В зазначених іграх діти оволодівають правильними навичками, які відповідають загальним вимогами техніки спортивних ігор, що виключає перенавчання в подальшому, і дуже важливо для підготовки до школи

В Програмі виховання дітей дошкільного віку - „Малятко" і в існуючих посібниках з рухливих ігор в основу класифікації закладено ознаки переважаючого виду рухів (біг чи стрибки, метання, кидання та ін.) [13; 15; 18; 20].

При підборі рухливих ігор з кожного виду основних рухів дотримуються послідовності між віковими групами. Це допомагає вихователю планувати ігри у зв'язку з формуванням у дітей визначених рухових навичок.

В посібнику Є.С.Вільчковського «Рухливі ігри в дитячому садку», ігри поділені за характером моторної щільності, що викликає у дітей різну степінь м'язових напружень: на ігри з великою, середньою рухливістю і малорухливі ігри. В змісті кожної гри розкрито її організацію та основні правила, сформульовано мету. Така класифікація полегшує підбір ігор для вдосконалення різних видів основних рухів, допомагає у вихованні певних моральних і вольових якостей.

Професор В.Г. Яковлев, згрупувавши окремі ігри, запропонував педагогічну класифікацію колективних рухливих ігор, виходячи з принципу взаємовідношень і взаємодій учасників в грі.

Колективні рухливі ігри

Без розподілення на групи (команди) |

Перехідні до командних |

З розподіленням на групи (команди)

Без ведучих |

З ведучими |

Без контакту з „суперником" |

3 контактом з „суперником"

Боротьба за своє місце і за загальний порядок в колектив-них діях |

Єдино-борство проти ведучого |

Боротьба проти ве-дучих при взаємо-допомозі |

Єдино-борство за свою команду |

Боротьба за свою команду при взає-модопомо-зі |

Єдино-борство за свою команду |

Боротьба за свою команду при спо-лученні єдинобор-ства, взає-модопомо-ги

Дії, пов'язані з виконанням імітаційних, творчих, ритмічних рухів |

Дії, пов'язані з короткими перебіжками на швидкість і на спритність |

Дії на дії, пов'язані з спритність і на подоланням швидкість з перешкод м'ячами, стрибком, опором, силою |

Дії, що вимагають застосування рухових навичок в зв'язку із завданнями на орієнтацію, спостережливість, слух

Педагогічна класифікація колективних рухливих ігор

Дана класифікація спрямовує педагога на виховання у дітей інтересів колективу, а розподілення ігрового матеріалу полегшує основу методичної послідовності між окремими іграми і допомагає визначити степінь складності гри за змістом та формою.

РОЗДІЛ ІІ.

Організаційно-методичні засади використання народних рухливих ігор.

2.1. Організація та методика проведення народних рухливих ігор.

Наші спостереження свідчать про те, що широке застосування ук-раїнських рухливих ігор на заняттях з фізичної культури Й під час прогулянок сприяє активізації рухового розвитку дітей, підвищує їх-ній інтерес до виконання різноманітних вправ.

Таким чином, втілення у практику дошкільного виховання україн-ських рухливих ігор сприятиме ознайомленню дітей з обряди і тради-ціями, побутом, природними явищами та національною культурою нашо-го народу.

К основу сюжетних рухливих ігор покладається життєвий досвід дитини, її уявлення про навколишній світ (дії людей, їхній побут, поведінка тварин і птахів). Діти під час гри відтворюють рухи, які характерні для того чи іншого образу (зайчик ховається від вовка» котик ловить мишей та ін.). Більшість сюжетних ігор - колективні, кожна дитина привчається погоджувати свої дії з діями інших грав-ців, не вередувати, а діяти у відповідності з правилами гри.

В інших сюжетних іграх можна виразно розповісти про зміст гри, дати дітям можливість прослухати слова, які промовляють учасники гри, а потім перейти до розподілу ролей.

Несюжетна гра пояснюється коротко та емоційно. Вихователь дає дітям уявлення про її зміст, послідовність ігрових дій, розміщення гравців та ігрового інвентарю, правила гри. З метою з'ясування ро-зуміння дітьми правил гри доцільно задавати їм одне-два уточнюючих запитання.

Якщо рухливу гру проводити а музичним супроводом, необхідно перед її початком дати дітям можливість прослухати музичний твір, щоб вони зрозуміли її зміст. При цьому звертають їхню увагу на ха-рактер твору та на яскраві засоби музичної виразності, що відбиваю-ться у рухах.

Народна рухлива гра з музичним супроводом ефективніше сприяє формуванню правильної постави, координації рухів та їх вдоскона-ленню. Радіючи музиці та відчуваючи красу своїх рухів, дитина емо-ційно збагачується, переживає піднесення, стає більш життєрадісною.

Під час гри вихователь дає вказівки дітям, які порушують пра-вила або допускають помилки. Зауваження слід робити, не зупиняючи дітей.

Гру зупиняють лише тоді, коли більшість її учасників допускає грубі помилки й їм необхідно додатково пояснити які-набудь положен-ня правил.

Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. Отже, щоб дошкільнята не перевтомились, потрібно своєчасно припинити гру або зменшити інтенсивність рухів.

Для регулювання фізичного навантаження у грі використовують різні методичні прийоми: збільшення або зменшення тривалості гри, кількості повторень усієї гри або окремих її етапів, скорочення або збільшення дистанції для бігу дітей і ускладнення правил гри, уточ-нення правил і аналіз помилок.

Тривалість гри залежить від її педагогічних завдань, які ста-вить вихователь, і умов, в яких вона проведена (прогулянка, занят-тя), віку дітей та їх кількості. Закінчувати гру потрібно тоді, во-ли діти отримають належне фізичне навантаження. Кількість повторень гри під час занять з фізичної культури 3-4 рази, на прогулянках 4-6 разів.

Дуже важливо регулювати фізичне навантаження в рухливих іграх узимку та восени, коли теплий одяг сковує рухи. Тому потрібно сте-жити, щоб діти не перегрівались і занадто не втомлювались. Загаль-на тривалість рухливої гри у старших дошкільників становить 6-12 хвилин.

Для дітей 5-6 років велике значення має