Вчитель повинен пам’ятати золоте правило: перш ніж дати дитині прочитати книгу самостійно – треба скрупульозно і терпляче (під своїм керівництвом і контролем) навчати протягом 2-х років учня технології читання.

Паралельно з уроками позакласного читання вчитель повинен формувати у дітей техніку читання за допомогою спеціальних вправ та пам’яток.

Вчителю треба органічно поєднувати уроки позакласного читання з самостійною читацькою діяльністю учні, з іншими предметними заняттями.

Також необхідно проводити індивідуальні та масові бесіди з батьками школярів для покращення формування читацької самостійності дітей.

Якщо вчитель буде приділяти більше часу урокам позакласного читання, використовувати різноманітні методи та прийоми роботи на уроках, різні форми навчання вивчати нову методико-педагогічну літературу, стан уроків позакласного читання в початкових класах поліпшиться, учні будуть активніше працювати на уроках, у них з’явиться інтерес до самостійного читання тощо.

ВИСНОВКИ

Позакласне читання – невід’ємна складова курсу читання в початкових класах.

Його основна мета – сформувати читацьку самостійність учнів, сприяти розвитку інформаційної культури школярів; ознайомити з широким кругом доступної для самостійного читання літератури та її видами; навчити дітей свідомо обирати для себе потрібні, посильні книжки та читати їх, замислюючись роздумуючись над прочитаним; розвивати у школярів засобом самостійного читання бажання та вміння вчитися; використовувати дитячу літературу для виховання у молодших школярів громадянського та суспільного самопізнання.

Цей комплекс безперервно пов’язаних навчальних задач вчитель вирішує разом із школярами на протязі чотирьох років навчання на уроках позакласного читання та позаурочний час.

Щоб всі школярі навчились самостійно звертатися до книжок за бракуючи ми знаннями, діти повинні полюбити цей вид діяльності, усвідомити його життєву необхідність, звикнути читати тільки за власним вибором та за „правилами”. Також вони повинні придбати спеціальні вміння та навички, які дозволять учням швидко орієнтуватися в доступних книгах, щоб знаходити та читати потрібний матеріал з мінімальною затратою часу та сил.

За програмою позакласного читання спеціальні знання, вміння та навички відображенні у вигляді вимог, закріпляючих рівень оволодіння культурою самостійного читання під кінець кожного року.

Керівництво самостійним дитячим читанням здійснюється протягом 3-х етапів:

Підготовчий етап (1 клас).

Навчальний етап (2 клас).

Основний етап (3-4 класи).

Кожен з етапів має свою мету та завдання, свої вимоги до проведення та організації позакласного читання.

Взагалі, вчителеві треба приділяти більше уваги та часу організації та проведенню позакласного читання в молодших класах, тому що загальновідомо, що у книжки, яка довго була основним джерелом інформації та популярним засобом дозвілля, з’явилися могутні суперники – телебачення, відео.

Ось чому важливо правильно та вірно організовувати позакласне читання в молодших класах, використовувати різноманітні форми і методи навчання на уроках, ретельніше готуватися до них, спрямовувати позакласне читання так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапляли найнеобхідніші твори. Щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям.

Роблячи висновки, можна сказати, що поставлена переді мною гіпотеза підтвердилась.

Список використаних джерел.

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗИН, 1998.

2. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М., 1986.

3. Занков Л.Д. Дидактика и жизнь. – М., 1968.

4. Мартиненко В. Позакласне читання (навчальна програма) //Початкова школа. – 2003. – №2, 12. – С.39 - 43; 36 - 39.

5. Мартиненко В. Робота з дитячою книжкою // Початкова школа. – 2003. – №№ 7,8. – С.24 – 28, 40 – 43.

6. Методика викладання української мови / За ред. С.І.Дорошенка. К.: Вища школа, 1992. – 398 с.

7. Наумчик М.М. Робота з дитячою книжкою// Позакласне читання. 4(3) клас. Тернопіль: Підручники та посібники, 1998. -128 с.

8. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. – 1998. – №7. – С. 18 – 22.

9. Підлужна Г.В. Позакласне читання молодших школярів: реакції та перспективи // Початкова школа. – 2004. – №6, С. 56 – 59.

10. Почупайло О. Програма формування читацьких умінь у школярів // Початкова школа. – 1997. – №10. С. 29 – 38.

11. Рубакин Н.А. Избранное: В 2-х т. М.: Книга. 1975. – Т.1. – с.223; Т.2. – с. 280.

12. Савченко О.Я. Від людини освіченої – до людини культури: Ціннісні орієнтації загальноосвітньої підготовки учнів // Рідна школа. – 1996. – №5 – 6. – С. 56 – 60.

13. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. К.: Магістр – S, 1997.

14. Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения. М.: Просвещение. 1991. – с.276.

15. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Позакласне читання // Початкова школа. – 1972. - № №9, 10. – С. 73 – 78; 85 – 90.

16. Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного читання // Початкова школа. – 1990. – N5. – С. 36 – 40.

17. Сухомлинський В.А. Моя педегогичесская вера. – Юность, 1968. N9.

18. Ткачук Л.П. Основні вимоги до позакласного читання // Початкова школа. – 1986. №8. – С. 20 – 24.

19. Ткачук Л.П. Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання: Посібник для вчителя. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 200с. 120.

20. Ткачук Г.П. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа – 2000. – №2. – С. 15 – 18