згідно з типологічними особливостями учнів. За Володько В.М. індивідуалізація і диференціація – дві сторони єдиного процесу – збереження, врахування і розвитку якостей кожного учня. Він вважає, що індивідуалізація – основа диференціації. Тільки знання індивідуальних типологічних особливостей учнів дозволяє продемонструвати їх, згрупувавши як найкраще для якісної навчально-виховної діяльності. Індивідуалізація і диференціація навчання і виховання не можуть існувати одне без одного, це взаємозв’язані процеси соціалізації учнів [ , с.10]
Варто визначити, що навчання, як і виховання, - доброзичлива творча взаємодія вчителя й учня. Це діалог двох різних партнерів, відсутність страху, розкутість, радість спілкування.
Спокійне звернення до дитини, слова заохочення позитивно впливають на навчальну діяльність школяра.
Учень, особливо слабкий, повинен бути впевненим у тому, що учитель зацікавлений в його успіхах, бачить найменші зусилля, радіє разом з ним.
Такий підхід до навчання – один із кроків до реальної гуманізації і демократизації навчальної освіти сьогодні, а отже, завтра – всього суспільства.
За якими б варіантами не добирались класи, але в кожному з них будуть свої підгрупи, й тому виникатиме необхідність диференціювати навчальний процес, оскільки не можна орієнтуватись тільки на те, щоб вчити усіх однаково.
На мою думкку, застосування диференційованого підходу до навчання на уроках математики в початкових класах є просто необхідним, оскільки діти приходять до школи з різною підготовленістю з різним мисленням, увагою, уявою, властивістю пам’яті. Діти із зниженою научуваністю потребуютьособливої форми навчальної діяльності. Дититна, в якої нестійка увага, нерозвинена пам’ять, не зможе виконати простих традиційних завдань. А діти з підвищеною научуваніссю, адже вони потребують особлмивої уваги вчителя, аби розвивати свої здібності. Головне завдання вчителя – допомогти кожні й дитині повністю реалізувати свої можливості, дати в початкових класах такий заряд працездатності, допитливості, щоб це залишилося на довгі роки.
Одним із шляхів удосконалення процесу вчителя математики є використання рівневої диференціації, яка базується на виділенні кількох рівнів вимог до знань, умінь та навичок учнів. Тікий підхід дозволяє школярам, навчаючись за однією програмою, опановувати предмет відповідно до власних навчальних можливостей на різних рівнях складності. Впровадження рівневої диференціайції під час засвоєння дітьми початкового курсу математики сприяє специфіка його змісту і побудови (невеликий обсяг теоретичних знань значна кількість типових вправ і задач та ін.)
Викладач Дубенського педучилеща Хроборт В. зазначає, що продуктивним у початковій школі є диференційоване навчання з виділеням трьох рівнів математиячної підготовки: обов’язкового, основного та підвищеного [ , с.20]. Фундаментом градації вимог виступає обов’язковий рівень, який задає перелік базових знань та вмінь, який задає перелік базових знань та вмінь (обов’язкові результати навчання). Наступні вищі рівні вимог орієнтуються на більш досконале оволодіння предметом, розширюють спектр засвоєння програмного матеріалу (схема № __).
Схема № __
Характеристика
рівня математичної підготовки
Таким чином рівнева диференціація передбачає опанування всіма учнями обов’язкового обсягу математичних знань і умінь, визначених програмою, а також створення умов для просування на вищий рівень.
Вчитель, який прагне на практиці втілювати рівневі диференціацію, має насамперед виявити рівні навчальних вимог і задати їх. З цією метою він аналізує вимоги програми і матеріал підручника. Йому необхідно, зокрема проаналізувати кожну тему і виділити: (Схема № ___).
Схема №___
Варіативна послідовність критеріїв аналізу диференціації теми.
а) основні та опорні поняття;
Наприклад :
Задачі на знаходження суми
В одному куску було 8 м тканини, а в другому 2 м.
Скільки всього метрів тканини у двох кусках?
варіант | 2 варіант
Запишіть розв’язок задачі | В одному куску було 4 м тканини, а в другому 3 м. Скільки всього метрів тканини у двох кусках?
В одному кошику ? динь, а в другому ? динь. Скільки всьгго динь у двох кошиках? | На годівничці 4 горобчики і 3 синички. Скільки всьго птахів сидить на годівничці?
Складіть задачу за схемою і розв’яжіть її.
? ?
? | Під одним деревом було грибів, а під другим 2 гриби. Скільки було всього грибів.
б) нові теоретичні положення (правила, закони та ін.), які вивчатимуться;
Наприклад:
Задачі на знаходження невідомого зменшуваного |
1 група | 2 група | 3 група
І етап | На вербі сиділи синички.
Полетіло 7 синичок.
Залишилось 5. скільки синичок було на вербі? | Було - ? аркушів
Витратили – 4 арк.
Залишилось – 6 арк.
ІІ етап | Змініть числові дані попередньої задачі. Розв’яжіть її. | 8 тюльпанів поставили у вазу, залишилось ще 4 – квітки. Скільки всього було тюльпанів? | Було - ? м
Відрізали – 9 м
Залишилось – 3 м
ІІІ етап | Складіть подібну задачу про зошити. | Замініть числові дані попередньої задачі. Розв’яжіть її. | Витратили 8 аркушів паперу. Залишилось 5 аркушів. Скільки аркушів паперу було куплено?
в) базові вміння, які формуватимуться у процесі засвоєння матеріалу теми.
Наприклад:базові вміння, які формуватимуться у процесі засвоєння матеріалу теми.
Наприклад:
Тема: розв’язування ускладнених задач на різницеве порівняння |
1 група | 2 група | 3 група
І етап | У книжці – 84 сторінки. Інна прочитала 50 сторінок. На скільки більше сторінок вона прочитала, ніж їй залишилось прочитати. | Було – 70 коп.
Витратили – 30 коп.
Залишилось – 7 коп. | У класі – 40 учнів.
Дівчаток – 10
Хлопців - ?
1. - = 30
2. 30- =
ІІ етап | Змінити числові дані:
Було сторінок
Прочитала сторінок
Залишилося сторінок? | У саду Росе 60 дерев
Учні полили 20 дерев.
На скільки більше залишилось полити, ніж полили? | Біло – 60 коп.
Витратили – 10 коп.
Залишилось ? коп..
ІІІ етап | Склади задачу за таким запитанням: «На скільки більше