Для того щоб досконало засвоїти мову потрібно знати її фонематичний склад. Ще від народження дитини почин.кричати

Крик – дослідж. Рибніков

Це ознака того, що дитина правильно розвивається це вроджена рефлекторна реакція

Крик з очки зору фонетики

Це видих при звуженні голосових щілин і при привідкритий порожнині рота утворюється звук голосного типу.

Тонкова Янпольска – діти видають близькі звуку «А» та «Е» та їх не можна співставити до звуків. СУМ тому, що вони не виконують комунікативної функції

Конопова

Крик – відіграє важливу роль у підготовці мовного апарату, сприяє розвитку мовного дихання

В. Вельтюков

2 – місяць. Вимовл. Перші приголосні «г, к, х,» - переростають у звукові поєднання «гу-гу, га-га» це гукання

Гукання збудження приємного характеру

3 місяць – стадія гуління – поєднання складних приголосних «фр, кр. Рр. – це свідчить про розвиток голосових зв’язок і формування артикуляційного апарату |

4 міс – трелі – це проміжна стадія якої інколи не буває |

5 міс – лепет поєднання приголосних губних з голосними (мама, баба).

Лепет готує мовний апарат дитини до звуку вимови, та розвитку фонем, слуху

Мовний звук це фонема

Щоб засвоїти звук, дитина повинна чути його артикуляцію, відрізняти голосні, приголосні:

Дослідж. Н Швам кін

Процес поділ.на 2 періоди

Оволодіння фонеми

1. період до фонемний 1р. життя дит. ще не референцією звуків, сприймає слово як єдине ціле, не вміє виділити звуки з нього |

2.період.2. фонемний – дит.почин. розрізняти фонеми, розуміє значення слів на кінець 2р.життя дит. сприймає звуки на слух і повторює їх.

Теоретико-методичні засади моделювання як методу ознайомленні дошкільників з природним довкіллям

Модель – зразок, умовний образ якого-небудь об’єкту

Особливості:–

Виконує демонстративну роль–

Дослідники: Ніколаєв, Хайдуров

Види

Діючі моделі |

Маскування |

Акваріум

Розкриває зв’язок об’єкта з окремими умовами |

Розкриває відмінність і схожість об’єктів

Загартовуючі вправи, їх характеристика і вплив на фізичний розвиток і здоров’я дітей

Загартовування – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму людини, розвиток швидко пристосовуватись до різних умов

Принципи–

послідовність–

систематичність–

врахування індивідуальних особливостей дітей |

Види

Загартовування повітрям | Загартовування водою | Загартовування сонцем

Повітряні ванни застосовуються в приміщенні і на прогулянці: літом на повітрі; осінь-зима: приміщення |

Обтирання водою (різний вік дітей)

Обмивання

Купання |

Сонячні ванни які закінчуються водними процедурами

Кераміка

Гончарство – виготовлення з опаленої гончарної глини різноманітних виробів, зокрема посуду, іграшок, тощо

Це стародавнє ремесло виникло в епоху неоліту, а згодом стало різновидом народного мистецтва.

Первісні гончарі формували вироби вручну, обіслюючи кошичок, камінь, дерев’яну форму скибками глиняної маси завтовшки в палець |

У гончарстві народні майстри користувалися кількома техніками декорування:

Рістуванн; «узір» це спосіб нанесення заглибленого жолоба дерев’яною паличкою або цвяхом на поверхню черепка | Глянсування; або лущення, роблять гладким предметом переважно камінчиком по сухому черепку ліній, смуги. | Ріжування; ріжок наповнюється ангобом. Маленький отвір. У його нижній частині вкладається гусяче перо або скляна трубочка. У сучасних техніках ріжок замінений не гумову грушу | Фляндування це з’єднане за допомогою гострого предмета трьох або чотирьох ангоподібно до ??? мурових ??, - чіткий і зигзагоподібний

У XVII-XVIIIст українське гончарство набуло вищого рівня розвитку. Вироби розташовували ангобами та емалями, що дало змогу перейти до багатоколірності. Чільне місце носили рослинні, квіткові орнаменти, фігурні зображення, передусім на листках та кахлях

У 70-80-х рр.. українське гончарство поволі занепадає. Усе менше залишалося досвідчених гончарів.

До традицій народного гончарства звертаються художники-керамісти Києва, Львова і Одеси.

Рослини-обереги

Калини – символ незайманості дівочої честі, вроди

Червоні кетяги калини – то краса, врода українського народу, то достаток у сім’ї, то здоров’я, сила, то зрілість дівчини; символізує духовний потяг до свого рідного краю, до рідної землі, це шанування різних традицій

Верба – символ побачень; символізує згоду, тому чоловіки йшли миритися із своїми жінками під вербу; це символ весни, пробудження природи

Тополя – символ дівочої краси, вроди, стрункого стану

Дуб – символ міцності і здоров’я; в купіль хлопчинку кидали гілку дуба, щоб ріс міцним як дуб

Барвінок – символ життя, оберігає дітей від простуди

Безсмертник – дарує здоров’я людському роду, гоїть рани

Любисток, васильок – символ людської відданості, в них миють волосся, освіжають помешкання.

Мак – символ печалі і туги

Звичай – це загальноприйнятий порядок, правила, які давно існують у громадському житті і побуті певного народу, суспільної групи, колективу. |

Обряд – такі форми поведінки, що склалися історично.

Для них характерні:

стереотипність, повторюваність без змін |

2. Символічність (кожна пісня щось символізує)

Наприклад засівання на Новий Рік символізує майбутню сівбу, багатий урожай.

Обряди вихід в поле з попелом, збереженим від новорічного вогню (спаленого поліна з найбільшого дерева), висівання зерна з «бороди» (обжинкового, останнього снопа), обряд, що проводжували появу людини на світ. Вони супроводжуються піснями, промовляннями, ритуальними командними, обрядовим фольклором. В з/с рекомендують проводити: Великодні свята, різноманітні веснянки (свята першого жайворонка, свято тополі); влітку – зелені свята, косовиця, Івана Купала, обжинки, Спас. Восени – Покрова, взимку - Калита, Миколи, Різдвяні Свята, Стрітеня.

Україна – моя Батьківщина

Починаючи з 4 р.ж. значно розширюють кругозір дитини, формується спостережливість, допитливість. Ознайомлюючи дітей мол.гр. з Україною, перш за все знайомили їх із знаннями про назву вулиці, міста, де знаходяться д/с, про назви найближчого оточення – парки, кінотеатри, магазини, бібліотеки. Проводить цільові прогулянки, спостереження. На заняттях проводять індивідуальну, групову форму роботи

Середня група |

Старша група

Продовжує вчити і розвивати знання про рідне місто, село, вулицю. Форму уявлення про Батьківщину-Україну, що ми є український народ. Організовуються цільові прогулянки, спираючись на попередньо-здобуті знання, складається