Творчість і обдарованість є невід’ємними складовими людської духовності, соціальним механізмом, який протидіє регресивним лініям у розвитку суспільства. Людство оновлює й удосконалює себе через формування нових поколінь. І передусім через формування особистості, здатної до творчості.

Тому проблема розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання набуває величезною значення для вирішення завдань, які стоять перед школою. Софія Русова писала: “Нова школа кладе за головну мету – збудити дати виявитися самостійним творчим силам дитини.”

Для розвитку творчих здібностей учнів засобами навчального предмета важливу роль відіграють:

зміст самого предмета;

структура навчального матеріалу;

методи і форми його викладання;

позакласна й позашкільна робота з предмета;

врахування психологічних, вікових, мотиваційних аспектів викладання.

За даними анкетування близько 80% учнів розуміють важливість вивчення фізики, бажають оволодіти основними її законами та поняттями. Але недостатня наочність, трудність при розв’язуванні фізичних задач не дає їм змоги повністю реалізувати себе. Тому необхідно в роботі застосовувати різноманітні педагогічні форми, методи, прийоми, які дають можливість активізувати навчальну діяльність на уроках фізики та в позаурочний час ефективно розвивати їхні творчі здібності.

Виготовлення саморобних приладів у домашніх умовах.

Наприкінці уроку учні отримують перелік саморобних приладів, які вони можуть виготовити на наступний урок. Прилади, що потребують значних зусиль і часу, рекомендуються для виготовлення на початку вивчення теми. Після виготовлення саморобних фізичних приладів учні їх демонструють на уроці, пояснюють будову і особливості роботи. Особливо ціняться прилади, які учні самі придумали і які правильно підтверджують фізичні закони і явища. У кабінеті створюється постійно діюча виставка саморобних приладів, що дає змогу всім учням ознайомлюватися з творчими досягненнями однокласників, переймати деякі технічні елементи й підказки. Широке використання саморобних приладів на уроках фізики сприяє підвищенню інтересу, розвитку технічних і дослідницьких новинок, підвищенню продуктивності педагогічної праці, створює цікаву, наповнену виховним змістом атмосферу на уроку.

Розробка таблиць, схем для пояснення фізичних явищ і процесів

Ця форма роботи дає змогу поповнювати навчальну базу кабінету новим роздатковим і наочним матеріалом, і головне, формує в учнів уміння виділяти найістотніші ознаки фактів та явищ, установлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами, що вивчаються, привести в систему свої знання по використанню фізичних формул і понять. При цьому незалежно від методичної мети, робота по виготовленню схем, таблиць вимагає активної мисленнєвої діяльності. Наприклад, під час вивчення кінематики у 9-му класі учням потрібно вивчити дуже багато формул. Їм важко розібратися, коли і яку формулу слід використати. Тому складання таблиці дасть змогу систематизувати ці знання. Подібна ситуація, але ще складніша, виникає під час вивчення електростатики та інших розділів фізики. Таблиці та схеми можуть бути різні за формулою, обсягом, складністю, залежно від конкретної педагогічної ситуації. Їх можна пропонувати виконувати вдома чи безпосередньо на уроці.

Застосування творчих завдань

Учням пропонується запитання типу: “Що сталося б, якби зникла дифузія?”, “Що було б, якби зникло тертя?”

Учні можуть самі підібрати такі запитання, ставити їх товаришам, обговорювати, відстоювати знання з фізики, відстоювати свою позицію, використовуючи знання з фізики.

Проведення фізичного дослідження. Наприклад, користуючись амперметром, вольтметром, лінійкою і олівцем, визначити матеріал, у якого виготовлено провідник.

Складання учнями кросвордів, чайнвордів, ребусів, головоломоків.

Мистецькі завдання:

намалювати приклади фізичних явищ, процесів, проведення конкурсу малюнків “Яким я уявляю Гука”

складання віршів, фантастичних оповідань, творів з використанням фізичних знань.

Проведення нетрадиційних уроків у формі учнівських конференцій, “мозкового штурму”, захисту власних проектів, інтелектуальних ігор, інтегрованих уроків, історичних уроків.

Після вивчення теми, наприклад, “Електрика” бажаючі учні можуть скласти свій збірник задач з вивченої теми. Збірники містять такі розділи: короткі теоретичні відомості, варіанти рівнорівневих задач, розв’язки до них, перелік фізичних констант і таблиць.

Для підвищення активності учнів з’ясувати, наприклад, де використовується електричний струм, указати, в який вид енергії перетворюється електрична енергія в кожному випадку. Учні ставлять багато запитань, пропонують свої варіанти відповідей, що розвиває їх фізичне мислення.

Результативне проведення шкільної олімпіади дає змогу добре підготуватися учням до наступних етапів предметних олімпіад, виявити здібних, сформувати навички розв’язування складних задач. Бажаючі учні отримують тексти завдань і через тиждень здають їх учителю. Учні, які найкраще впоралися із задачами, запрошуються до участі в очному турі, для визначення учасників районних олімпіад. Необхідно так організувати навчальний процес, щоб учні засвоїли суть предмета, його логіку, відчули пізнання нового і цікавого. Академік А.М. Калмогоров говорив: “Звичайно, не кожне учень стає вченим. Але необхідно, щоб кожному була знайома радість творчого усвідомлення життя.”

Тому в школі проводиться багато нетрадиційних уроків. Проведення нетрадиційних уроків та позакласних заходів дає можливість доповнити і поглибити знання учнів, розвинути інтерес до предмету, формувати в них компетенції, яких потребує сучасне життя, зокрема, соціальні, полі культурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної та творчої діяльності.

Досвід роботи вчителів, практика переконують, що за всієї різноманітності нетрадиційних уроків в основі кожного з них лежить така форма організації навчання, як дидактична гра, за допомогою якої можна керувати діяльністю учнів.

Аналіз пропонованих уроків показує, що в виборі дидактичних ігор важливу роль відіграє віковий фактор. Якщо для учнів 7-8 класів характерними є уроки-змагання, уроки-естафети, уроки-подорожі, уроки-казки, театралізовані уроки, то для старшокласників ігри “дорослішають”. Тут переважають ділові, рольові ігри, які реалізуються через уроки-конференції, уроки-інтерв’ю, уроки-диспути, інтегровані уроки, уроки-суди. Під час ділових, рольових ігор усі учні зайняті