В ході пошуку відповіді на це запитання, приходимо до висновку, що для збільшення площі поперечного перерізу жили деяких провідників скорочують із багатьох провідників, які є таким чином з’єднані паралельно. Після даного узагальнення, школярі пропонують скласти електричне коло, включивши в нього два однакових резистори паралельно. Учні роблять висновок: R~l/S.
Такий підхід до вивчення теми дозволяє активізувати пізнавальну активність учнів, закріплює їх практичні навички по складанню електричного кола і роботи з електровимірювальними приладами, роблять уроки цікавими для учнів, а знання школярів більш міцними.
Учням цікаво вчитися тоді, коли вони самі роблять „відкриття”. Прості досліди для молодших школярів оцінюються як наукові розваги. Наукові – оскільки проведення їх дозволяє дізнаватись про щось нове у явища природи.
Розваги – тому, що в дослідах є щось несподіване цікаве, як у фокусі.
Наприклад, з теми „Атмосферний тиск” з’ясовуємо, що досліди „Покарана цікавість”, „Яйце у вузькій посудині”, а в живій природі життя через соломинку, висмоктування бджілкою чи метеликом нектару з квітки через хоботок, життя слоном води через хобот ґрунтуються на дії атмосферного тиску. А сам урок „Атмосферний тиск” починаємо з демонстрації сплющення металевої банки. В металевій банці, в якій продають сік чи пиво, робимо за допомогою свердла отвір.
Зливаємо через нього частину рідини. Далі ставимо банку на спиртівку. Після того, як вода в бочці закипить, знімаємо її з плити і закриваємо отвір корком. Через деякий час банка почне сплющуватися зі страшним скреготом.
Ця демонстрації пробуджує емоційну сферу дитини, особисту зацікавленість до вивчення даної теми.
Підсумовуючи тему „Тиск рідині і газів” проводжу демонстрацію таких дослідів:
„Висока газета”
а) Чому зламалася лінійка? Невже газета така важка?
б) Чому не ламається лінійка, якщо тиснути на її кінець повільно?
в) Чому для кращого виконання досліду треба, щоб газета добре прилягала до лінійки і стола?
2. Дві склянки або магдебурзькі півкулі
а) Чому склянки „склеїлися”?
б) Навіщо потрібна прокладка з газетного паперу?
в) Для чого використовують у цьому досліді свічку?
г) Чому свічка гасне?
Педагогічна практика свідчить, що домашній експеримент є складовою частиною системи шкільного фізичного експерименту. Він впливає на свідоме вивчення курсу фізики, виховує самостійність і винахідливість, розвиває творчі здібності, доповнюють класний експеримент тими дослідами, які не можуть бути проведені в школі. Домашні досліди проводяться з використанням підручних засобів, а не спеціального шкільного обладнання, що суттєво, адже в житті учням прийдеться зустрічатися з різними практичними завданнями, які не завжди подібні на навчальні, класні.
В цьому плані домашні експериментальні завдання допомагають виробити вміння самостійно планувати досліди, підбирати обладнання, формують вміння пізнавати навколишні явища, розкладаючи їх у новій ситуації.
Домашні експериментальні завдання можуть бути різних видів. Можна запропонувати учням задачу на визначення певно фізичної величини. Наприклад, „Визначити об’єм, маса ат густину невеликої картоплини. Коротко опишіть, як ви це зробили”, „Визначить масу цеглини, знаючи її густину”.
Пропонуючи домашні експериментальні завдання, обов’язково треба наголосити на необхідність дотримання правил безпеки.
Задача: Запишіть потужності наявних у важкій квартирі електричних приладів і орієнтований час роботи протягом тижня. Обчисліть вартість витраченої ними за тиждень енергії. Аналогічно визначіть вартість витраченої енергії для холодильника, електричної праски, пральної машини.
Такі завдання розвивають творчі і конструкторські здібності учнів, вимагають мобілізації наявних знань, розуміння суті фізичних явищ та законів.
Розв’язання експериментальних задач у домашніх умовах не обмежене у часі, як це буває в класі. Роботу вдома учень виконує в зручному для нього темпі. Такі завдання об’єднують учнів, батьків, і вчителя. Учні розповідають дорослим про те, що було на уроці фізики, просять батьків допомогти виконати завдання, завдання виявляються цікавими для батьків і дозволяють їм ніби вдруге відкрити фізику.
Загалом, практична робота в школі показує, що найбільшу роль у розвитку творчої активності учнів належить саме фізичному експерименту, розв’язуванню експериментальних задач в ході яких діти вчаться спостерігати, якісно і кількісно оцінювати явища, робити самостійні висновки.
“Розвиток творчих здібностей учнів на уроках фізики”