводять до консистенції рідкої сметани. Молодшим дошкільнятам пропонують для роботи один - два, вихованцям середньої групи – чотири кольори, старшим дошкільнятам (5 років) – шість–вісім кольорів, шестирічним – вісім-десять кольорів. Старші дошкільнята самостійно створюють кольори, змішуючи чи розбілюючи фарби, тому треба підготувати палітри або скляночки для кожної дитини. До речі, вихованцям старшої групи пропонують і акварельні фарби, попередньо змочивши їх перед заняттям чистою водою. Фарби слід добирати якісні, яскраві, щоб діти хотіли малювати ними, раділи від результатів малювання. Кольорова водичка замість яскравої фарби чи закам’янілі акварельки не дадуть задоволення вашим вихованцям. Слід надавати перевагу вітчизняним фарбам. Підсилити колір фарби, її якість можна, додавши до неї клею ПВА або яєчний жовток, але робити це можна лише в тому разі, якщо фарбу швидко використають.

Дуже важливо правильно добирати й пензлі за розміром та якістю. Перевагу слід віддавати круглим, білячим, з тонким кінчиком. Для молодшої та середньої груп краще брати пензлі №10-12, бо вони лишають на папері слід завширшки 10-12 мм, то ж малюк зможе швидко, не втомлюючись, заповнити аркуш мазками, лініями, зафарбувати невеликі площі. Робота таким пензлем радуватиме дитину, а цупкий, малого розміру пензель дратуватиме, оскільки лінії чи мазки від нього виходять кострубаті, неестетичні.

Старші дошкільнята працюють пензлями різних розмірів - №4, №8, №10. Більші площі діти зафарбовують пензлями №8-10, а дрібні елементи виконують пензлем №4. Таким чином, робота виконується швидше, і дитина привчається розмірковувати, зіставляти, порівнювати, що важливо для розвитку творчого мислення.

Перейдемо до графічних матеріалів: олівців, воскових крейд, фломастерів, маркерів, вугілля, пастелі, сангіни. Відразу уточнимо: фломастери призначені здебільшого для молодших дошкільнят, хоча й старші діти малюють ними залюбки, оскільки їх приваблюють соковиті кольори. Маркери краще брати пласкі, бо круглі великого діаметру незручно утримувати пальцями. Олівці мають бути м’які, щоб вони легко залишали слід на папері. Загострювати їх повинен сам вихователь, причому так, щоб грифель виглядав на 1-2 мм, був заокруглений і не дуже тонкий. Тоді олівчики не будуть швидко ламатися. Воскові крейди доречно брати круглі, оскільки вони зручніші для дитячих пальчиків, ніж гранчасті й товсті.

Усе потрібне кладуть для кожної дитини на стіл у коробках по одному набору. Вихованцям першої молодшої групи – по одному олівчику потрібного кольору, другої молодшої – 6-10 кольорів, середньої групи – 12 кольорів, старшим дошкільнятам – до 18 кольорів. Бажано, щоб олівці, фломастери, крейди були розміщенні в ряд, тоді дитина одразу бачитиме всі наявні кольори і не марнуватиме час на розшукування потрібного в коробці. М’які матеріали: пастель, вугілля, сангіну дають лише старшим дошкільникам. Часто ці матеріали поєднують в одному малюнку.

Окремо хотілося б сказати про ємності для води. Сьогодні в продажу є чудові баночки-непроливайки. Вони виготовлені з білої прозорої пластмаси і мають яскраві кришечки – лійки. У таких баночках добре видно, чи не забруднилася вода і чи не час її замінити на чисту. Якщо баночка ненароком перекинеться, вода з неї не проллється. На кришечці є два рівчаки для пензлів. Отже, це вже не тільки ємність для води, а й підставка для пензлів.

Підкладками під папір можуть слугувати пластикові цупкі серветки з візерунками або без них. Їх легко протирати, дезінфікувати, вони не скручуються, довго служать і мають гарний вигляд.

На заняттях з ліплення основним матеріалом, який пропонують дітям двох - шести років, є глина. Колір її може бути: білий, сірий, жовтий, коричневий або зеленкуватий, що залежить від місцевості, де беруть цей матеріал. Основний критерій добору глини – високий вміст казеїнових (клейких) речовин (щоб вона не розпадалася, не кришилася, була в'язкою). Справжня глина такою і є. ЇЇ можна придбати у магазинах будівельних матеріалів. Глину змішують з водою і добре вимішують. Це можна зробити так: грудку вологої глини загорнути у вологу ганчірку і з силою кинути на підлогу (попередньо застеливши її клейонкою чи плівкою), щоб глина розпласталася. Потім знову зібрати її в компактну грудку і ще раз кинути. Так роблять 4-5 разів.