В заняттях та ігровій діяльності використовують біг в ускладнених стартових положеннях (сидячи, сидячи напівприсідки, стоячи на одному коліні та ін.). /мал.1/

Розвитку швидкості сприяють і рухливі ігри. В них, виконуючи завдання на швидкість за сигналом, дитина може і самостійно змінювати характер руху, його швидкість в залежності від зміни ситуації (дія водячого при ловлі, доганялках та ін.). Правильна рухова реакція дитини буде визначатись вмінням швидко сприймати напрямок і швидкість предмету, що рухається з врахуванням відстані і часу його наближення. Це вимагає визначеного рівня розвитку рухливості нервових процесів і сприяє їх вдосконаленню, а також деяких просторових і часових оцінок. Все це дозволяє дитині правильно орієнтуватись в обстановці, яка складається на той момент часу (2,10,14,18).

СПРИТНІСТЬ - це здатність швидко оволодівати новими рухами, швидко перебудовувати рухову діяльність у відповідності з вимогами обстановки, яка раптово змінюється (3,25,26).

Розвиток спритності проходить на основі пластичності нервової системи, здатності відчувати та сприймати власні рухи та навколишню обстановку.

Успішне виконання рухового завдання визначається точністю просторових, часових та силових компонентів даного руху.

У дитини виховання спритності пов’язано з розвитком координації рухів, вмінням узгоджено, послідовно виконувати рух. Спритність є необхідним компонентом будь-якого руху ( бігу, стрибка, метання, лазання і т.д. ) Для виховання спритності у дітей використовуються різноманітні фізичні вправи в основних рухах ( ходьба і біг між предметами; з подоланням різних перешкод -пролізти в обруч, розійтись один з одним при зустрічному русі на лаві, перестрибнути через предмет і т.д., а також метання, лазання, загальнорозвиваючі вправи, особливо з предметами та ін.). Найкращі умови для вдосконалення спритності створюются в різноманітних рухливих іграх: дитина повинна проявляти вміння швидко рухатись між предметами, ініціативу при неочікуваних змінах ситуації, використовуючи сприятливі моменти для цього з допомогою просторового і часового орієнтування.

Для вдосконалення спритності доцільні завдання на краще виконання вправ з предметами - скакалкою, м'ячем, обручем, гімнастичною палицею та ін. Чим більше у дитини накопичується рухових навичок, тим легше йде засвоєння нових рухів і вдосконалюється спритність(11,14,18).

Сила - здатність в процесі рухових дій долати зовнішній опір або протидіяти йому за допомогою м'язових напружень(3, 25, 26).

Прояв сили обумовлюється в першу чергу силою та концентрацією нервових процесів, що регулюють діяльність м'язового апарату.

У вихованні дітей дошкільного віку враховуються особливості їх організму - слабість м'язів, недостатня регуляція їх нервовою системою, переважання тонусу м'язів-згиначів. Тому вправи на поступовий розвиток сили повинні бути спрямовані на укріплення основних м'язових груп та випрямлення хребта (загальнорозвиваючі вправи). Ретельний відбір динамічних вправ має передбачати короткочасне швидкісно-силове напруження (різні вправи з бігу, метань, стрибкив, а також лазання по вертикальній та горизонтальній драбині), котре визначається можливостями опорно-рухового апарату, розвитком великих м'язових груп, хорошою реакцією серцево-судинної системи дітей на короткочасні швидкісно-силові навантаження (2, 11, 16,28).

В процесі виконання стрибків, бігу (на 30 м.), метання (на дальність) дитині небхідно розвивати швидкість рухів та вміння проявляти швидку силу -гіоєднюваги швидке виконання руху з концентрацією нервово-м'язового зусилля, тобто проявляти швидкісно - силові якості.

Для розвитку цих якостей можна використовувати стрибки в глибину, настрибування з місця на підвищення або з невеликого розбігу, стрибок вгору з присіду, стрибки на місці і з просуванням вперед, чергуючи помірний темп з швидким, на двох ногах через лінії або палиці. При виконанні стрибків необхідно більше уваги приділяти енергійному відштовхуванню однією або двома ногами, неглибокому приземленню на трохи зігнуті в колінах ноги і швидкому їх випрямленню.

Гармонійному розвитку м’язової сили, координації рухів, функціональному вдосконаленню діяльності дихальних м’язів і відповідно функції зовнішнього дихання сприяють вправи з набивним м’ячем. Чергування швидкого скорочення м’язів при кидку та розслаблення після виконання руху сприяють вдосконаленню нервово-м’язової регуляції, розвитку м’язів і тим самим швидкісно-силових якостей.

При проведенні загальнорозвиваючих вправ необхідно більше використовувати набивні м'ячі, по мірі того як діти оволодівають відповідними до їх віку вправами без обтяження. По мірі засвоєння цих вправ вони можуть використовуватись в рухливих іграх та вправах під час прогулянок.

Витривалість - здатність протидіяти втомі в ході будь-якої діяльності. Витривалість визначається функціональною стійкістю нервових центрів, координацією функцій рухового апарату та внутрішніх органів (3, 25, 26). В дошкільному віці енергетичні ресурси організму розкодуються на віковий розвиток, тому нерівномітне навантаження може пошкодити процесам росту. У дитини необхідно поступово виховувати загальну витривалість, тобто витривалість до продовженої роботи помірної інтенсивності, що підвищує функцію основних систем організму.

Програма виховання в дитячому садку передбачає поступове виховання загальної витривалості шляхом збільшення в кожній групі об'єму, інтенсивності та продовженості вправ, що виконуються в помірному та рівномірному темпі (ходьба, біг, стрибки і т.д.), в рухливих іграх - поступовим збільшенням їх продовженості, ускладненням рухових завдань.

Діти дошкільного віку володіють значними можливостями в проявленні загальної витривалості. Рівень розвитку цієї якості у дітей залежить від віку, статі, та рівня підготовленості. Ефективним засобом виховання витривалості є біг з середньою швидкістю, біг підтюбцем, продовжене виконання підскоків і стрибків. Основною формою виховання витривалості у дітей дошкільного віку є систематичні заняття на свіжому повітрі, основний зміст яких включає використанні циклічних вправ, рухливих ігор, виконання спортивних вправ (2, 11, 18,26).

Гнучкість - морфофункціональні властивості опорно-рухового апарату, що визначають степінь рухомості його ланок (3, 25, 26). Гнучкість визначається еластичністю м'язів і