використання даних науки у праці - все це дитина усвідомлює і переживає як моральну гідність» Сухомлинський В. О. Вибрані твори у 5 т. - Т. 4. - К., 1977. - С. 307.
.
Трудове навчання в початкових класах у незалежній Україні
Короткий період незалежності від центру як країни так і освіти характерний для трудового навчання в початковій школі «відмиранням» (хоча й поступовим) програм, навчальних посібників, створених у радянській освіті, які не відповідали віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку. Скажімо, у 2-3 класах рекомендувалося у програмі і в посібниках виготов-лення з деревини ящиків для розсади, шпаківень; із жерсті -клеєварок, кронштейнів. У програмі були важкі теми і завдання для учнів початкових класів, наприклад: «Механізми перетворення обертального руху», «Складання кінематичної схеми гвинтового механізму», «Робота на швейній машині», тощо.
У цей період створюються нові програми, підручники, навчальні посібники з трудового навчання в початкових класах, які відповідають педагогічним принципам доступності, послі-довності. Зміст їх направлений на розвиток творчої особистості учня, свідомого ставлення до праці, виховання потреби до неї, виховання поваги до трудових традицій українського народу. Підручники і навчальні посібники надруковані з використанням комп'ютерної техніки та новітніх поліграфічних технологій.
Як різновид трудового навчання впроваджується у почат-ковій школі інтегрований курс «Художня праця».
У 2000 р. розроблені і затверджені Державні стандарти з ос-вітньої галузі «Технології» (Трудове навчання). У яких змістовими лініями для початкової школи є основи виробництва, продуктивна праця, професійна орієнтація, трудове виховання, творча праця.
Розроблена також нова система контролю та оцінювання до-сягнень учнів початкової школи з трудового навчання і художньої праці.
Розвивальний характер трудового навчання
Праця може стати джерелом радості за такої умови, коли людина бачить в ній не тільки отриманий засіб для задоволення матеріальних потреб, а й духовну творчість, розкриття своїх здібностей, таланту. Удосконалення розвивального характеру трудового навчання залишається однією з найбільш актуальних проблем методики трудового навчання.
Розвивальний характер трудової політехнічної підготовки в навчально-виховному процесі школи передбачає фізичний і розумовий розвиток молодших школярів, моральне та естетичне, економічне й екологічне виховання у праці. Такий комплексний підхід до визначення мети трудового навчання вимагає від учителя під час підготовки і проведення кожного заняття чітко усвідомити, в чому буде виявлятися ріст кожного учня в розумовому і фізичному розвитку і які загальнолюдські якості діти здобудуть або закріплять у процесі і результаті трудової діяльності.
Предметно-практична діяльність, покладена в основу трудового навчання, у своєму психолого-педагогічному механізмі має найбільш помітний серед інших дисциплін розвивальний потенціал стосовно дітей молодшого шкільного віку. Саме практична діяльність дозволяє дитині «перекладати» складні абстрактні дії із внутрішнього (невідомого) плану в зовнішній (видимий), роблячи їх більш зрозумілими. Звичайно, подібне значення не може бути притаманне будь-якій ручній праці. Якщо на перший план ставиться оволодіння тільки практичними прийо-мами і технологіями, то результатом буде засвоєння навичок, а не розвиток особистості. Ручні уміння та навички, хоча і займають важливе місце в трудовому навчанні, можуть виступати як засоби, а не як основна мета навчання, особливо, у молодшому шкільному віці. Ручна конструктивна праця є передусім засобом розвитку сфери відчуттів, розуму, творчих сил, естетичного смаку, тобто розвитку творчої особистості.
Фізичний розвиток у процесі праці
Наукою доведено, що фізична праця позитивно впливає на організм дитини: сприяє розвитку мускулів і кісток, підсилює кровообіг та дихання, підвищує загальну працездатність і витри-валість організму.
Велику користь для фізичного розвитку дітей приносять уроки трудового навчання, що проводяться у спеціально облад-наних кімнатах та на пришкільних ділянках. Фізичні вправи з навантаженням на робочі органи і, перш за все, на м'язові групи дають можливість покращити координацію рухів, укріпити скелетно-м'язову систему. Під впливом трудових вправ дитина поступово звільняється від зайвих рухів, вони стають більш раціональними у фізіологічному відношенні, удосконалюється гострота зору, окомір, що в свою чергу підвищує ефективність праці.
Такі види ручної праці, як робота з папером і картоном, плетіння, шиття, ліплення, робота з конструкторами тренують м'язи кисті і пальців рук, що є добрим підготовчим засобом до письма. Але ця робота виконується у положенні сидячи і не вимагає різноманітних рухів різних груп м'язів. Під час виконання цих робіт бере участь лише дрібна мускулатура рук. Тому на таких уроках корисно проводити фізкультхвилинки, що передбачають роботу м'язів ніг, рук, спини, живота, шиї.
Проводячи спостереження і дослідження, науковці дійшли висновків, що після уроків праці учні більш продуктивно опановують інші шкільні курси. Тому доцільно ставити в розкладі уроки трудового навчання не останніми годинами, а чергувати з іншими дисциплінами.
Важливе значення для фізичного розвитку в процесі трудо-вого навчання має дотримання гігієнічних правил. Гігієнічні ви-моги до організації і проведення занять з праці передбачають створення таких умов, які б сприяли росту і розвитку дітей, зміцнювали їх здоров'я. Дуже важливо забезпечити гігієнічні умови в приміщеннях, де проводяться заняття з трудового навчання. Сюди відноситься освітлення, отоплення і провітрюван-ня, наявність інструментів і робочого обладнання, які відповідають зросту і розвитку дітей, дотримання правил безпечної праці.
Розумовий розвиток на заняттях з праці
На заняттях з праці дитина сприймає предмет найбільше з точки зору його форми, кольору, конструкції і розмірів. Тому сприймання, як психічна діяльність, складає основу розумової діяльності людини, сенсорний розвиток - важливий етап для розвитку мислення. Зір привчається сприймати предмет в цілому, а також розчленовувати предмет, виділяти його різні властивості, форму, величину, взаєморозміщення частин. Уявлення дитини, отримані від зорових відчуттів, доповнюються тактильними від-чуттями, які виникають у неї від дотику