Відтворення в людській свідомості цілісності і якісного визначеності (відмінності) будь-яких об’єктів, включаючи й суспільство, передбачає насамперед розкриття його зовнішніх і внутрішніх зв’язків – генетичних, структурних, функціональних. Такими зовнішніми зв’язками у змісті СНКС є зв’язки у змісті СНКС є зв’язки між особою і суспільством, між різними соціальними спільнотами та між різними сферами суспільного життя в кожній з них. Звичайно, міра конкретизації цих зв’язків залежить як від вікових можливостей їх сприймання учнями, так і від відведеного на їх засвоєння часу. Однак треба зауважити, що конкретизація цих проблем не повинна бути ні надто детальною, бо це може спричинити порушення цілісності сприймання учнями суспільства, ні надто загальною, оскільки в даному разі існує небезпеки надмірного спрощення схематизації і ще гірше спотворення й перекручення тих зв’язків, завдяки висвітленню яких у СНКС відтворюються системність і цілісність суспільства.

2.2 Основні шляхи реалізації національного виховання

У процесі подальшого реформування педагогічної науки, системи виховання, змісту освіти, гуманізації і гуманітаризації навчально-виховного процесу необ-хідно поглиблювати наукові основи особистісно спря-мованої педагогіки, індивідуально визначеного ви-ховного впливу. Ґрунтов-не знання та застосування ідей і засобів народної ви-ховної мудрості, вітчиз-няних і зарубіжних педа-гогічних здобутків, враху-вання індивідуальних пси-хологічних особливостей забезпечить формування самобутньої духовності кожної особистості.

Основні шляхи реалізації ' концепції національного ви-ховання:–

утвердження нового педагогічного мислення, теоретичних і практичних підходів до розв'язання

проблем національної освіти і виховання;–

вивчення в навчально-виховних закладах усіх типів українознавства як про-відного інтегративного на-вчального курсу, системи наукових знань, ідей, цін-ностей про Україну і укра-їнство, системи принципів, механізмів і способів транс-формації здобутків світової цивілізації у свідомість і практичну діяльність кожної особистості, національну культуру;–

виявлення і розвиток задатків, здібностей, нахи-лів, талантів кожної осо-бистості, формування в неї умінь і готовності творити в національному дусі;–

забезпечення пріори-тетності родинних цінностей, організація виховної роботи в навчальних закладах на традиціях, принципах, ідеях школи-родини;–

цілеспрямоване форму-вання в особистості наукової картини світу, національної свідомості і самосвідомості, світогляду, характеру, укра-їнської душі;–

розробка нових мето-дик і технологій, інноваційних систем навчання і вихован-ня, створення умов для трансформації програм ви-ховання в програми самопізнання, самовиховання, самореалізації особистості;–

надання постійної на-укової і методичної допомо-ги дитячим і молодіжним об'єднанням за інтересами, забезпечення поліпшення діяльності позашкільних на-вчально-виховних закладів;

узагальнення і поширен-ня кращого досвіду вчителів, вихователів, викладачів се-редніх спеціальних закладів і вузів з проблем націо-нального виховання, патріотичного і громадянського загартування учнів і студентів;–

організація педаго-гічного всеобучу батьків з метою підвищення ефек-тивності родинного вихо-вання, поглиблення їхніх знань з проблем етнопедагогіки, українознав-ства;–

створення в кожному навчально-виховному зак-ладі чіткої, науково обґрунтованої системи виховної роботи, зміцнення зв'язків із громадськістю, залучен-ня до виховання учнів та студентів наукової, культур-ної та мистецької еліти;–

цілеспрямована підго-товка педагогічних кадрів для оволодіння методикою і технологією педагогіки на-родного календаря, козаць-кої педагогіки, лицарського виховання, українознав-ством як теорією і мето-дологією організації навчан-ня і виховання молоді;–

підготовка в системі вищої школи, післядипломної освіти патріотів-професіоналів високого класу, продукти діяльності (еко-номічної, політичної, науко-вої та ін.), якої складати-муть гідний внесок у світову культуру, будуть конкурентноздатними на світо-вому ринку;–

надання пріоритетного значення питанням ефек-тивності виховної роботи в процесі проведення атес-тації педагогічних праців-ників в системі післядипломної освіти.

З метою підвищення ідей-ного рівня кожного вихо-ванця, докорінного поліп-шення політично-держав-ницького загартування особистості необхідно:–

постійно домагатися глибокого засвоєння учня-ми , студентами ідейного багатства народу, націо-нальної ідеології, яка є ос-новою ідеології державот-ворення;–

систематично стиму-лювати кожну особистість до самовиховання в дусі

політики демократичної, правової, гуманістичної Українське держави;–

глибоко і всебічно вивчати філософські, ідеологічні політичні, державницькі аспекти українознавства я інтегрованої наукової системи знань, ідей про Україну Батьківщину, її рівноправне місце в політичному просто планети;–

створювати психологічна організаційні та інші умови розширення політичного круп зору в процесі активної участь молоді в науково-практичних конференціях, круглих стола клубах за інтересами тощо;–

формувати в кожної особистості уміння і готовність захищати свою Батьківщин допомагати представник інших національностей у розвитку рідної мови, культуру.

Педагоги кожної школи мають надавати всебічну науково-методичну допомогу дитячій молодіжній організації «Пласт», «СУ М», Українське дитяче і юнацьке товариство «Січ», «Січове братство», «Соколят та іншим організаціям, діяльність яких ґрунтується вітчизняних культурно-історичних, козацько-лицарських традиціях і які не суперечать законам України.

Для успішного впровадження ідей концепції в життя необхідно створити відповідну матеріальну базу, забезпечити психолого-педагогічні умови для формування цілісної особистості, задовольнити потреби вчителів у науково-медичній літературі з проблем національного виховання, і водити діагностику здібних учнів, створити систему психологічної служби.

Педагогічна громадськість чекає від АПН України фундаментальних і прикладних доробок, програм, концепцій спрямованих на дослідження актуальних проблем української педагогіки, національної системи виховання. На часі створення чіткої загальнодержавної програми реформування педагогічної науки, об'єднання зусиль всіх науково-педагогічних сил з метою досягнення вищого розвитку національної системи освіти і виховання.

Висновки.

Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему освіти громадянина України. Тому сьогодні багато науковців, вчителів, викладачів звертаються до проблеми визначення психолого-педагогічних засад виховання рис і якостей майбутніх громадян України.

На основі діалектичного аналізу громадянської освіти можна зробити такі висновки:

Проблема з розробки концепції багатьох наших починань полягає саме в недостатній визначеності шляху, принципових теоретичних питань, понять, підходів, напрямів впровадження. Крім того позитивне є те, що автори не відмовляються від існуючих курсів, не намагаються витіснити їх зі школи, спираються на кращі доробки української школи;

Концепція визначає соціальні інститути покликані впроваджувати громадянську освіту, і докладніше визначити роль громадянських організацій, зокрема молодіжних, у цьому процесі.