був порушником дисципліни, знаходився під впливом «дурної компанії». Вчителя, заклопотані поводженням хлопчика, неодноразово викликали в школу батьків. Батьки вважали, що їхній хлопчик — звичайна дитина і вчителі до нього просто чіпляються. Що стосується його поводження в школі, так вони тут ні при чому: «Нехай там за ним стежать педагоги». І от Сашко на лаві підсудних. Батьки обвинувачують школу в тім, що вона недогляділа хлопчика.
1. Чи згодні ви з позицією батьків Сашка?
2. Яка роль родини в моральному вихованні дитини?
3. Яка роль школи у вихованні дитини?
4. Від чого залежить успіх у вихованні?
Не можна погодитися з думкою батьків Сашка. Украй рідко діти ідуть за прикладом педагогів, частіше це приклад близьких, родини. Тому основи морального виховання закладаються тільки в родині. Школа може тільки допомогти дитині навчитися орієнтуватися в цьому світі, дати їй необхідний набір знань і навичок, допомогти сформуватися як особистості. Але основи моральних підвалин закладаються в родині, ще зовсім у юному віці. З найпершими яскравими враженнями дитина одержує уявлення про «правила життя». І багато в чому саме від батьків залежить, які правила він прийме для себе. Педагоги ж, будучи в першу чергу професіоналами і вважаючи одним з головних своїх принципів не нашкодити дитині, завжди стежать за своїми діями, тому їхнє поводження і вчинки дуже часто виявляються схожими, «шаблонно правильними». І дитина не завжди звертає на це увагу — вчитель так підходить, як він зобов'язаний підходити. А батьки роблять так чи інакше, тому що так потрібно робити, і це є єдино правильний спосіб дії, що дитина засвоює на все життя. Таким чином, у даній ситуації не можна вважати школу винною у всіх гріхах. Батькам необхідно розуміти, що це їхня дитина, і тільки вони відповідальні за те, якою людиною вона стане.
Батьки Олега дуже забезпечені люди, але в родині розлад. Батько і мати хлопчика навіть не спілкуються один з одним і цілком зайняті своїми проблемами.
Олег вчиться в сьомому класі, має авторитет у своїх однокласників і вважається «крутим». Виховання батьками сина обмежується грошовими подарунками то з боку батька, то з боку матері. Батьки впевнені, що цього цілком достатньо для того, щоб їхня дитина виросла нормальною людиною.
1. Чи згодні ви з позицією батьків Олега?
2. Чи можливо, обмежуючи лише матеріальним забезпеченням, виховати повноцінну у всіх відносинах людину?
3. Як ви думаєте, до чого може привести подібне виховання дитини?
Цю дитину можна тільки пожаліти. Потім у житті йому буде дуже важко, без нормальних людських відносин. У нього в майбутньому можуть бути «усі блага цивілізації», але «нікому буде води подати». Так само шкода тих людей, що опиняться поруч з ним. Їм так само буде важко розраховувати на нормальну відповідну реакцію з боку цієї людини: у матеріальному світі немає місця таким поняттям, як любов до ближнього, жаль, та й просто в повазі.
Розділ 3.
АСТРАХАНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СОЦІАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ (З ПРИТУЛКОМ) У СИСТЕМІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕЗАДАПТОВАНИХ ДІТЕЙ.
Соціальна криза, безробіття, ріст дитячої безпритульності і соціального сирітства створила необхідність забезпечення соціальної реабілітації неповнолітніх.
Одним зі шляхів рішення даної проблеми є створення установ, що ведуть цілеспрямовану роботу з реабілітації социально-дезадаптованих дітей та підлітків.
АОСРЦ для дітей і підлітків (із притулком) були відкриті згідно постанови Голови Адміністрації Астраханської області №227 від 11.08.94.
Обласний соціально-реабілітаційний Центр для дітей і підлітків (АОСРЦ) є науково-практичною, навчально-виховною установою державної системи соціального захисту населення, що поєднує і координує діяльність соціальних, медичних, психолого-педагогічних, правових служб регіону, що займаються абілітаціею та реабілітацією дітей і родин, що їх виховують.
АОСРЦ діє на основі строгого дотримання Конвенції ООН про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Контроль за діяльністю Центра здійснює відділ із проблем родини, жінок і дітей обласного Департаменту соціального захисту.
Центр має статус державно-суспільного органа опіки і піклування, і на час утримання дітей несе відповідальність за їхнє здоров'я; має право представляти інтереси дітей у суді і перед третіми обличчями, уживати заходів по оздоровленню умов їхнього сімейного виховання. Відповідно до інтересів дітей він оберігає їх від зазіхань і жорстокого звернення з боку батьків та інших, а в разі потреби клопочеться перед судом про позбавлення батьків батьківських прав, про тимчасову передачу дітей в інші родини, дитячі будинки і школи-інтернати.
Установа дає притулок дітям і підліткам від 4-х до 18 років, які опинилися в складній життєвій ситуації і які потребують соціального захисту.
Це діти і підлітки:
покинуті і заблудлі;
що відмовилися жити в родині чи навчально-виховній установі;
які залишилися без піклування, постійного місця проживання, без засобів для існування;
які повернулися зі спецшкіл і нужденні в соціальній адаптації і підтримці;
затримані за бродяжництво;
які були підвергнуті будь-яким формам насильства;
змушені на час хвороби батьків залишити свій будинок;
з гостронужденних родин із критично низьким рівнем життя.
Центр у своїй діяльності керується наступними засадами: пріоритет інтересів дитини і його благополуччя у всій діяльності Центра; опора в реабілітаційній діяльності на позитивні початки в духовному і фізичному розвитку дитини; здійснення корекційно-реабілітаційної діяльності на основі контактної взаємодії з дезадаптованими підлітками.
АОСРЦ здійснює наступні види діяльності:
надання невідкладної допомоги при погрозливій ситуації;
проведення комплексу заходів, спрямованих на виведення дитини з кризової ситуації, і створення умов для залучення його в нормальний життєвий процес; консультування дітей, батьків, працівників дитячих установ в екстрених випадках;
здійснення медико-психолого-педагогічної корекції;
проведення соціально-педагогічної реабілітації, включаючи професійно-трудові, учбово-пізнавальні,