з літературою. Керівник повинен уважно вислухати всі зауваження батьків. У заключному слові він тактично відповідає на запитання й висловлює конкретні пропозиції.
2.2. Система і програма роботи сьомого класу.
Класний керівник – тонкий психолог, розуміє потаємні порухи дитячої душі, майстерно веде учнів у незвичайний світ знань. У цьому своє-рідний «ключ» розв'язання багатьох проблем, а часто і конфліктів, які виникають у процесі виховної діяльності.
Враховуючи результати життєдіяльності класу за попередній період, учитель накреслив основні напрямки формування особистості дитини, її характеру:*
почуття безпеки і впевненості в собі, необхідність почувати себе в єдності, а не протиборні з навколишнім світом;*
усвідомлення власної відповідальності за сенс життя, за своє май-буття;*
любов та повага до життя у всіх його проявах, розуміння священності життя і всього, що сприяє його розквіту, розуміння власної самоцінності;*
вміння любити і поряд з цим оцінювати й аналізувати, реалістич-но мислити;*
розвиток уяви як інструменту витвору, як передбачення реальних
можливостей;*
бажання змінити навколишній світ на краще відповідно до влас-них можливостей;*
розуміння взаємозв'язку минулого і сучасного, уміння встановлю-вати історичні причинно-наслідкові відносини з метою усвідом-лення їх цінності і збереження кращих народних традицій та прак-тичного використання їх у своєму житті;*
розуміння того, що зло і руйнування – неминучий наслідок не-правильного розвитку.
Керуючись концепцією національного виховання, яка передбачає не відмову від колективістського виховання, і неприпустимість ніве-лювання, приниження особистості, її гідності в ім'я колективу, клас-ний керівник у своїй діяльності з підлітками враховує несхожість осо-бистості, поважає її індивідуальність, поєднуючи особистість і колектив на основі спільної мети. Класний керівник добре усвідом-лює, що поки існує мета, існує колектив. І кожна особистість повинна бачити інтерес у ньому.
Учнівське самоврядування – це спосіб організації життя колективу. Педагог передбачає вміння співпрацювати на засадах рівності, гласності,
демократизму, впливає на формування таких моральних якостей, які неможливо виліпити за допомогою тільки словесного впливу.
Розвиток форм самоврядування у класі перебуває у прямій залежності від розвитку різних видів позакласної роботи. Вищим органом самовря-дування є класні години спілкування (збори) із найрізноманітнішою тематикою.
Педагог чудово розуміє, що структура дитячого самоврядування не може бути стабільною, адже вона існує не сама по собі, а в колективі, який постійно розвивається: розширюється коло учасників самоврядування, , вдосконалюється їхня діяльність, формуються певні організаційні навич-ки, нагромаджується позитивний досвід і традиції, підвищується рівень розвитку колективу, розширюються права органів самоврядування.
Класний керівник усвідомлює, що учнівське самоврядування – це не засіб звільнення педагогів і батьків від їхніх обов'язків і завантаження ними учнів – це засіб розширення діапазону діяльності дорослих і дітей, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку, ініціативи.
Безперечно, у вихованні класного колективу важливу роль відіграє взаємозв'язок учнів із батьками, які у курсі життя класу. Без допомоги батьків та класного керівника важко уявити ефективність туристичної і краєзнавчої роботи, продуктивної організації виховних починань.
Міні-походи на Журавлівку, озеро Лиман, поїздка до Києва, екскурсії по містах бойової і трудової слави м. Харкова сприяли творчій діяль-ності дітей, батьків, педагога. До речі, батьки у цих заходах брали участь на правах рівних, на умовах спільності демократичного співжиття.
Класний керівник пишається тим, що навчає дітей туризму, адже більшість підлітків практично не володіли цим видом спорту. У її ви-ховному арсеналі чимало ігрових змагань.
Гра на місцевості з використанням туристичних дорожніх знаків, компасів, азбуки Морзе, творчих завдань пошукового характеру виховує
спостережливість, уміння діяти оперативно і гуртова, обмінюватися досвідом, розвиває інтерес до природи, організаторські здібності, кмітливість.
Циклограма виховних заходів у класі підпорядкована загально шкільній і взаємопов'язана з нею:
І чв. «Рідна школо моя»
II чв. «Без верби і калини нема України»
III чв. «Експерименти, пошуки, відкриття»
ІV чв. «Земля – наш спільний дім»
Кожен учень відповідально ставиться до участі в загально шкільному ключовому комплексному дійстві, до підготовки традиційних шкільних свят. Практично всі учні цього класу є активними учасниками спільних виховних заходів. Так, при проведенні конкурсу «Алло, ми шукаємо та-ланти» як актори на сцені виступило 12 чоловік, а решта були помічни-ками – костюмерами, освітлювачами в організації дійства, керували його музичним оформленням. Батьки також брали активну участь у підго-товці до конкурсу, і дехто з них був присутній на святі: допомагали готу-вати костюми, увесь антураж, реквізит до виступу. Танок «Візит до туре-цього султана» був окрасою дійства.
Виступи класного колективу на шкільній сцені завжди вражають до-тепністю, оригінальністю і естетичністю, а тому їх із нетерпінням чека-ють у школі.
Цікавою формою роботи є заочні мандрівники по материках і краї-нах – вияв впливу класного керівника-географа. До речі, ця дієва форма роботи, як навчальна, так і позакласна, чи не найкраще простежується в період так званих костюмованих свят колективу. Вона впливає на ви-ховну систему школи і ефективно оновлює її зміст і форми.
«Родзинкою» у взаємодії педагога з дітьми є і психологічні тренінги: розвиток міміки, пантоміми, ситуаційні задачі, які із задоволенням розігрують учні.
Спільна зацікавленість дітей і батьків театральним мистецтвом сприяє відвідуванню спектаклів класичної і сучасної драматургії, опери.
Вони добре ознайомлені з репертуаром харківських театрів. Та голов-не – це години спілкування, обговорення баченого. Підлітки добре орієн-туються в літературознавчих питаннях, вчаться зіставляти і узагальнювати. Все це сприяє формуванню власного «Я» у колі класного «Ми». Бесіди про-ходять жваво, розвивають творчу уяву, сприяють самовираженню.
У класі постійно підтримується рівень організованості управління виховною системою, забезпечується погодженість різноманітних її компонентів. Діти не виглядають «безпритульними» під час тривалої відсутності класного керівника (хвороба, відрядження і т. п.). Життя плине своїм руслом: чистота і порядок протягом усього навчального дня у класній кімнаті, охайний