Запануємо і ми, браття у своїй сторонці.

3-й ведучий. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого.

1-й ведучий. Перша музична символіка нашого народу сягає часів Київської Русі.

Тоді роль державного гімну виконували бойові за-клики та пісні, які створювали патріотичний настрій.

З тих часів поширювалися і пісні релігійного змісту. В них возвеличувалися Божа Матір, Гос-подь, Святі.

2-й ведучий. У другій половині XIX ст. точніше 1862 р. у Києві з'являється вірш відомого етногра-фа Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Він був покладений на музику Михайлом Вербиць-ким і невдовзі став новим національним гімном.

3-й ведучий. Цей твір і сьогодні залишається найпопулярнішим українським національним гімном.

1-й ведучий. Національний гімн України — це урочиста пісня, яка існує уже більше століття.

Жодному іншому творові української літератури не судилася така велична і трагічна доля.

Трагічна, бо понад століття пісня-гімн пересліду-валася, заборонялася, а велична — бо не вбили. (Звучить гімн «Ще не вмерла Україна»).

2-й ведучий. Незалежна Україна...... сьогодні ти приходиш до нас крізь довгі роки забуття.

Крізь ті роки, під час яких, ми втрачали свою національну самобутність, економічну са-мостійність та духовну самовизначенність.

3-й ведучий. Україно! Сьогодні ми поспішаємо на зустріч тобі і з радісним болем в серці відчуваємо, як у маленькому вирі життя надійно стаємо ногами на тверду основу дідівських традицій.

1-й учень.

Приплине хмарка лебедина

На душу дощиком крапне.

Прийди до серця, Україно,

Благослови добром мене.

Хай рушники чуттів гарячих

Твій образ ніжно обів'ють,

Хай в самоті собі заплачу,

Що не беріг твою я суть,

Що ті вогні середохресні

В купальську ніч став забувать,

Що сам своїх стареньких хресних

Відвик у руку цілувать.

2-й учень.

Прийди до серця, Україно,

Благослови і не лукав,

Прости мене, як мати сина,

Що ненароком заблукав.

Я повернусь і пригадаю все

Те, що вкрив суєтний сніг,

Своє дитинство відшукаю

І припаду йому до ніг.

Нап'юся росяних сльозинок,

1-й ведучий. Україна велика і простора. Розташо-вана вона у Східній Європі. Простяглася від Кар-патських гір до синього Дону. З півдня наші землі омиваються Чорним та Азовським морями. На пів-ночі сусідом України є Білорусь, на сході — Російська Федерація, на заході наша держава межує з Румунією, Молдовою, Чехією, Словаччиною, Польщею, Угорщиною. Діти, любіть Україну.

В. Сосюра «Любіть Україну»

1-й учень

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

2-й учень.

Любіть Україну, у сні й наяву

Вишневу свою Україну

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов'їну.

3-й учень.

Між братніх народів, мов садом рясним

Сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм

І всіми своїми ділами.

4-й учень.

Для нас вона в світі, єдина одна

в просторів солодкому чарі...

Вона у зірках і у вербах вола,

І в кожному серці ударі.

5-й учень.

У квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

І в стягів багряному шумі.

6-й учень.

Як та купина, що горить — не згора

Живе у стежках, у дібровах,

У зойках гудків і у хвилях Дніпра,

І в хмарах отих пурпурових.

7-й учень.

І грому канонад, що розвіяли в прах

Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивали наш шлях

до весен і світлих, і щирих.

8-й учень.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх

І сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других

Коли ти не любиш Вкраїну...

9-й учень.

Дівчина! Як небо її голубе

Люби її кожну хвилину,

Коханий любить не захоче тебе,

10-й учень.

Любіть Україну у труді, у коханні, в бою

Як пісню, що лине зорею.

Всім серцем любіть Україну свою

І вічні ми будемо з нею!