Реферат на тему:
Урок з українського патріотизму
Мета. Ознайомити дітей з історичним минулим України, виховувати гордість за свою державу, любов до рідної землі;
показати учням красу та багатство української мови за допомогою народної творчості, творів пись-менників та поетів;
викликати бажання, вивчати рідну мову, милува-тися її красою, розвивати мовлення, уміння спос-терігати, виховувати любов до рідної землі, свого на-роду, рідної мови.
Обладнання. Плакат з написаною темою, портре-ти Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, національний пра-пор України, тризуб, рушники.
1-й ведучий. Доброго дня добродії! Вітаємо вас у нашій господі. Сьогодні 1 грудня 1997 рік. Що за дата?
2-й ведучий. Зачекай, усьому свій час. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт про про-голошення незалежності України. А 1 грудня рівно 6 років тому у 1991 році було проведено Всеукраїн-ський референдум, який підтвердив незалежність української держави.
3-й ведучий. Сьогодні ми зібралися, щоб пригада-ти минуле, історію України, її героїв, та сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. Заспіваю вам не пісню Про стару старовину Розкажу я вам не казку
Свято розпочинається піснею «Боже, Україну збе-режи...». Виходять хлопчики і дівчатка в українських костюмах.
1-й хлопчик.
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов'ю і миром.
1-а дівчинка.
Для дітей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
2-й хлопчик.
Ми розкажем про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що нащадками забуте,
За водою попливло.
2-а дівчинка.
Ми розкажемо, як на горах
Славний Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став.
3-й хлопчик.
Хто й коли у ньому княжив
І в який похід ходив,
Хто борове за Україну,
За державність, за народ.
3-а дівчинка.
Розкажу вам, як боролись
Наші прадіди колись,
Як за щастя України
3-й хлопчик.
Розкажу, чому і досі
Чути стогони її
І чому так довго в хмарах
Сонце рідної землі.
4-а дівчинка.
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
1-й ведучий. Кожна людина завжди з великою лю-бов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народи-лася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька Батьківщина кожної людини, де живуть матуся, батько, бабуся, дідусь, сестричка, братики. І якщо скласти маленькі Батьківщини кожного з нас — вийде наша велика держава — Україна. Що ж таке Україна?
2-й ведучий. Україна — рідний край — золота ча-рівна сторона, зеленю закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до цього краю, до народу. В глибину століть сягає наша історія. А пізнати нам її допома-гають мелодійні пісні і думи, барвисті коломийки, щедрівки, чарівний фантастичний світ казки. ґ~ 3-й ведучий. Україна — це наша земля, рідний J край, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і зрозуміло муд-рими талановитими людьми.
Це велика держава і живуть у ній різні народи. Крім українців нашу землю заселяють люди інших національностей. Серед них: росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, євреї, румуни, греки та інші. Усі вони знайшли в нашому краї свою бать-ківщину, називають матір'ю соборну і суверенну Україну.
Україно, соборна державо
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава
Завойована в чесних боях!
Живи та міцній Українська Державо!
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.
Пісня «О Україно, о рідна ненько».
1-й ведучий. Україна — це земля наших батьків, наших предків.
Багато століть назад (IV - VI ст). предки україн-ського народу виступали під іменем антів. А ще їх називали слов'янами — це і українці, і росіяни, і бомари та інші народи, які мають спільні корені.
2-й ведучий. Саме слово «Україна» згадується вперше 1167 року в давньоруському літописі, а означає воно країну, край, де жили слов’яни. Слов'яни, які жили по Дніпру та в Києві називалися полянами, від чистих полів, ті, які мешкали в лісах, — древляни, біля річки Полони — полочани, по річці Буг — бужани. Жили вони племенами, вирі-шували спільно свої проблеми.
До цього часу літописці відносять і історію міста Києва.
Пісня про Дніпро
Наш Київ розіслався
на горах над Дніпром.
Садами заквітчався,
мов дівчина вінком.
Його побудували
брати, батьки, діди.
І славно захищали
від лютої біди.
(М. Рильський)
3-й ведучий. Україна — це історія народу, який ) протягом багатьох віків боровся за свою свободу і незалежність.
Це його славетні лицарі — Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Заліз-няк, Іван Мазепа, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк, та багато-багато інших, які віддали своє жит-тя за щастя народу. Це й такі відомі всьому світу діячі української культури: Т..Г. Шевченко, Леся Українка, Микола Костомаров, Марія Заньковецька, Микола Грушевський та багато інших.
1-й ведучий. Нашу землю, рідну домівку, Україну ми повинні берегти і любити.
Пісня «Ти Україно, рідний краю»
Будь Україно сильна, могуча,
Будь нам на вічні часи.
В мирі ласкава, в бою, як туча
Всім нам добро принеси.
Благослови наші води,
Гори, ліси і поля.
Хай серед вільних народів
Слава заблисне твоя!
2-й ведучий. Ми з гордістю та радістю можемо зая-вити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою — Україна здобула волю і незалежність.
Перед світом постала з давньою історією, оригіналь-ною духовною культурою, працьовитими, миролюбивими людьми.
Тут наші державні корені, тут наша земля, яка да-ла нам горде ім'я — українці.
Любі друзі! Хоч маленькі,
Ми вже добре знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм,
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду,
Всі належать до одного
Українського народу.
Бо родитись українцем —
Це велика честь і слава,
Рідний край свій полюбити —
Найважливіша з усіх справа.
В нім пливуть глибокі ріки
І шумлять степи безкраї,
Стрункі гори пнуться