Бадмінтон

Спортивна гра, яка вимагає спритності і швидкості. Для гри необхідні ракетки і волан.

Підготовча робота | Навчання способам дій | Підвідні вправи |

Організація Гри

1 | 2 | 3 | 4

Спочатку дітей треба ознайоми-ти з особливостями льоту вола на: нерівномірність, зміна напрямку льоту, залежність від силиу дару. Для цього діти підкидають волан вгору і ловлять його, а потім перекидують його один одному (на місці,під час ходьби, бігу). Ці вправи розвивають окомір, спритність. В.п. -стійка ноги нарізно, злегка зігнуті в колінах: рука з ракеткою спрямована вперед-вверх: обод її трохи піднятий угору, перпендикулярно землі. Це і є пра вильна стійка бадмінтоніста | Вихователь по-казує, як треба тримати ракетку: Охопити рукою рукоятку ракетки близько до її кінця, щоб можна було вільно пересувати кисть руки під час удару. Між великим і вказівним пальцями повинен утворитись кут. Для того, щоб перевірити хват, руку з ракеткою виносять вперед. Головка ракетки повинна бути перпендикулярна поверх ні майданчика. Дітям можна сказати: "Уявіть собі, що у вас у руці молоточок, яким ви забиваєте цвях" (обод ракетки). По волану б'ють з правої і лівої сторони, а також зверху і знизу | Стоячи на місці, потім в русі, жо-нглювання воланом. Рекомендується виконувати по 10-15 ударів по волану лицьовою і тильною частинами ракетки. Удари по волану, підвішеному на шнурі; удари по волану через сітку | Грають парами: у однієї дитини ракетка, у іншої волан. Одна дитина накидує волан, інша відбиває його ракеткою (відстань 3 м). Коли діти оволодіють цими навичками, вони можуть грати в парі один з одним і в подальшому можуть грати в бадмінтон через сітку. Гра триває доки один з гравців не набире 10 очок.

Настільний теніс

В грі беруть участь двоє абр четверо дітей. Для гри необхідні прямокутний стіл і сітка, а також ракетка з короткою ручкою і маленький м'ячик.

Підготовча робота | Навчання способам | Організація гри

1 | 2 | 3

Необхідно навчити дітей правильно тримати ракетку, ознайомити їх з вихідним положенням, переміщенням, ударами, поіачами | Ознайомлення з грою починають з розучування способу тримання ракетки: три пальці (мізинець, підмізинний і середній) охоплюють ручку; великий – на одній частині ракетки, вказівний – на другій. Спочатку діти вчаться виконувати підготовчі вправи до гри: покаочувати м’яч ракеткою по підлозі й тенісному столі, потім вчаться жонглювати м’ячем закритою і відкритою сторонами ракетки на місці і в русі, підбвиваючи м’яч вгору на різну висоту. Також впривлюяться самостійно біля стінки, а потім в парах на відстані 3-4м. один від одного, підставляючи ракетку під м’яч. Дошкільнятам досить оволодіти простими ударами: поштовхом зліва і підставкою справа, накатом з правого і лівого боку. | Гра проводиться за спрощеними правилами. Гравець підкида\ м’яч рукою і б’є ракеткою так, щоб він ударившись об поверхню стола, прелетів через сітку і торкнувся половини стола суперника, який відбиває м’яч. М’яч повинен перелетіти через сітку і опуститись на стороні стола гравця, який подава. Такі відбивання тривають до ки хтось з гравців не зможе відбити м’яч назад (попаде в сітку або за межі стола чи не зможе прийняти м’яч, який відскочив від стола). Кожний гравець виконує дві подачі підряд. Гра складається з трьох партій: перемога в партії – 10 очок

Методика проведення ігор-естафет

Естафета-гра, в якій кожний учасник виконує послідовно один за одним різноманітні рухи, передаючи іншому учаснику своєї команди предмет (м'яч, палицю, обруч) і намагається зробити це швидше учасників інших команд.

Види естафет:

- лінійні - команди, які змагаються, стоять в паралельних колонах;

- зустрічні - команда ділиться навпіл і її половини стають колонами одна навпроти іншої;

- колові - команди стають в коло.

Правила ігор-естафет:

Гру завжди закінчує той, хто її починав.

Не обов'язково перемагає команда, яка перша закінчила естафету.

При визначенні переможця застосовують об'єктивну і нескладну очкову систему.

За неточності, порушення правил вираховуються штрафні очки.

Рухи, які включені в гру-естафету, повинні бути знайомі дітям.

Необхідний рівний за силами підбір складу команд. Всього команд повинно бути 3-4, в кожній з них не більше 4-5 дітей.

Завчасно вибирають капітанів, інші учасники гри об'єднуються в пари чи трійки; капітани за чергою вибирають гравців в свої команди.

Команди шикуються в паралельні колони перед стартовою лінією на відстані 1,5-2м одна від другої. В 10-12 м від цієї лінії проводиться друга лінія.

Керівнику естафет потрібні помічники, які спостерігають за дотриманням правил, помічають помилки, ведуть підрахунок очок, при необхідності поправляють зрушені з визначеного місця перешкоди.

Зміст ігор-естафет залежить від:

- вікових особливостей і рівня підготовки гравців;

- розмірів залу (майданчику);

- пори року;

- наявності необхідного фізкультурного обладнання;

- форми організації знань.

Розділ ІІІ

Діагностика впливу народного та рухливого матеріалу на стан фізичного виховання дітей

3.1. Ефективність використання народного й рухливого ігрового матеріалу у фізичному вихованні старших дошкільників

З огляду на важливість використання традицій народних рухливих ігор в дошкільному віці нами (Є.Приступа) було проведено соціологічне дослідження з метою визначення застосування народних рухливих ігор в системі дошкільного фізичного виховання.

У заняттях з дітьми молодшої вікової групи 50 % респондентів обмежуються використанням 2-3 ігор. У решти опитуваних цей показник не перевищує 5-6-ти. Дещо кращі показники у середній та старшій вікових групах,