готовність школярів до участі в пошуковій діяльності.

Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, ди-ференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це — той виконавчий інстру-мент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Евристична бесіда (від гр. знаходити). Евристичну бесіду ще називають сократівською. Це пов'язано з іменем грецького філософа Сократа, який так вів бесіди із своїми учнями, що вони самостійно приходили до відкриття істини.

Цей метод сприяє організації частко-во-пошукової діяльності учнів, коли вони самостійно виконують тільки окремі кроки пошуку, а цілісне роз-в'язання проблеми досягається разом з учителем. Тому евристична бесіда доступна й для учнів слабко під-готовлених, які вчаться логічно міркувати на зразках.

Реалізація розвивальних функцій бесіди починаєть-ся з постановки проблеми, коли створюється ситуація необхідності пошуку нового знання. Слід навмис-не загострити увагу дітей на об'єкті пошуку. Коли проб-лему сформульовано, учні під керівництвом учителя відокремлюють відоме від невідомого, актуалізують за-своєні знання.

Для структури евристичної бесіди характерне чергу-вання репродуктивних і продуктивних запитань, що спонукають школярів до напруженої розумової діяльності: усвідомити суперечність, побачити проблему, сформу-лювати її, висловити різні припущення, визначити пра-вильний спосіб дій.

Чим вища готовність учнів до участі у пошуковій діяльності, тим ширші кроки пошуку; чим точніші запи-тання вчителя, тим стрункіша структура бесіди..

Отже, внесок евристичної бесіди у формування по-шукової діяльності в тому, що діти під керів-ництвом учителя проходять повний цикл пошуку, розгорнутість якого залежить від рівня 'їхньої під-готовленості й точності запитань.

Метод аналогії. Суть аналогії полягає в тому, що атастивості одного об'єкта з'ясовуються на основі йо-го подібності до іншого. У логіці встановлено, що віро-гідність здобутих знань на основі аналогії залежить від певних умов, а саме: 1) кількість спільних для обох предметів ознак має бути якомога більшою; 2) спільні ознаки мають бути істотними й охоплювати різні сто-рони порівнюваних об'єктів; 3) ознака чи спосіб дії, що передбачається в іншого об'єкта, має бути такого само-го типу, як інші ознаки, спільні для обох предметів.

Міркування за аналогією ґрунтуються на операції порівняння у формі співвіднесення й зіставлення істот-них ознак об'єктів, а сам процес здійснюється на основі аналізу, абстрагування, синтезу. За рівнем творчості розрізняють три види аналогії: асоціативна, алгорит-мічна, евристична.

Асоціативна аналогія відбувається на рівні репро-дуктивної діяльності, висновки на її основі мають си-туативний характер. Але для молодших школярів -це доступний і цікавий спосіб формулювання нових висновків, пошуку нових ознак, якостей, функцій. Розвиткові асоціативної аналогії сприяють ігрові завдання типу: "Що на що схоже?", "Хто так співає, хто так кричить? тощо. Останнє завдання продуктивне і для розвитку мовлення. Наприклад, учи-тель починає нескінченний ланцюжок: "літера до літе-ри — склад", а учні продовжують: склад до складу — слово, слово до слова — речення... книжка до книжки -бібліотека; зернинка до зернинки — колосок...

Інші функції у розвитку пізнавальних здібностей молодших учнів виконує алгоритмічна аналогія, за допомогою якої діти, спираючись на відомий спосіб дії, самостійно доходять висновку про можливість його за-стосування в дещо змінених умовах, тобто вносять у відомий спосіб певні зміни.

Дітям пропонують доповнити речення:

Достиглі хліба на полі, наче ... . Налилися соком яблука, немов ....Прийшов щедрий ... .

У межах алгоритмічної аналогії спосіб виконання завдання — скласти твір за аналогією до прочитаного. Таку роботу доцільно розпочати з II півріччя другого класу. Твори для роботи за аналогією повинні мати чіткий сюжет і виразні характеристики дійових осіб.

Високого рівня самостійності мислення вимагає від учнів застосування евристичної аналогії. Суть її в тому, що на основі подібності явищ або об'єктів, які, здава-лося б, не можна порівнювати, виникають здогадки, припущення про спосіб розв'язування проблеми. Цей вид аналогії потребує високого ступеня абстрактного мислення учнів, їхньої аналітико-синтетичної діяль-ності.

Завдання на евристичну аналогію даються на різних уроках. Особливо доцільне їх використання на уроках математики, природознавства, української і російської мов (як других).

Приклади завдань на евристичну аналогію з уроків природознавства:

Самостійне ознайомлення з новим матеріалом.

Розвивальні функції цієї форми пошукової діяльності виявляються в тому, що вона передбачає самоорга-нізацію та виконання учнями у взаємозв'язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Само-стійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підруч-ником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

Визначаючи матеріал для пошукової самостійної ро-боти, вчитель повинен виходити з того, що діти добре засвоїли попередній матеріал, на якому тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового

У визначенні змісту і характеру допомоги дітям під час розв'язування задачі класовод орієнтуєть-ся на загальні вимоги до роботи над нею. Роботу краще буду-вати так, щоб не стримувати думки учнів, щоб вони вчилися самостійно мислити.

Для самостійного ознайомлення учнів з новим при-родничим матеріалом їм здебільшого пропонують текст з підручника описового характеру. Перед читанням учи-тель за хвилину повідомляє мету роботи, називає тему, яку слід опрацювати, та обов'язково ставить контрольні запитання, на які треба підготувати відповіді в процесі читання.

Важливо, щоб у процесі виконання самостійної ро-боти вчитель пропонував дітям пізнавальні завдання: -сортування навчального матеріалу за певними крите-ріями; -порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів, що вивчаються; -підготовка висновків за аналогією; -кла-сифікація;