Залежно від мети опрацювання матеріалу визначається і кінцевий результат навчання.

1.Технологія навчання повинна мати чіткі процесуальні характеристики, і недвозначно описувати, як і що слід робити, щоб кожен учитель застосувавши її досягав результату. Визначення чіткої системи цілей, що формулю-ються, як правило, через результати навчання, які можна конкретно й точно розпізнати й оцінити. Чітко, ясно визначені цілі об'єднують зусилля вчителя і учнів, спрямовують їх на головне, зосереджують увагу на способах діяльності.

2.Конструювання навчального циклу, яке передбачає діагностику рівня навченості учнів, сукупність нав-чальних процедур, способи корекції на основі зворот-нього зв'язку, оцінка результату. Цей етап передбачає і розбивку навчального матеріалу на окремі навчальніодиниці.

3.Реалізація запланованих завдань, що потребує мотиваційної підготовки учнів, розуміння ними мети діяльності, усвідомлення й відтворення способів дії, забезпечення зворотного зв'язку у керівництві навчальною діяльністю.

4.Контроль, оцінка і аналіз результатів діяльності учнів.

5.Повторне відтворення циклу без змін або з ко-рекцією.

Отже, технологічний підхід включає систему дій учителя і учнів, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконання певних навчальних дій в умовах опера-тивного зворотного зв 'язку.

5.11. Підготовка навчального обладнання

Ефективність навчання великою мірою залежить від матеріального забезпечення, а для цього клас має стати справжньою навчальною майстернею. Недоцільно перевантажувати класну кімнату статичним унаочнен-ням, зменшувати її площу за рахунок меблів, які пов-ністю закривають задню стінку. Приміщення класу та його меблі мають бути не тільки естетичними, а й максимально зручними для інтенсивної, різноманітної роботи учнів, сприяти збереженню їхнього здоров'я, відповідати змінам у фізичному розвитку дітей. Дуже бажано, щоб у класі, крім дво-місних стаціонарних парт, було кілька додаткових одно-місних робочих столиків для індивідуальної роботи. На робочому місці учнів мають бути гачки для портфелів, На поверхні парти слід зробити позначення кута або похилої лінії, щоб діти могли самі перевірити, чи правильно лежить зошит.

Стіл учителя здебільшого розміщують біля вікна, щоб одночасно тримати в полі зору учнів, які сидять за партами, і тих, що працюють біля дошки. Робоче місце вчителя має бути взірцем для школярів у вихованні культури праці.

Передня стіна класу завжди перед очима учнів, тому надзвичайно важливо раціонально обладнати й ефективно використати класну дошку. Для почат-кових класів найоптимальніша — тристулкова дошка з регулюванням висоти, частина якої позначена лініями для ви-роблення в дітей графічних навичок з мови і математики (для 1-го класу — в клітинку і в дві лінії з похилими, для інших - в одну лінію). Як правило, дошка закріп-люється на висоті 80 — 90 см від підлоги.

Бажано, щоб одна частина мала магнітну основу, а сама дошка вгорі - стаціонарні затискувачі для рухомого демонстрування наочності. Над дошкою на кронштейні прилаштовують екран для демонстрації кіно та діафільмів (екран може бути і переносним). На передній стіні добре також мати годинник з чітким циферблатом, доцільні в класі й пісочні годин-ники на 1, 3, 5 хвилин, що допомагають виробляти швидкий темп роботи.

Для проведення дослідів і демонстрування об'ємних посібників на уроках природознавства зручно користу-ватися пересувною підставкою, яка дає змогу показувати приладдя й посібники під таким кутом, щоб їх могли спостерігати учні.

Задню стіну класної кімнати можна використати по-різному. Частину площі відвести під різні шафи й полички, розмістивши їх таким чином, щоб утворю-валися секції, в яких можна було б розміщувати робо-ти учнів, матеріали з позакласного читання.

Cтолики і парти, призначені для семирічних, не відповідають фізичним даним дітей шести років, зріст яких у середньому на 8 см нижчий, а весь опорно-руховий апарат перебуває в стані найактивнішшого розвитку. Таким чином парти і столики слід підігнати враховуючи конкретний склад учнів класу. Щоб досягти належного матеріального забезпечен-ня навчального процесу, учитель має бути готовим сприйняти все цінне, що є в роботі колег із свого педагогічного колективу. Дидактичний матеріал, різне унаочнення бажано збе-рігати у спеціально обладнаних шафах-секціях за темами. Дуже зручно для користування, щоб увесь матеріал був пронумерований, занесений у перелік, який приклеюють з внутрішнього боку дверцят шафи. Роздавальний ма-теріал з різних предметів доцільно зберігати окремо.

Отже, продумуючи обладнання класу, вчитель має враховувати основні вимоги до нього, а саме: максимальна надійність застосування; прос-тота і безпечність в експлуатації; можливість ба-гаторазового використання; естетично привабливий дизайн; можливість зміни розташування; гнучкість поєднання різних засобів унаочнення для досягнення цілей навчання.

Самоперевірка

Література для самостійного опрацювання

Дьяченко В.К. Сотрудничєство в обучении. — М, 1991.

Учителю о педагогической технике / Под ред. Л.Н.Рувинско-го. - М., 1993.

Льісенкова С.Н, МетодьІ опережающего обучения. — М., 1989.

Онищук В. О. Функції і структура методів навчання. — К.., 1977.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К., 1982. — Розд. II - ПІ.

Современная дидактика: теория