зазначається лише мета, а шляхи її досягнення вони шукаються самі. Учнями 2 групи до завдання додається підказка, на що слід звернути особливу увагу, працюючи над завданням. З учнями 3 групи детально розбирається послідовність мислитель них операцій, необхідних для пошуку розв’язання.
Робота над такими завданнями дає можливість учням оволодіти раціональними прийомами розумової діяльності. Поступово кількість необхідної інформації для учнів 2-3 груп зменшується. Але зменшення залежить від сформованості в учнів певних навичок розв’язування пізнавальних завдань, тому значну увагу слід приділити навчанню школярів прийомів аналізу і синтезу, порівняння, абстрагування й узагальнення.
Лотохіна Л.Г. [ , с.63] виділяє 3 групи завдань під час диференціації за ступенем самостійності:
інструкційні;
з елементами допомоги;
з елементами осмисленого застосування знань.
До першої групи завдань належать такі, в яких з допомогою різноманітних засобів розкривається порядок і спосіб виконання завдань. Це – завдання із вказівкою на зразок способу дії, пам’ятки, теоретичні довідки.
У завданнях із вказівкою на зразок способу дії безпосередньо показано операції, з яких складається прийом обчислення.
Наприклад:
Виконайте дії за зразком:
48 : 2= (40+8):2=40:2+8:2=20+4=24
36:2=
99:3=
55:5=
Зразок способу дії може бути даний не тільки за допомогою символів, а й у вигляді тексту:
43 ? 2=
Міркуйте так:
Запишемо множене у вигляді суми розрядних доданків 40 і 3; кожний доданок помножимо на 2; 40 на 2 буде 80, 3 на 2 буде 6; дістанемо 86.
Міркуючи так саме, розв’яжіть приклади:
45 ? 2 = | 26 ? 3 = | 54 ? 2 =
Таким чином, переходячи від дії до зразка, поданого в розгорнутому вигляді, далі – до завдань із скороченим зразком, потім – до завдань без зразка, учні узагальнюють обчислювальний прийом і переносять його в аналогічні умови.
Пам’ятки, подані у вигляді послідовних команд, містять у собі готову програму дій, керуючись якою, учень приходить до правильного результату. Наприклад:
792:3 =
виділи перше неповне дійсне;
визнач число цифр у частці;
знайди першу цифру частки;
перевір знайдену першу цифру частки множенням;
знеси наступну цифру діленого і продовжуй ділити.
Пам’ятай!
Остача щоразу має бути менша за дільник.
Виконай так само приклади:
864 : 2 = | 788 : 4 =
Тільки завдання з пам’яткою потрібно давати на початку засвоєння обчислювального прийому, коли учні виконують ділення розгорнуто, відпрацьовуючи кожний етап. Далі слід запропонувати завдання, яке містить згорнутий алгоритм.
792 : 3 =
визнач число цифр у частці;
знайди і перевір цифру частки
продовжуй ділення.
Завжди слід вимагати від учнів обґрунтування практичних дій теоретичними положеннями. Корисні в цьому плані завдання з теоретичними довідками, які містять у собі основні відомості, необхідні для виконання завдань.
Теоретична довідка наводить учня на правильний вибір дії, допомагає формувати вміння застосовувати одержані знання у практичній роботі.
Спільним для завдань першої групи є те, що допоміжні системи (зразок способу дії, пам’ятки, правило) розкривають спосіб дії поопераційно або ж у готовому вигляді дають принцип розв’язання.
Завдання цієї групи призначення в основному для супровідного закріплення матеріалу. Вони спрямовані на розвиток першого ступеня формування самостійності (наслідування, копіювання, перенесення за аналогією), разом з тим створюють умови для переходу учня до виконання завдань, які вимагають більш високого рівня пізнавальної активності і самостійності.
До другої групи завдань належать завдання з різними елементами допомоги.
Їх призначення – цілеспрямовано змінювати процес пошуку способу розв’язання.
Одними із завдань цієї групи є завдання із додатковою конкретизацією (малюнок, схема, креслення). Мета цих завдань – допомогти учням знайти в конкретних фактах загальне і, навпаки, за загальними положеннями – конкретні факти. Для вироблення уміння переключатись з одного плану мислення на інший необхідно, щоб конкретні й абстрактні форми мислення взаємодіяли під час виконання завдань. Тому необхідно, щоб конкретні й абстрактні форми мислення взаємодіяли під час виконання завдань. Тому необхідно включати в завдання елементи конкретизації, які ілюструють кількісні відношення.
Наприклад:
Використовуючи малюнок, поясніть, як можна помножити число на суму.
? ? ?
? ? ? | ? ? ?
? ? ?
? ? ?
3 ? (2+3) = 3 ? 2+3 ? 3=6+9=15
? (2+3) = 3 ? 5 =15
Обчисліть двома способами:
4 ? (2+2) = 5 ? (3+3) =
слід розвивати у дітей уміння самостійно конкретизувати, аналізувати задачу, відшукуючи у ній абстрактні відношення, і , навпаки, абстрактні відношення подавати конкретно. Іноді потрібно включати в завдання незавершені малюнки, креслення, схеми.
Наприклад:
В одному сувої 3 м тканини, а в другому 7 м такої самої тканини. Другий сувій на 24 грн. Дорожчий від першого. Скільки гривень коштує кожен сувій тканини?
Завдання 1 Закінчіть креслення до задачі.
1 сувій
2 сувій
Завдання 2 Розв’яжіть задачу
Такий вид завдань є перехідним ступенем до самостійного осмислення ілюстрування умови задачі.
До цієї групи належать завдання з репродуктивними питаннями, дидактичного призначення яких – допомогти учневі відтворити значення, необхідні для знаходження способу розв’язання даного завдання, або сприяти активації мислення учнів, створювати умови для самоконтролю. Вони застосовуються як для самостійного розв’язання задач, так і для самостійного використання обчислювальних прийомів.
Приклад
Пригадайте!
Як одержати число, у кілька разів менше від даного?
Розв’яжіть задачу
Маса ящика з яблуками 27 кг, а маса ящика з виноградом у 3 рази менша. Яка маса ящика з виноградом?
Наступний вид завдань 2 групи – завдання з допоміжними вправами. Завдання цього типу містять вправи, подібні до способу дії, але більш легкі за числовими даними. Такі завдання допомагають учневі розібратись у структурі основного завдання.
Розв’яжіть задачу
У двох коробках 8 олівців. Скільки коробок потрібно для 20 таких олівців?
Подумайте, чи можна наступну задачу розв’язати так, як першу.
В 3 однакових ящиках27 кг яблук. Скільки таких ящиків потрібно для 54 кг