Реферат на тему:

Година класного керівника “Бути громадянином” в 9 класі

ГОДИНА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА “БУТИ ГРОМАДЯНИНОМ"

Мета: з'ясувати суть понять "громадянин" і "громадянство" залучити учнів до роздумів щодо своєї життєвої позиції громадянина людини, яка живе у суспільстві.

У переліку обов'язкових людських чеснот, вказаних у Біблії, введених у "Словник етичних термінів" є

доброта, порядність, чесність, співчуття, благородство, щедрість вірність, вихованість, воля, відповідальність, совість, терпеливість працелюбність, цілеспрямованість самовідданість.

А ось слів громадянин, громадянство, які ми сьогодні триматимемо в полі нашої уваги, в цих авторитетних книгах не зазначено.

Чому? Очевидно, це правничий термін. Поняття "громадянин" і "громадянство" співвідносяться з такими високими поняттями як держава, патріотизм. Бути громадянином - що це:*

Риса характеру?*

Сформована особливість натури?*

Божий дар?*

Ситуативний вчинок?*

Показний результат певного виховання?*

І, зрештою, це внутрішній мотив чи результат зовнішнього впливу?

Наше сьогоднішнє заняття - це своєрідне дослідження понять "громадянин" і "громадянство". Воно складатиметься з двох частин:

I. Висновки, зроблені на основі фактичного матеріалу і довідкових джерел. Ми почуємо судження таких людей: Лінгвіст, Історик, Правознавець, Філософ (як узагальнення: "Судити по закону чи по совісті?" С. Ковпак, І. Богослов), Поет (як узагальнення взято вислів Ж.-Ж. Руссо), Психолог, Оптиміст, Песиміст (як узагальнення - вислів Л. Толстого).

II. Висновки, зроблені в результаті живого спілкування з людьми різних груп (присутні висловлюють своє бачення суті громадянства з позицій політиків, економістів, батьків, дітей). Отже, починаємо.

Філософ. Виконувати обов'язки, передбачені законом, повинна кожна людина, нехтувати ними не дозволено нікому. Всі працюючі люди, наприклад, повинні платити прибутковий податок, всі призвані до військового призову юнаки, служити в армії, всі батьки - віддавати своїх дітей до школи і т. д.

Але крім цієї юридичної сторони громадянства, є однак, ще й друга: піднесення, моральна. Вона пов'язана з виконанням велінь совісті, законів суспільної поведінки.

Громадянин - це свідомий член суспільства; людина, здатна на почуття, основа яких не особисті обставини її життя, а справи і обставини всього народу, всієї країни.

Немає нічого благороднішого, ніж прагнути бути відданим сином своєї Вітчизни. Адже це означає належати до числа тих, чиї почуття відповідальності, обов'язку, достоїнства настільки сильні, що примушують людину діяти так, щоб не зганьбити честі своєї держави, навіть якщо це для неї дуже непросто чи небезпечно.

Громадянство невіддільне від високої особистої моральності людини, від найкращих її душевних рис: чесності, безкорисливості, нетерпимості до зла і неправди.

Лінгвіст. Громадянин - особа, що належить населенню якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави; дорослий чоловік, а також форма звертання до нього; той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині; (істор.) член громади.

Громада — група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів; об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; (істор.) В Україні і Білорусі поземельне селянське об'єднання, а також збори членів цього об'єднання; організація української ліберально-буржуазної інтелігенції в 60-90 pp. XIX ст.

Історик. Саме поняття "громадянство" виникло ще 594 року до н.е., коли імператор Солон проголосив Аттику вільною і незалежною. А весь демос назвав громадянами, тобто такими, що мають право голосу на громадських зборах, мають право обирати і бути обраними.

Цими правами наділялися тільки ті особи, які народилися в Аттиці. Цікавим є те, що вихідці з цього міста, які потрапили в рабство, були викуплені і повернуті на батьківщину. Вперше було проголошено верховенство права для всіх: аристократів і демосу.

Правознавець. Громадянин (за визначенням правознавчий) - це особа, яка перебуває у постійному правовому зв'язку, з певною державою.

Громадянство - постійний правовий зв'язок особи з певною державою, який полягає у певних взаємних правах і обов'язках. Отже, маємо два поняття: "держава", "громадянин". Хто чи що має вищий статус? Що важливіше?

Ми всі знаємо, що в правовій державі найвищим авторитетом є Конституція, їй підкоряється вся діяльність держави, окремих осіб.

У Конституції України, яка була прийнята 28 червня 1996 року, в статті 3 зазначено: "Людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека взнаються в Україні найвищою цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави".

Психолог. Поняття громадянин, громадянство - ще й психологічне, бо вимагає не просто знань, а роботи свідомості, самостійного вибору власної позиції.

Бути громадянином з точки зору психології - це означає свідомо вибрати з усіх можливих варіантів такий вчинок, який твоїй душі дає спокій і гармонію. Тут багато залежить від загальної культури, від моральних орієнтирів, сформованих вихованням, самовихованням, умовами життя, середовищем... Високоморальна особистість (зі здоровою) психікою відчуватиме дискомфорт від протиправного чи аморального вчинку, аморальна ж (з хворою психікою) людина - задоволення.

Крім того, в питанні про громадянські почуття є деяка двоїстість (роздвоєння). Коли особистість високого рівня духовності постає перед проблемою вибору власної позиції чи вчинку, наприклад, з проблеми “сім'я чи держава", "захисту своїх економічних і соціальних інтересів” чи ін., її роздуми, приблизно такого плану:

"Мовчати чи сказати? Боротись чи терпіти? Слово Боже вчить смирення і терпіння, вчить молитися за своїх кривдників... Але ж цене тільки мої особисті права порушуються... Промовчати - значить дозволити панувати беззаконню й неправді,