У процесі залучення дітей до природи можна умовно виділити 3 етапи. На першому – вчимо їх бачити і розуміти красу навколишнього світу. Мета другого- сформувати у молодших школярів потребу до природи, охороняти і збагачувати її. Етичним центром третього етапу є не природа сама собою , а дитина - вихованець, яка через спілкування з нею виховує в собі кращі моральні якості.[8]

Ознайомлюючи дітей з природою,традиційно визначаємо 3 основні мети:освітню, що передбачає формування уявлень про певні природні явища і об`єкти. Розвивальну – спрямовану на забезпечення розвитку основних психологічних процесів дитини :уяви, волі, памяті,почуттів тощо; застосування набутих уміньта навичок під час діяльності. І, нарешті, виховну –формування моральних, духовних, естетичних уявлень, потреби в праці, гуманності, гігієнічних навичок, уміння і бажання берегти природу.

Під час екскурсій у природу діти можуть ознайомитися не лишез красою рідної землі, з прикладами людської турботи, про рослини та тварини, а й побачити наслідки недбалості, невихованості.

Кожна екскурсія складається з 3 етапів:

Підготовчий.

Вибрати обєкт (ліс, парк, ботанічний сад і т.д.)

Визначити тему і завдання,термін і тривалість екскурсії.

Чітко визначити методи роботи над темою, обсяг практичної частини і форму висвітлення матеріалу.

Учням пропонується завдання повторити і відшукати нові відомості, прислівя, загадки, вивчити вірші про природні обєкти, які можуть зустрітися під час екскурсії.

Перед екскурсією провести бесіду з молодшими школярами про правила поведінки у природі та пересування в дорозі, поводження біля водойму, з невідомими рослинами та тваринами.

Основний – проведення екскурсії.

Підсумковий – написання переказів, конкурсів малюнків, фотографій, виготовлення стінівки про екскурсію, гербарій, колекцій.[6]

Природознавчі екскурсії проводяться в різні пори року.під час екскурсій по рідному краю посильними для молодших школярів будуть такі завдання:зібрати насіння дерев, кущів,квітів своєї місцевості,визначити територію , що потребують озеленити.

Під час проведення екскурсій дуже важливо привчати дітей спостерігати за природою. Спостереження – це один із методів , завдяки якому учень цілеспрямовано, планомірно сприймає обєкти навколишньої дійсності. Він не просто повинен слухати, а прислухатися, не просто дивитися, а придивлятися, всебічно розглядати обєкт,щоб створити необхідне уявленняпро нього.[1]

Перебуваючи на екскурсії , вчитель заздалегіть повинен повідомити учням за чим вони повинні спостерігати і для чого їм це потрібно.

Спостереження за птахами:

- Чи співають птахи чи ні?

- Куди вони літають?

-Як вони літають?(поодиноко чи збираються в групи)

- зверни увагу на форму тіла, колір оперення,дзьоб, ніг.

Спостереження за рослинами:

Виберіть одиноке дерево ( дуб,березу, клен). Зверніть увагу, на його стовбур:товстий чи тонкий він, шорстка чи гладенька на ньому кора, якого кольору дерево,як розміщені гілки: рідко чи густо, високо на стовбурі чи біля самої землі;цвіте дерево чи ні,чи присутні на ньому плоди.

Перебуваючи в лісі, уважно подивіться навколо. Які дерева , кущі та травянисті рослини ви знаєте? Зверніть увагу,де росте більшість травянистих рослин. Поміркуйте, чому квітують улітку лише ті, що ростуть на галявинах.

Спостережливість потрібно розвивати в учнів . Це найкраще робити за допомогою ігрової форми діяльності.

Гра « Розвиваємо спостережливість»

Мета : розвиток сприймання,уважності.

Хід гри

Учні діляться на 2 команди. Завданням командам – назвати якомога більше:

Предметів, які знаходяться поряд і мають червоний колір;

Предметів, назви яких починається з букви к;

Дерев,щозараз оточують дітей;

Тварин, яких діти бачили під час екскурсій тощо.

Перемагає команда,яка назве більшу кількість обєктів.

Отже,завдяки екскурсіям та використаному методі спостереження в учнів появляється запас конкретно – образних уявлень. Вони розвивають у собі таку рису як спостережливість – що є прегненням і умінням найповніше помічати особливості предметів і явищів, у тому числі й такі деталі , які здаються зовні недостатньо помітні і на перший погляд малоістотні, уміння помічати незначні відміннності,зміни в предметах і явищах.

2.3.Методика проведення масових заходів

Наймасовішою формою позакласної роботи є свята, або ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярів із підсумками роботи учнів у гуртках, на ділянці тощо. На таких заходах учні доповідають про свою роботу та її результати. Доповіді супроводжуються демонстрацією результатів дослідницьких робіт учнів: малюнками, фотографіями, таблицями, колекціями. Тривалість доповіді до 5 хв. Художня частина повинна бути пов’язана з темою. Потрібно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена має бути оздоблена рослинами, картинами, картами, портретами відомих учених.

Доцільно проводити ранки на теми : Свято зустрічі птахів, Свято урожаю, Свято квітів, Свято золотої осені, Зелена аптека нашого краю та інші. Кожне свято передбачає досягнення чіткої визначеної мети. Так ,проведення Дня птахів не тільки дає змогу розширювати і поглиблювати знання про птахів та їхню поведінку кожної пори року, причини її зміни,але і формувати в школярів практичні уміння здійснювати природоохороні заходи( підгодовування птахів узимку,виготовлення і розвішування штучних гнізд тощо).

Проведення свята передує тривала підготовча робота:1. Оформлення виставки дитячих малюнків « Птахи – наші друзі». 2. Написання гасел : «Птахи – наші друзі. Допоможемо їм узимку!» 3. Виготовлення і виставка різних видів годівниць та штучних гнізд для птахів. 4. Організація виставки дитячої літератури про птахів. 5. Підготовка літературно – музичного монтажу про значення птахів у природі. 6. Розробка завдань для спостережень за поведінкою птахів весною, які будуть відповідями на запитання вікторини( Назвіть 5 видів птахів,які зимують у нашій місцевості . Які птахи бувають унас тільки взимку? Що страшніше для зимуючих птахів : холод чи голод? Чому?) 7. Підготовка костюмів