Для занотовування результатів спостережень і дослідів необхідно мати щоденник;

Кожний юннат повинен відвідувати збори гуртка і почергово доглядати за рослинами і тваринами, звітувати за проведену роботу перед загальними зборами і брати активну участь у масових заходах гуртках.[10; ст.217]

Зміст кожного заняття відповідає темі плану. Учитель ретельно готується до його проведення, добирає цікаву інформацію, засоби наочності, зокрема діафільми та кінофільми. Вибір методів і прийомів здійснюється аналогічно до їх вибору під час підготовки до уроку. Вибрані методи повинні передбачати активну участь дітей у роботі гуртка. Тому на його засіданнях організовується актуалізація відомих знань та умінь, відбувається здобуття нових знань з різних джерел. Учні звітуються про результати виконання завдань у формі записів у таблицях,тематично підібраних ілюстрацій, самостійно виконаних малюнків чи тематичних розповідей за прочитаними книжками,переглянутими телепередачами. Активність дітей зумовлюється використанням ігор,загадок, вікторин, головоломок,але з чітко визначеною дидактичною метою.

Як вказував П.П.Блонський , «гра – лабораторія життя». Особливістю гри є те, що вона забезпечує стан захопленості, творчої ініціативи, високу внутрішню мотивацію,у процесі гри збільшується інтенсивність засвоєння знань, умінь і навичок.[12; ст.52]

Гра «Дотик»

Місце проведення: клас

Матеріали: 7 різноманітних предметів із природних і штучних матеріалів

Мотивація: головний наш помічник у пізнанні навколишнього світу – очі, але напевно з вами вже було так, що на перший погляд гарна річ мала неприємний запах, або ж була неприємна на дотик. Таким чином, у пізнанні навколишнього світу велику роль відіграють усі органи чуттів. Хочете дізнатися,як важко пізнавати світ без зору? Тоді спробуйте.

Хід гри

Учитель заздалегідь готує 7 дрібних предметів з різноманітного матеріалу, різної форми ( овальний камінь, яблуко, гілочка ялини тощо). Діти сидять тримаючи руки під столом. Вчитель подає їм предмети один за одним , діти торкаються до них, визначають, що це, і передають далі. Як тільки всі предмети пройдуть по колу, діти повинні записати назви предметів.

В гуртках учні 3 -4 класів вчаться проводити навчальний дослід, що становить собою елементарний навчальний експеримент. Він є одним із важливих методів пізнання природи, накопичення чуттєвого досвіду. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи. Дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки,які у природі сприйняти безпосередньо не можливо.

Необхідність проведення дослідів на позакласній роботі у початкових класах зумовлена насамперед тим,що діти мають незначний чуттєвий досвід,а більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на його основі.

Результатом досліджень має стати бажання учнів активно включатися в роботу з охорони і захисту об’єкта природи, бажання чинити добро.

Практичні завдання – дослідження «Подружися з деревом»

Завдання 1. Під час прогулянки знайдіть своє деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Доберіть кілька прикметників,які можна вживати для опису дерева( наприклад, струнке, замислене, веселе, плакуче та ін.).

Завдання 2. Порівняйте це дерево з іншими, що ростуть поряд:

Високе воно чи ні?

Який у дерева стовбур?

Чи багато у дерева гілок?

Послухайте, чи створює воно які – небудь звуки?

Намалюйте своє дерево.

Завдання 3. -З`ясуйте ,які живі істоти живуть на вашому дереві.

Що необхідно дереву, щоб вижити?

Практичне завдання «Посади дерево»

Ранньою весною разом зі своїми батьками виберіть місце і посадіть там дерево. На память про добру справу разом з татом і мамою сфотографуйтеся біля посадженого дерева. Не забувайте провідувати і поливати ваше дерево.

Памятайте, що посадити дерево – це не просто практична справа, це - диво. Диво народження нового життя. А ще – це велика відповідальність за деревце, яке одного дня повірило у вашу дружбу.

Діти з великою радістю виконують завдання. Дерево, яке вони посадили самі або з батьками , здається їм найкраще. Завдяки данному практичному досліду у дітей розвиваються і удосконалюються такі риси як чуйність, працьовитість, наполегливість,прагнення захистити природу від «злих» рук.

Велику роль у навчально – дослідній роботі відіграють фенологічні спостереження. Перед тим, як їх проводити, учитель ознайомлює учнів з особливостями росту і розвитку культур,що досліджуються , разом з учнями розробляє план фенологічних спостережень. Проводячи спостереження за різними фазами росту і розвитку рослин, юні дослідники краще вивчають їх біологічні особливості, усвідомлюють значення всього комплексу агротехнічних заходів і дію досліджуваного чинника на рослин.[10; ст. 224]

Саме в гуртках діти вчаться помічати навколо себе нескінчену кількість дивних речей, взаємну спорідненість між усіма живими істотами та неживою природою. Результати спостереження над рослинами та тваринами , а також результати дослідів гуртківці фіксують у щоденниках спостереження та дослідницької роботи.

При вивченні окремих тем повинно бути передбачено виготовлення наочних посібників, зокрема гербаріїв( найбільш поширені місцеві породи дерев, кущів, ранні весняні рослини, квіткові рослини і т.д.), колекцій ( плоди і насіння дерев, кущів,жуків, комах).

Робота гуртка нерозривно повязана і з іншими формами позакласнрї роботи.

2.2.Екскурсії на основі методу спостереження.

У позакласній роботі з припродознавства важливу роль відіграють масові заходи, одним з яких є позакласні природознавчі екскурсії. Природа – це своєрідний живий музей , в якому необхідно правильно орієнтуватися. Вивчити природу ,пізнати її закони можливо лише в безпосередньому спілкуванні з нею. Наприклад,вивчити рослинний і твариннний світ ,памятки природи неможливо без екскурсій, походів, експедицій. Безпосередні спостереження за природніми явищами під керівництвом учителя сприяють формуванню у молодших школярів уявлення про взаємозвязок і розвиток компонентів природних ландшафтів, про незахищеність і крихкість природи та вплив на неї людини.[6]

В.О.Сухомлинський писав: « Я поставив за мету домогтися, щоб навчання було частиною