Результативність самостійної роботи залежить і від того, як учитель зуміє поєднати способи виконання завдань: усні з письмовими, фронтальні з індивідуаль-ними.

Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання

Плануючи завдання для самостійної роботи, вчитель враховує можливості кожного виду роботи і його від-повідність мети уроку. Так, коли самостійно виконують-ся тренувальні вправи, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; а коли йдеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, використовується розповідь-бесіда, вправи з дошки тощо.

Тривалість самостійної роботи зумовлюється ря-дом чинників. Один з найважливіших - складність та обсяг завдання. Воно може бути невеликим, якщо учні лише почали засвоювати матеріал, і техніка виконання вправ у них опрацьована ще не-достатньо. У такому разі на самостійну роботу слід відводити більше часу, ніж на етапі повторення ма-теріалу.

Для підтримання уваги, розширення її обсягу мо-лодшим школярам слід пропонувати такі самостійні завдання, виконання яких потребує поєднання розумо-вих дій з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й поділити текст на частини; не тільки пригадати правило, а й записати в зошит власні приклади тощо.

Для виконання самостійних вправ, що передбачають формування комплексних умінь, доцільно пропонувати інструкції, які вказують на характер і послідовність розумових і практичних дій.

У процесі ознайомлення молодших школярів з но-вими правилами, поняттями важливо, щоб відбувалося одночасне засвоєння і способів користування цими правилами. Тому на етапі первинного закріплення до-цільно дати дітям зразок міркування для виконання самостійних вправ.

Пробні вправи, які виконуються на етапі первин-ного закріплення, потребують "теоретичного виперед-ження", що дає учневі змогу до початку роботи над завданням ще раз повторити правила, якими він має користуватися.

Мета організації самостійної роботи визначає її зміст і методику. Наприклад: на уроках читання самостійна робота над текс-том має на меті: 1) формувати в учнів повноцінні вміння і навички читання; 2) навчати розуміти зміст твору й засоби створення художнього образу.

Залежно від мети зміст завдань буде різним. У пер-шому випадку — це тренувальні вправи на вдосконален-ня навичок свідомого, правильного, виразного й швид-кого читання; в другому — завдання на усвідомлення змісту художніх образів, їх оцінку, вияв почуттів.

Завдання найдоцільніші для організації са-мостійної роботи з текстами рекомендуємо такі: 1) відтворення фактичного змісту прочитаного; 2) підготовка до виразного читання; 3) словесне змалю-вання за уявою; 4) пошук, аналіз, порівняння, виділен-ня головного, доведення, узагальнення; 5) знаходження взаємозв'язків між причиною і наслідком; 6) виявлен-ня авторської позиції; 7) різного роду планування й перекази; 8) знаходження взаємозв'язку між прочита-ним 9) перечитування з метою виявлення оцінних суджень; 10) перечитування з метою логічного "сортування" текс-тового матеріалу.

Самостійна робота на уроках мови в початко-вих класах -це здебільшого різноманітні вправи.

Для організації самостійної роботи використовують насамперед підручник, однак не варто недооцінювати й індивідуальні картки. Зокрема, їх застосування доціль-не під час підготовки до вивчення нової теми, коли вчи-тель концентрує увагу учнів на певній орфограмі чи способі її перевірки. Такі картки допомагають вчасно виявляти прогалини в знаннях окремих учнів, вводити диференційовані завдання. Більшість завдань при цьому учні можуть виконувати і безпосередньо на картках (олівцем), що допомагає раціонально використати час, уникнути зайвої механічної роботи.

Особливо корисні картки із завданнями, в яких пока-зано послідовність розумових і практичних дій. На уроках математики самостійна робота практи-кується дуже широко на всіх етапах навчального процесу — під час формування умінь і навичок вико-нання обчислювальних операцій, розв'язування задач, рівнянь, засвоєння геометричного матеріалу.

Визначаючи матеріал для самостійної роботи, вчи-тель має бути впевнений, шо попередні знання, на яких тією чи іншою мірою грунтується вивчення нового, добре засвоєні дітьми. Так само уважно слід поставитися до способу подачі завдання. Інструкція до нього має бути лаконічною, але достатньою і точною, її зміст повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислю-вального прийому тощо.

Самостійна робота з метою первинного закріплення має тривати не більше як 5 — 6 хв., щоб учитель міг зразу перевірити, наскільки учні зрозуміли новий матеріал, виявити помилки.

На уроках природознавства самостійна робота учнів різноманітна і за змістом, і за формою. Діти можуть самостійно опрацьовувати нові статті за під-ручником, проводити досліди за інструкцією, відпо-відати на запитання, малювати схеми, виконувати за-вдання з гербарієм, колекцією, працювати з календарем природи тощо (Н.С.Коваль). Щоб працювати самостійно, учень повинен уміти: організовувати свою роботу, здійснювати її як найекономнішше й найраціональнішше, перевіряти якість зробленого. Таким чином, самостійна робота в початкових кла-сах — обовя'зковий компонент процесу навчання, її роль, зміст, тривалість, способи керівництва визна-чаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів

5.8. Формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності.

Готуючись до уроку, вчитель розв'язує принципове питання: як краще організувати засвоєння нового ма-теріалу — через репродуктивну або пошукову діяльність учнів. Дослідження шляхів розвитку пізнавальної само-стійності молодших школярів показали, що в початковій школі доцільно використовувати п'ять форм організації пошукової діяльності.

Форми організації пошукової діяльності молодших учнів:

-система пізнавальних завдань за прийомами розумової іяльності;

-евристична бесіда;

-метод аналогії;

-самостійне ознайомлення з новим матеріалом з опорою на допоміжні засоби і без них;

-дослідницький метод.

Дослідження показати, що критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в про-цесі пошукової діяльності молодших школярів, є:

- наявність протиріччя між