необхідної книжки за вказаною вчителем ознакою (3 хв.).

2. Читання книжки (твору) вчителем вголос (7 хв.).

3. Бесіда-роздуми над прослуханим (4-5 хв.).

4. Самостійне знайомство учнів із новою книжкою як засіб підготовки до наступного читання (5 хв.).

5. Читання учнями твору вказаного вчителем (10-13 хв.).

6. Вияв і оцінка якості самостійного читання-розгляду незнайомої книжки (10 хв.).

7. Рекомендації до самостійної позаурочної індивідуальної (колективної) діяльності з книжками(1-2 хв.).

Основний і завершальний етапи

1. Колективна робота з книжками, прочитаними до уроку; визначення книжок для всебічного аналізу і обговорення (5-7 хв.).

2. Бесіда про героїв прочитаних книжок, авторів книжок (ЗО хв.).

3. Доповнення, розширення, уточнення читацького досвіду дітей учителем (5-7 хв.).

4. Домашнє завдання (1-2 хв.).

Примітка. Творчість при підготовці і проведенні уроків позакласного читання повинна проявлятися не в зміні типової структури уроку, а у доборі навчального матеріалу і прийомів навчання, в майстерності втілення і реалізації методичного задуму.

Завершуючи навчання у початковій школі, діти повинні знати:*

види доступної літератури - художньої, науково-пізнавальної, довідкової, періодичної, публіцистичної;*

можливі теми читання;*

зовнішні ознаки книжки і різні типи позатекстової інформації;*

правила гігієни читання.

Повинні вміти:*

ставити для себе мету звернення до книжок;*

звертатися за бібліотечно-бібліографічною допомогою;*

переглядати якомога більше книжок з метою вибору книжки для читання;*

визначити для себе зовнішні показники змісту книжки і, орієнтуючись на них, здійснювати прогнозування змісту книжки;*

вибирати книжку, яка найбільше відповідає поставленій меті;*

усвідомити зміст вибраної книжки, максимально-використовуючи свої читацькі можливості;*

дотримуватися при самостійній роботі з книжкою правил гігієни читання.

Сьогодні у шкільній практиці з'явилася тенденція використовувати дитячу художню книжку як особливий об'єкт не лише на уроці позакласного читання, але й на уроках читання. І це правильно, оскільки на основі взаємозв'язків між класним і позакласним читанням можна формувати правильний тип читацької діяльності.

Один з основних принципів побудови сучасної початкової школи принцип варіативності. Тому вчитель має право вибирати той шлях у навчанні, який на його погляд є найпродуктивнішим. Однак інваріантною повинна бути сама ідея обов'язкового включення в процес навчання книжки к особливого об'єкта культури людства.

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ.

2.1 Форми керівництва позакласним читанням в молодших класах.

Уміле керівництво позакласним читанням в початкових класах стимулює самостійне читання та творчому розвиткові школярів

Позакласне читання має свою специфічну форму керівництва – урок. Така організаційна форма керівництва з’явилась у 1954-1955 навчальному році, коли в програму з літератури були внесенні спеціальні години для бесід з позакласного читання.

Багато вчених займалися проблемою організації уроків позакласного читання в молодших класах. Цінні для нас поради стосовно уроків М.Рибникової. Основним завданням позакласного читання вона вважала підготовку учнів до подальшого життя. Але ця підготовка може бути здійснена лише тоді, коли художня література не тільки розвиває в школярів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння роздумувати над побаченим та прочитаним, відчути настрій твору, головних героїв, а й ще потім передати його в живому точному слові (переказати правильно події які відбувалися в творі, зміст твору тощо).

М.Рибникова радить на уроках позакласного читання йти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше.

Уроки позакласного читання в молодших класах можуть мати й специфічні форми організації – допоміжні форми керівництва. Вони складають фон для звичайних уроків.

ПРОПАГАНДА КНИГ. Вчитель в класі вивішує списки рекомендованої літератури, які він повинен періодично поновлювати та доповнювати. Рекомендаційний список літератури може бути написаний вчителем від руки на звичайному аркушу паперу (тільки в 3-4 класах) або оформлений у вигляді плакату (додаток 1.). Бібліотекар або вчитель організує вистави книжних новинок або книжки на теми національних, міжнародних та народних свят, виставки, які присвяченні творчості письменника тощо. В шкільній або в класній газеті заносяться відгуки школярів о прочитаних книжках, випускаються монтажі о творчості письменника, о книгах на ту чи іншу тему тощо. Книжки пропагандуються також в безпосередньому спілкуванні з учнями: в виступах бібліотекаря в класі, в індивідуальних бесідах вчителя з дітьми.

ІНДИВІДУАЛЬНА ДОПОМОГА ТА ЩОДЕННИЙ КОНТРОЛЬ.

Вчитель проводить бесіду з школярами про ту книжку яку він зараз читає або вже прочитав, обмін власними думками, порівняння книжки з кінофільмом, обговорення ілюстрацій, перегляди записів школяра про прочитані книжки, аналізування творі-відгуків про прочитане, відвідування бібліотеки або книжкового магазину вчителем разом із учнями, відвідування школярів на дому та ознайомлення з його домашньою бібліотекою, бесіда з батьками про читання школяра тощо.

МАСОВІ ПОЗАКЛАСНІ ЗА ХОДИ.

Переважна більшість школярів в позакласній роботі збагачує свої знання з літератури, словниковий запас, поглиблює вміння, зміцнює навички, розвиває пам’ять, мовлення, світогляд.

В підготовці масових заходів з позакласного читання обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, підготовлюють виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини. До підготовки масових свят обов’язково приймають участь самі школярі: вони готуються до виступу, випускають монтажі, обладнують виставки, зустрічають гостей, організують ігри, вікторини тощо. Частіше за всього до підготовки масових свят залучаються учні старших класів.

На масові свята з позакласного читання запрошуються батьки, рідні та друзі; найчастіше вони приймають участь у святах, ранках, зустрічах тощо.

Форми масових позакласних заходів в молодших класах:

Організація й проведення навчальних олімпіад з літератури.

Робота літературного гуртка (драматичний гурток, літературознавча студія, поетичний гурток та інше).

Підготовка та відзначення ювілею письменника („Шевченко – видатний український письменник,,)

Літературні вечори:

ювілейні;

тематичні;

історико-літературні;

жанрові;

сезонні („Гаї шумлять”, „Надворі весна вповні”).

Читацькі конференції.

Турніри, конкурси (на кращого поета-початківця, на кращу пісню та