3. Виявлено, що учнів початкових шкіл виховували на взірцях літературних творів (вміщених у дитячих художніх збірках, букварях і читанках, дитячій пресі) не лише галицьких письменників, а й тих, які проживали на інших українських теренах. Українська література для молодших школярів краю була представлена різноманітними жанрами.

Принципами виховного потенціалу змісту української дитячої літератури, в якій обумовлено розкриття ідей правди й добра, визначаємо: народність, релігійність, патріотизм, гуманізм. християнського світогляду). Метою реалізації виховного потенціалу дитячої літератури в навчально-виховному процесі початкової школи виступало формування бажання служити Богові, народові, краєві, боротьба зі злом, що вимагало жертовності аж до цілковитої самопожертви в ім’я вічних вартостей.

Важливим виховним чинником формування чеснот молодших школярів у позакласній і позашкільній роботі вважаємо й українські художні збірки, аналіз змісту яких свідчить про спільність їх виховних ідей з текстами у навчальних підручниках.

Важливим засобом виховання в учнів чеснот були також художні твори, надруковані в дитячій пресі. Їх виховний потенціал – це єдність національних, релігійних і загальнолюдських вартостей із домінуванням національного. Враховуючи те, що означена преса видавалася на кошти українських подвижників-меценатів, це обумовлювало її незалежність від тогочасної антиукраїнської державної політики і створювало можливість друкувати на її сторінках твори українських письменників із національно-патріотичним змістом.

4. На сучасному етапі розвитку українського суспільства слід актуалізувати виховання моральних рис у молодших школярів засобами української дитячої літератури як важливого, однак не єдиного чинника формування чеснот і національної свідомості. Саме література для дітей створює можливості її використання задля виховання релігійних, національних і загальнолюдських цінностей в учнів, тобто формування в них моральних рис. Зміст тогочасної літератури для дітей молодшого шкільного віку може бути використаний педагогами в урочній та позаурочній роботі відповідно до нових суспільно-політичних і соціокультурних умов. Означене стимулюватиме формування в учнів загальноосвітньої школи першого ступеня релігійності, милосердя, національної гідності, патріотизму, діяльної любові до народу.

Дякую за увагу !