1 дм = 10 см

1 см = 10 мм

Заміни меншими мірами

(х100) | (х10) | (х1000)

1 м = 100 см

2 м = … см

4 м = …. см | 1 м = 10 дм

2 м = ... дм

4 м = ... дм | 1 м = 1000 мм

2 м = ... мм

4 м = ... мм

(х10) | (х10) | (х10)

1 км = 1000 м

2 км = ... м

6 км = ... м | 1 дм = 10 см

2 дм = ... см

45 дм = ... см | 1 см = 10 мм

4 см = ... мм

8 см = ... мм

Пригадай |

Сотні тисяч | Дес. тисяч | Один. тисяч | Сотні | Десят. | Одни.

Всього:

345 тис.

3456 сот.

34562 дес

345628 один. | 3 | 4 | 5 | 6 | 2 | 8

Перевір правильність виконання завдання 7236 Всього: 7 тисяч, 72 соті, 723 десятки, 7236 одиниць.

Визнач скільки всього у кожному числі:

Тисяч

6451 = ...

5321 = ...

9726 =... | Сотень | Десятків

Виконай без підказки

4345 м = ... км ... м

45100 м = ... км ... м

50 дм = ... м

65 дм = ... м ... дм | 760 см = ... м ... см

870 см = ... м ... см

400 см = ... м

87дм = ... м ... дм

Запиши меншими мірами складні іменовані числа

(х100)+ | (х10)+

2 м 40 см = 240 см

4 м 36 см = ... см

5 м 63 см = ... см

8 м 26 см = ... см | 4 м 3 дм = 43 дм

6 м 5 дм = ... дм

7 м 80 дм = ... дм

8 м 50 дм = ... дм

(х1000)+ | (х10)+

2 км 200 м = 2200 м

15 км 160 м = ... м

8 км 360 м = ... м

12 км 500 м = ... м | 2 дм 3 см = 23 см

4 дм 5 см = ... см

6 дм 4 см = ... см

9 дм 9 см = ... см

Постав потрібний знак >, =, <

1 см = 10 мм | 1 км = 1000 м | 1 дм = 10 см

1 см 1 мм

4 см 5 мм 3 см | 2 км 2000 м

3 км 3200 м | 8 дм 80 см

78 дм 70 см

Хроборт В., викладач Дубенського педучилища (Рівненської обл.) описує методику використання системи диференційованих завдань щ математики на різних етапах уроку. Розглянемо два можливі шляхи використання системи різнорівневих завдань на комбінованому уроці математики.

Етап закріплення і повторення матеріалу.

Учитель планує навчальну роботу класу так, щоб на основних етапах уроку, пов’язаних з опрацюванням нового матеріалу, учні працювали колективно. Під керівництвом класовода проводить первинне закріплення, в ході якого школярі осмислюють нове, застосовують знання в стандартних умовах. Лише тоді вчитель пропонує дітям самостійну роботу з використанням різнорівневих завдань. Кожен учень одержує картку з завданнями всіх рівнів складності. Дається певний час на вибір варіанта, після чого він сигналізує про обраний рівень, виставивши на парті фігури з відповідною літерою А, Б чи В. Для полегшення візуального виявлення вчителем груп учнів, які працюватимуть за однаковим варіантом Хроборт В. Пропонує використовувати різнокольорові фішки (наприклад, фігурки з літерою А зафарбовувати зеленим, з Б – синім, з В – червоним кольорами). Експериментально встановлено, що молодші школярі досить оперативно здійснюють вибір варіанта завдань, який відповідає їхнім знанням і вмінням, при цьому учні з середнім та високими показниками математичної підготовки справляються з вправами і задачами обов’язкового рівня усно.

Встановивши, що переважна більшість учнів готова до роботи, педагог дозує час і дозволяє їм приступати до виконання завдань. Якщо в ході самостійного індивідуального розв’язання вихователь виявляє, що зможе перейти до складнішого варіанта або змушений понизити рівень складності, він змінює фішку. Таким чином, корекція невдалого вибору учнем змісту матеріалу проводиться без зовнішнього впливу з боку вчителя.

Важливе значення має перевірка виконання самостійної роботи, яку практикують у таких формах:

Повна перевірка. Перевіряється виконання завдань усіх рівнів. Розв’язання окремих вправ і задач записується на дошці, виконання типових завдань.

Етап підготовки до вивчення нового матеріалу.

На підготовчому етапі вчитель за допомогою системи вправ і задач прагне відтворити набуті раніше учнями знання і вміння, які полегшать сприймання нового матеріалу. Тому, підкреслює Хроборт В., вже на цьому етапі можна організувати роботу класу над різнорівневими завданнями, які потребують застосування на практиці опорних знань, умінь і навичок.

Після проведення короткочасної усної лічби діти виконують самостійну роботу з невеликою кількість завдань усіх трьох рівнів. Текст записується на дошці або на індивідуальних картках. Перевірка виконання роботи виконує функцію активізації опорних знань і вмінь. Разом з тим, учитель отримує інформацію про наявні типологічні групи за рівнем готовності до усвідомлення нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу проводиться у два етапи. На першому з них учитель методом пояснення ознайомлює усіх учнів класу з основним змістом теми. Після цього групи Б і В приступають до самостійного формування нових умінь. До решти дітей на другому етапі проводиться повторне опрацювання нового матеріалу, більш детально. Згодом вони під керівництвом педагога виконують тренувальні вправи з поступовим напрацюванням складності. Після первинного закріплення всі учні класу працюють за картками для диференційованої роботи.

Діапазон застосування диференційованих завдань у процесі вивчення математики досить широкий: від дискретного до функціонування різнорідних програм