Скажи і я забуду;

покажи і я запам’ятаю;

дай діяти і я навчуся.

Китайська мудрість

Від рівня розвитку мислення людини залежать її пізнавальні здібності і можливості у перетворенні світу, її внесок у розв’язання соціальних завдань.

Вагоме місце у розвитку мислительної діяльності людини належить наочності, навчальному експерименту. Аналіз чуттєвого рівня пізнання показує, що через органи чуттів людина відчуває предмети і явища природи, сприймає їх і в неї формуються уявлення, які фіксуються в пам’яті.

Доведено, що 88% інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, 9% - за допомогою слуху, з побаченого запам’ятовується 40%, а з почутого – 20%, одночасно з побаченого і почутого 80% інформації.

Вимоги нашого часу чітко накреслені в програмах з фізики, які розглядають навчальний експеримент як метод набування знань. „Фізика, - підкреслюється у пояснювальній записці до програми, - повинна вивчатися як експериментальна наука.” Це означає, що основні поняття і закони, а також найважливіші питання практичного застосування фізики слід по можливості розкривати на основі експерименту.

Переходячи до навчання за такими програмами ми поставили перед собою завдання залучити всіх учнів до активного дослідження фізичних явищ, які вивчаються на уроках. Тому більшість демонстраційних дослідів вирішено проводити паралельно з фронтальним експериментом, а також на уроках де це можливо, вивчати матеріал тільки за допомогою фронтального експерименту. Так при вивченні (фронтального експерименту) теми „Тиск твердих тіл” є в нашому фізичному кабінету дерев’яні прямокутні паралелепіпеди з різними площами граней і різної ваги. Кожний учень має можливість дослідити залежність тиску від сили тяжіння і площі опори. Вивчаючи тему „Сила тертя” вони принесли шліфувальний папір і знову ж таки з цими самими брусками досліджували залежність сили тертя від шороховатості, з яким скочується кулька по похилій площині, учні дома виготовили жолобки для скочування кульки.

Отже, на таких уроках новий матеріал вивчається на основі фронтального експерименту, за допомогою приладів виготовлених учнями.

Як показує практика, фронтальний експеримент найдоцільніше проводити у таких випадках:

Коли треба поставити перед учнями якесь пізнавальне завдання (проблему) і розв’язати його тут же на уроці (наприклад, при вивченні питання про способи передачі тепла, про три агрегатні стани речовини, про дії електричного струму)

Під час ознайомлення учнів з конструкцією приладів, властивостями фізичних тіл (вивчення гідравлічної машини, барометра-анероїда, електричного двигуна постійного струму та ін.)

Для формування в учнів відповідних практичних вмінь (наприклад, вимірювання густини рідини, тиску на стінки і дно посудини, вимірювання сили струму, напруги, визначення питомого опору провідників тощо)

Коли за допомогою експерименту треба дослідити явище у зв’язку з вивченням (вивчення архімедової сили, закону Ома для ділянки кола, роботи і потужності струму)

Проведені дослідження і спостереження показали, що запровадження експерименту сприяє кращому засвоєнню програмного матеріалу, а також позитивно впливає на розвиток творчого мислення учнів, на формування відповідних практичних навичок.

Традиційно майже кожний урок фізики не обходиться без демонстраційного або фронтального експерименту, таблиць, платанів. Здавалось о, от і джерело утворення образів і розв’язання проблеми. Та не все так просто. Неприпустимим є експеримент заради експерименту. Демонстрація має бути досить короткочасною, а основним – питання: „Чому явище протікає саме так? Яку закономірність відображає дослід?” Не можна забувати і про те, що перевантаження уроку навчальними засобами може перешкодити абстрагуванню від конкретних ознак.

Великі можливості для розвитку пізнавальних інтересів учнів є використання в процесі навчання експериментальних задач. Це задачі, постановка і розв’язання яких тісно пов’язані з експериментом, з різноманітними вимірюваннями, відтворювання фізичних явищ. Експериментальні задачі поділяються на якісні і кількісні. До якісних належать ті задачі, які не потребують кількісних даних і математичних розрахунків.

Наведу приклади деяких якісних задач з різних розділів фізики, які я використовую у своїй роботі:

За допомогою склянної трубочки дістаньте мильну бульбашку. Поясніть, чому вона утворюється у вигляді кулі.

Взяти сиру картоплину і розрізати її навпіл. У центрі зрізу покласти кристалик марганцовки і з’єднати обидві половини. Чер6ез певний час роз’єднати їх. Назвати спостережуване явище і пояснити його. Чи залежить результат досліду від тривалості його проведення?

Чи зміниться період коливань гойдалки, якщо замість одного на ній будуть гойдатись два хлопчики?

Де швидше утворюється шар сметани на незбираному молоці, у прохолодному чи теплому місці?

Якщо капля бензину впаде на сухий асфальт, то явище інтерференції не спостерігається. Чому для утворення кольорових смуг асфальт має бути мокрим?

Ось приклади кількісних задач

Визначити на досліді середньо швидкість руху візка від початку його руху і до зупинки, використовуючи вимірювальну стрічку та секундомір.

Маючи мензурку з водою, визначити архімедову силу, що діятиме на довгий металевий стержень при зануренні його у воду. Відповідь перевірити за допомогою динамометра.

Експериментальні задачі можуть бути поставлені на будь-якому етапі уроку, але при цьому змінюються дидактичні функції задач, методика постановки та їх розв’язання. Для прикладу, розглянемо проведення експериментального завдання в 8 кл. при вивченні теми „Опір провідника”. В ході засвоєння даної теми ставлю перед класом завдання „як перевірити чи залежить опір провідника від його довжини, якщо у вас є ще один провідник з таким самим опором?” учні відповідають, що потрібно включити в коло два провідники послідовно, оскільки при цьому довжина досліджуваної ділянки збільшиться в 2 рази. Один з учні креслить на дошці схему за якою школярі збирають відповідне коло; проводять необхідні вимірювання і обчислюють опір; порівнюють дані і роблять висновок: R~l

Наступне питання, яке ставлю до класу „Як переконатися чи залежить опір провідника від S?”