У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Вступ

Вступ

У час відбудови незалежної України важливого значення набуває впровадження в життя широкої національно – освітньої програми, використання надбань педагогічної думки, що розвивалася на західно – українських землях і була вільна від догматичної радянської методології.

Погляди сучасних дослідників усе частіше звертаються до вивчення творчості роками замовчуваних з ідеологічних причин педагогів та освітніх діячів.

Узагальнення педагогічного досвіду минулого, його творче втілення у практичну діяльність навчально – виховних інституцій сприятиме вдосконаленню освіти, формування у молоді “світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших соціально – значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури” [ ; с.15]. Успішне розв’язання цих завдань можливе за умови з’ясування достовірних фактів історії української освіти і педагогічної думки, яку представляє доробок кожного окремого педагога – як виразника ідеї певної епохи. Тому теоретична спадщина кожного з них заслуговує на детальне вивчення, науково – обґрунтовану оцінку.

Педагогічна наука належно оцінила творчу спадщину О.Барвінського, А.Волошина, М.Галущинського, Ю.Дзеровича, А.Животка, М.Драгоманова, М.Завадського, Я.Кузьміва, І.Огієнка, С.Русової, І.Стешенка, В.Сухомлинського, А.Крушельницького (праці Д.Герцюка, О.Джус, Т.Завгородньої, І.Нагачевської, Н.Пастушенка, Б.Ступарика, Н.Чаграк та ін.).

Однак до скарбниці історико – педагогічної науки не внесено творчу спадщину просвітителя і педагога першої половини ХХ століття – Михайла Яковича Базника. Аналізуючи його діяльність, визначаємо її широкий діапазон і багатогранність. М.Базник учасник національно – визвольної боротьби за незалежну Україну, хорунжий Української Галицької Армії. На початку 20–х років уже не зброєю а словом педагога утверджував право Українців на рідну школу, на духовний і культурний розвиток. Навіть в умовах польсько шляхетського поневолення західних земель України готував шкільну молодь до самовідданої праці на користь народу. Працював вчителем, директором школи, співробітником експериментального Львівського психотехнічного інституту. Опублікував цикл науково педагогічних статей, десятки статей і досліджень у спеціальних виданнях, на тему вибору професії підготував декілька поважних посібників, які, на жаль, не були видані.

Педагогічна спадщина й активна просвітницька діяльність М.Базника привернула увагу громадськості в 20 – 30–х рр. ХХ ст. Присвячені їй огляди, рецензії, коментарі, замітки І.Сторожонського, С.Балея, І.Раковського, О.Степанів – Дашкевич, О.Тарановича, П.Кривоносюка видрукувані в українських періодичних виданнях “Шлях навчання і виховання”, “Українська школа”, “Учительське слово”. Особливу увагу тогочасна преса зосередила на рецензуванні наукових праць, таких як: “Методи педагогічних дослідів”(1929), “Вибір звання. Практичний підручник для школи і дому” (1935) [1].

Спроби наукового осмислення місця і ролі М.Базника в українській педагогіці, осягнення творчого доробку здійснили Верига В., Олійник В., Пелипейко І., Погребенник Я., Салила Н.

Проте, в більшості публікаціях висвітлено біографічний життєпис на тлі того часу, коли жив і працював педагог. Водночас цілісного і всебічного аналізу його ролі в організації української освітньої справи, діяльності його як громадсько – просвітнього діяча не здійснено. Зовсім не дослідженою є педагогічна спадщина М.Базника.

Аналіз архівного матеріалу та наукової літератури засвідчує, що питання про внесок М.Базника в розвиток українського національного шкільництва вивчене не достатньо і вимагає подальшої розробки. Викладене вище зумовило вибір теми магістерської роботи.

Об’єкт дослідження – розвиток національної освіти в Галичині в першій половині ХХ ст.

Предмет дослідження – педагогічна й просвітницька діяльність М.Базника.

Метою дослідження є аналіз творчої спадщини М.Базника задля з’ясування її значущості в розвитку сучасної освіти в Україні.

Об’єкт, предмет та мета дослідження зумовили такі завдання:

визначити суспільно – політичні та соціально – культурні передумови становлення світогляду М.Базника;

висвітлити життєвий шлях М.Базника та охарактеризувати маловідомі етапи його педагогічної діяльності;

розкрити зміст педагогічної роботи вченого-педагога;

з’ясувати сутність теоретичного доробку М.Базника та проаналізувати основні положення його педагогічних праць;

оцінити внесок М.Базника у розвиток ідеї нової української школи і національного виховання.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: історико – педагогічний, теоретичний і системно – структурний з метою систематизації теоретичних ідей М.Базника щодо процесу навчання, освіти і виховання; конкретно – пошукові – аналіз, синтез, узагальнення та систематизація історичних матеріалів – у ході вивчення педагогічної спадщини і ретроспективний – для виявлення і врахування прогресивних педагогічних ідей М.Базника досліджуваного періоду в умовах сучасної національної школи.

Джерела дослідження: архівні матеріали музею Прикарпаття, сучасні праці з історії педагогіки, філософська, історична, педагогічна література, українська педагогічна криза Галичини на початку ХХ ст. документи і матеріали Центрального державного історичного архіву у Львові, Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника.

Наукова новизна даного дослідження полягає в тому, що висвітлено його життєвих шлях на тлі суспільно-політичних та соціально-культурних подій першої половини ХХ ст., охарактеризовані маловідомі етапи його педагогічної діяльності; вперше проаналізовано ідеї М.Базника щодо розбудови української національної школи, окреслена роль педагога в організації українського просвітницького руху досліджуваного періоду, з’ясовано значення педагогічних поглядів теоретика і практика національного шкільництва для реформування сучасної освіти й виховання в Україні.

Практичне значення роботи визначається тим, що вперше можливістю використання її основних положень і висновків у підготовці лекцій з історії педагогіки, при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт, при підготовці посібників з історії педагогіки.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом повідомлення на звітній науковій студентській конференції.

Структура магістерської роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг магістерської роботи…. Сторінок, з яких … сторінок основного тексту, список використаних джерел (… одиниць) … сторінки, додатки - … сторінок.

Здійснено системний аналіз педагогічної діяльності та теоретичного доробку М. Банника,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6