Дослідницькі завдання. Виняткові можливості для формування досвіду творчої діяльності учнів має дослід-ницький метод (О.Я.Герд, І.ЯЛернер, Т.В.Кудрявцев, А.В.Матюшкін).

Деякі вчителі вважають його недо-ступним для молодших школярів. Він склад-ний за способом керівництва пізнавальною діяльністю учнів, вимагає від дітей розвинених пошукових умінь. Проте дослідження показують, що виконання учнями З- 4-х класів елементарних дослідницьких завдань — не тільки можливе, а й ефективне для їхнього розвитку. Встановлено, що протягом навчання в початковій школі учні за умов відповідної процесуальної і мотиваційної підготовки спроможні брати участь у різноманітних видах навчально-дослідницьких завдань.

В дослідницькому ме-тоді працює весь діапазон пошукових умінь дитини. Щоб захопити школярів дослідженнями, треба при-щепити їм спочатку смак до вдумливого нагромадження та осмислення спостережень, проведення короткочас-них експериментів з відомими об'єктами, які відкри-вають нові властивості. Корисно також підключати весь клас до групових дослідницьких завдань, розрахованих на 2 — 3 тижні.

.9. Вибір і поєднання методів навчання

У навчальному процесі, взаємодіють такі компоненти: мотив, зміст, способи дії, оцінка результату діяльності. Повноцінне функціонування їх на уроці не можна забезпечити якимось одним методом чи засо-бом навчання. Щоразу вчителю слід вдумливо оцінювати можливості відомих йому методів для розв'язання зав-дань як уроку взагалі, так і кожного конкретного його етапу.

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на уні-версалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них. Щоб вибрати оптимальні методи й засоби навчання, рекомендується продумувати:

У цьому процесі слід ураховувати можливості учнів, ретельно вивчати відповідні розділи навчальних програм у зіставленні з підручниками. Для цього слід зробити дидактико-методичний аналіз програм у такій послі-довності:

Аналізуючи програми, важливо усвідомити залеж-ність змісту кожного предмета від його цілей.

Тільки після глибокого аналізу можна дійти виснов-ку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуван-ням методів проблемного навчання, а який — пояснення учителя; які знання засвоюються переважно через без-посереднє слухання та спостереження, а які — за під-ручником, у процесі самостійного вправляння учнів.

Уявлення — це відтворення в пам'яті образів раніше сприйнятих предметів чи явищ природи. Вони формуються на основі всебічного сприймання цих об'єктів. Чим більше органів чуттів задіяно в сприйманні, тим об'єм-ніше та глибше уявлення. Наприклад, дітей ознайомлюють з властивостями вугілля (тверде, крихке, чорного кольору, важче за воду, яскраво горить, виділяє ба-гато тепла) і способами його видобування (в шахтах, кар'єрах), використання (паливо, вироблення предме-тів), У цьому разі доцільно поєднати всі методи усного викладу (розповіді, бесіди, пояснення) з практичними (проведення дослідів) та наочними (роз-глядання колекцій, ілюстрацій, таблиць або демонстру-вання окремих кадрів діафільму, робота з текстом під-ручника).

У період початкового навчання формується багато понять. Поняття - це складне узагальнення, яке відображає істотні ознаки об'єкта або групи об'єк-тів. Засвоюється воно на основі сформованих уявлень у процесі розумової діяльності, яка веде до узагальнення. Наприклад, щоб сформувати у другокласників поняття птахи, з ними треба розглянути різні види птахів за планом (величина, частини тіла, чим вкрите тіло, за-барвлення пір'я), порівняти птахів між собою. Це дає змогу виділити істотну ознаку птахів — наявність пір'я та зробити висновок, що птахи — це тварини, тіло яких покрите пір'ям. Таким чином, розв'язуючи проблему вибору і поєд-нання методів у системі уроків і на окремому уроці, учитель має створювати найліпші можливості для актив-ності школярів на всіх етапах опрацювання навчаль-ного матеріалу.

5.10. Педагогічні технології

В українській педагогіці поняття педагогічні техно-логії широко використовується, починаючи з 90-х років, хоча в світовій педагогіці цей термін відомий давно. Ще Я.А.Коменський писав про пошук досконалого методу, за яким усе навчання піде уперед не менш чітко, ніж іде годинник.

Протягом XX ст. було чимало спроб технологізувати навчальний процес.

Ннаприкінці 80-х років з'явилися дослідження з порівняльної педагогіки, які давали змогу розглядати проблему педагогічних технологій об'єктивно — в нау-ково-методичному аспекті (М.Д.Нікандров, Т.І.Ільїна, М.В.Кларін та ін.).

Зокрема, із середини 50-х років учені окреслюють два напрями у розвитку педагогічних технологій: ви-користання технічних засобів навчання і "технологічний підхід" до організації навчального процесу в цілому. Са-ме останній напрям став основою для розробки пе-дагогічних технологій. Перші спроби технологізувати навчальний процес були зроблені у дослідженнях з програмованого навчання, істотними ознаками якого є чітка постановка навчальної мети і процедура її досягнення. У 70-х роках під впливом ідей системного підходу до організації навчального процесу та визначення умов його оптимізації поступово відбувся перехід до розумін-ня педагогічної технології як засобу повного управ-ління розв'язуванням дидактичних проблем.

У сучасному розумінні педагогічної технології вчені виділяють кілька сутнісних ознак цього поняття. Техно-логічний підхід до навчання передбачає :

Найперша умова побудови технології навчання - конкритизація навчальної мети: зрозуміти, засвоїти, вивчити, зробити, запамятати, застосувати за зразком, застосувати