екранi комп'ютера, або iнтерактивно керувати дiями. Як приклад розглянемо комп'ютерний пiдручник з iноземної мови "Одiссей" [ Никитин А.А., Яворский Н.И., Клочко В.А. Компьютерные системы обучения на основе гипермедиа / ]. Пiдручник являє собою вiртуальне мiсто, де все як у реальному життi: щоб доїхати до певного мiсця, треба назвати адресу таксистовi, а, може, i дiзнатися про маршрут у полiцейського. Вiдповiдно до обраної ролi програма моделює певнi обставини, в яких той, хто навчається, має орiєнтуватися, використовуючи i вдосконалюючи свої знання iноземних мов. Наприклад, Ви прилiтаєте до мiста для виступу на конференцiї, але дорогою губите портфель з документами, грошима i самою доповiддю.
Говорячи про наступну перевагу електронного пiдручника, слiд пiдкреслити, що створення будь-якої книги - це достатньо тривалий процес. Вiн включає перiод збору матерiалiв, їх обробку, автором та в одному виданнi. Крiм цього, при пiдготовцi традицiйного друкованого пiдручника потрiбен певний час на його друк. Перiод часу мiж новим науковим вiдкриттям та початком його систематичного вивчення у навчальному закладi детермiнується строком виходу навчальних книг, i на сьогодняшнiй день складає 5-10 рокiв [ 32, с.227]. Зважаючи на сучаснi темпи розвитку науки i технiки, це дуже довго. Тому спостерiгається тенденцiя до замiни полiграфiчних методiв тиражування iнформацiї комп'ютерними. Тим бiльше, що поповнювати електроннi книги новою iнформацiєю, вдосконалювати їх значно простiше i дешевше, нiж книжки на паперових носiях. Наприклад, комп'ютерний пiдручник "Iсторiя Росiї: ХХ столiття" [ ], створений у 1997 роцi, був значно вдосконалений у 1999 роцi. Доданi були новi документи, уточненi визначення деяких понять та пiдписи до iлюстрацiй, певнi iлюстрацiї були замiненi. Розширена й доповнена останнiми подiями новiтньої росiйської iсторiї хронологiя. Вдосконалився i рiвень програмної реалiзацiї.
Назвемо iншу перевагу електронного пiдручника. Вiдомо, що кожна людина користується iндивiдуальними iнтелектуальної роботи. Наприклад, усi знають рукописи Пушкiна з жiночими профiлями на полях. I хоча цi малюнки не ввiйшли до експозицiй знаменитих художнiх музеїв, не вiдомо, чи залишив би без них таку спадщину великий поет. Сучасна комп'ютерна технiка надає можливiсть використовувати набагато бiльше рiзноманiтних , нiж аркуш паперу. Студент сам обирає розмiр та тип шрифту, яким надруковано навчальний матерiал, створює, вилучає або переносить в iнше мiсце малюнок, змiнює колiр, добирає ступiнь яскравостi та контрасту, використовує зручнi графiчнi символи розмiтки тексту. Змiна зовнiшнiх ознак тексту виявляється надзвичайно корисною для кращого його та .
В електронних пiдручниках значно розширюються можливостi самостiйної роботи тих, хто навчається. Наприклад, у курсi лекцiй О.I.Казакової "Вступ до педагогiки", що пропонує до вивчення Web-сервер "Emissia online" Росiйського державного педагогiчного унiверситету iм.О.I.Герцена [ ], та курсi дистанцiйного навчання "Основи економiчної теорiї" проблемної лабораторiї дистанцiйного навчання Харкiвського державного полiтехнiчного унiверситету [] пропонується пiдготувати та переслати для перевiрки викладачу вiдповiдi на вiдкритi запитання. Вибрати правильну вiдповiдь серед запропонованих варiантiв має той, хто вивчає пiдручник "Iсторiя Росiї: ХХ столiття". На серверi Махаон спецiалiстами Науково-дослiдного iнституту Ядерної фiзики запропонована система електронного знань, яка вибiр наступного питання залежно вiд вiдповiдi, даної студентом на попереднє [ ]. Ми вже говорили про iнтерактивнi технологiї, що дозволяють самостiйно провести той чи iнший експеримент, або спробувати вирiшити певну , змодельовану на комп'ютерi. Можливiсть не тiльки застосувати у рiзнi способи тiльки-но отриманi , а й одержати оперативну iнформацiю про якiсть виконання завдань, значно .
Розповсюджуючись засобами Internet, електроннi пiдручники (як, до речi, й iншi комп'ютернi ) стають доступними для великої кiлькостi людей у рiзних куточках свiту. Отже, завдання полягає в тому, щоб визначити i забезпечити умови, за яких використання комп'ютерiв не тiльки не нашкодить досягненню мети виховання, а сприятиме та iнтенсифiкацiї . Освiтнi комп'ютернi програми повиннi в обов'язковому порядку перевiрятися на їх педагогiчну доцiльнiсть, проходити своєрiдну експертизу на бездоганнiсть з урахуванням цiннiсних особистiсно-розбудовчої [ 5, с.346].
"Будь-який засiб : повинен знати своє мiсце : Сумно, коли засiб починає все бiльш активно та самовпевнено впливати i на цiлi, i на , i на , i на форми освiтньої системи, поступово посягаючи i на святе святих дiйсно гуманiстичної педагогiки - вищу та незамiнну роль Учителя : тiєї самої Особистостi, яка тiльки й здатна виховати Особистiсть" [ 5, с.343-344].
У розробцi навчаючих комп'ютерних програм мають брати активну участь , щоб забезпечити обгрунтованi вiдповiдностi мiж логiкою роботи машини та логiкою людської навчальної , не приносячи останню в жертву машиннiй логiцi. Така робота розпочалася в останнi роки, але роль у процесi складання програм навчального призначення ще недостатня [ 52, с.283].
Вирiшення потребує проблема подання на екранi дисплея значного за обсягом навчального тексту. Досвiд показує, що iнформацiя у такому виглядi сприймається досить складно. Той, хто навчається, швидко втомлюється, виникають складностi з поверненням до вже прочитаного, витрачається багато часу на вiдшукання потрiбних фрагментiв тексту [ Образцов П.И. Дидактические аспекты разработки и применения в обучении компьютеризированных учебников / ].
Iнша складнiсть полягає в тому, що засiб (у нашому випадку комп'ютер) є одним з рiвноправних компонентiв системи поряд з iншими її елементами: цiлями, , формами, , того, хто навчає, i того, хто навчається. Всi цi елементи пов'язанi мiж собою, змiна одного з них зумовлює змiни всiх iнших. Тому встановлення в шкiльному класi або в iнститутськiй аудиторiї комп'ютера є не завершенням , а початком системної перебудови всiєї технологiї [ 52, с.283].
Вiдношення мiж людиною та комп'ютером - вiдношення мiж