суб'єктом i об'єктом. Комп'ютер - це лише iнструмент у руках людини, , а не соцiальний партнер. Негативнi наслiдки переоцiнки можливостей комп'ютера видiляє В.П.Зiнченко, який дослiджував проблему функцiонування людино-машинних систем. Передчасна, так само як i надмiрна, символiзацiя свiту може призвести дитину до втрати нею наївного реалiзму, а дорослого - до втрати предметностi його та усiх її складових, включаючи прийняття рiшення, яке повинно належати людинi i бути вiдповiдальним [ 10]. I.Ф.Iгнатьєва звертає увагу на те, що суб'єкт перестає бути присутнiм у перетвореннi об'єкта безпосередньо i опиняється немовби поряд iз реальним процесом [ 12].
Небезпека вiдриву вiд реальностi, неадекватного вiдображення дiйсностi у комп'ютерному зростає, оскiльки змiст iнформацiї, що поданий в пiдручнику тiєю чи iншою предметною мовою, повинен бути виражений ще однiєю штучною мовою - мовою програмування. Вiдбувається так би мовити замiщення замiщення, що збiльшує можливiсть отримання тим, хто навчається, формальних , якi не наближають до практики, а вiддаляють вiд неї [ 52, с.288].
Незважаючи на перелiченi проблеми, не використати приголомшуючi технiчнi, iнформацiйно-комунiкативнi можливостi комп'ютера в освiтнiх цiлях було б недопустимою помилкою [ 5, с.335].
Iдея використання комп'ютерних та телекомунiкацiйних технологiй у заочному (70-тi роки 20-го столiття) надала можливiсть для тих, хто навчається, i викладачiв, роз'єднаних великими вiдстанями та часовими iнтервалами. Тодi з'явився вперше термiн "дистанцiйне навчання".
- форма, що реалiзує принципи вiдкритого через використання комп'ютерних та телекомунiкацiйних технологiй, що забезпечують iнтерактивну взаємодiю учасникiв навчального процесу i самоосвiту через доступ до свiтового банку даних ().
Рисунок 7 - Сутнiсть дистанцiйного
Розмiщуючи на рисунку єднiсть "взаємодiя + самоосвiта" над "телекомунiкацiйними технологiями", ми пiдкреслюємо, що в дистанцiйному навчаннi останнiй з названих компонентiв є технiчною базою (умовою реалiзацiї) для першого.
Дистанцiйне навчання створює якiсно нову академiчну мобiльнiсть студента, надає йому можливостi переходу з однiєї освiтньої програми на iншу, з одного навчального закладу в iнший для продовження , одночасного навчання в рiзних навчальних закладах, у тому числi за кордоном. На сторiнках Internet сьогоднi можна знайти безлiч вiртуальних навчальних закладiв або дистанцiйних курсiв, що пропонуються фiзично iснуючими навчальними закладами. За допомогою спецiально розробленого програмного забезпечення бажаючi навчатися отримують потрiбнi освiтнi послуги.
передбачає можливiсть реального доступу до iнформацiйних банкiв даних провiдних освiтнiх i наукових центрiв свiту, можливiсть активного використання їх потенцiалу широкими верствами населення в будь-якiй частинi свiту. Це дозволяє тому, хто навчається, самому оцiнювати рiзнi на одну проблему, залишивши за викладачем функцiї консультанта, експерта в данiй предметнiй областi.
Iншою позитивною рисою дистанцiйного навчання (що принципово вiдрiзняє його вiд традицiйного заочного навчання) є можливiсть спiльної навчальної людей, роз'єднаних у просторi. Наприклад, у курсi лекцiй О.I.Казакової "Вступ до педагогiки" для встановлення зв'язку мiж учасниками навчального процесу використовується електронна пошта. Останнiм часом у середовищах дистанцiйної освiти передбачається можливiсть навчальної дискусiї в реальному часi [ 24; 35]. Iншою популярною формою використання глобальних комп'ютерних телекомунiкацiй є навчальнi телекомунiкацiйнi проекти - групова тих, хто навчається, з розв'язання певних навчальних , що супроводжується використанням комп'ютерних телекомунiкацiй [ Могилев А.В., Минина О.В. Педагогика учебных телекоммуникационных проектов / ].
Таким чином, комп'ютерне взагалi та зокрема - це новi, прогресивнi форми навчан