В основі практичної діяльності учнів на заняттях з праці лежить діяльність рук і зору: руки діють, а зір перевіряє і направляє їх наступні рухи, і знову руки діють, виправляючи недоліки. Розвивається сенсомоторика, яка активно впливає на розумовий розвиток дитини.

«Рука немовби дисциплінує розум: виховує самоконтроль і чутливість думки до точності, тонкості, краси. Той, хто навчився володіти різцем, гарно пише, чутливо ставиться до найменшої неакуратності, непримирений до роботи як-небудь. Ця чутливість переноситься й на думку. Руки вчать точності, акуратності, ясності мислення», - стверджував український педагог В. О. Сухомлинський. Сухомлинський В. О. Вибрані твори у 5 т. - Т. 3. - К., 1977. - С. 208

Для успішного виконання завдання в процесі праці від учня часто вимагається не тільки сприйняття заданої конструкції об'єкта, але й передбачення її в новому просторовому положенні або уявлення як зміниться форма предмета, якщо змінити розміри окремих деталей, тобто розв'язати якусь просторову задачу. Таким шляхом розвивається, поповнюється просторове уявлення дитини, яке необхідно їй для правильного сприйняття предметів навко-лишнього світу, пізнання предметів дійсності в їх взаємозв'язку. Для підвищення ефективності трудової діяльності необхідна добре розвинута увага. На уроках праці в роботі використовуються всі три види уваги (мимовільна, довільна і післядовільна). Цікаві навчальні об'єкти праці, завдання творчого характеру сприяють у школярів умінню бути уважними, визивають до дії всі види уваги.

Необхідною якістю трудової діяльності є спостере-жливість, тобто вміння виділити із всього баченого суттєве, важливе. Під час спостереження, крім зору, в роботу задіяне мислення, яке дозволяє, наприклад, усвідомити окремі дії і розподілити їх в необхідному порядку або визначити властивості предметів, роблячи порівняння і виділяючи необхідне за поставленими умовами.

У трудовій діяльності людини необхідна участь уяви. В різних видах праці вимагається різна частка участі уяви, різний рівень її самостійності й оригінальності. Виконуючи роботу за ескізом, схемою, учні формують у своїй уяві майбутній виріб. Вони планують свою діяльність згідно визначених розмірів, матеріалу. Така уява називається відтворюючою. На відміну від неї уява творча створює нові образи, не користуючись готовими графічними зображеннями.

Для розвитку обох видів дитячої уяви необхідно, щоб учні брали участь у процесі планування трудових дій, у виборі необ-хідних матеріалів та інструментів, контролювали хід виконання роботи. При цьому самостійність дітей має поступово рости, охоплюючи все більшу кількість елементів активної творчості.

У процесі трудового навчання учні знайомляться з елементами графічної грамоти, набувають спеціальні знання про походження, виробництво, властивості матеріалів, про будову інструментів і прийоми роботи з ними, отримують інформацію про конструювання виробів з різних матеріалів. Так розкриваються різноманітні зв'язки між властивостями матеріалів і їх застосуванням та способами обробки. І в цій роботі одним з основних завдань є навчання оперуванню отриманими знаннями, їх застосуванням і перенесенням на інші види праці та в інші ситуації, що створює розвиток мислення учнів.

Знання, отримані шляхом активного впливу на речі, міцніше зберігаються в пам'яті, ніж знання, отримані з книг або розповіді вчителя. Міцність знань, одержаних у процесі праці, ґрунтується на тому, що у їх створенні беруть участь різні аналізатори: кінестетичні, зорові, слухові, дотикові, нюхові. Одночасна участь багатьох аналізаторів установлює в корі головного мозку кількість нових зв'язків, які забезпечують дитині міцні знання. Але вчителю слід пам'ятати про те, що праця не за всіх умов активно розвиває розумові здібності учнів. Робота, яка виконується за інструкцією, в якій досить детально розписано увесь трудовий процес, недостатньо розвиває розумові здібності учнів. Тому вчителю важливо розробляти завдання, в яких обумовлені елементи творчості, раціоналізаторства, проблемні ситуації. З цією метою необхідно використовувати спостереження, досліди; проектування виробів з їх графічним зображенням, плануванням роботи; вико-ристання технологічних карток з пропущеними або неповними даними; виконання робіт за творчими задумами. Під час розв'язання конкретних трудових завдань учні мають широко використовувати знання з інших навчальних предметів - рідної мови, математики, природознавства, образотворчого мистецтва. Дидактична цінність такої діяльності учнів полягає у здійсненні міжпредметних зв'язків, міцності знань, створенні сприятливих умов для розумового розвитку дитини.

Моральний та естетичний розвиток учнів у трудовому процесі

У процесі всебічного гармонійного розвитку особистості чільне місце займає моральне виховання, що здійснюється в навчально-трудовій діяльності молодших школярів. Одне з основних завдань, що стоїть перед учителем - виховувати в учнів позитивне ставлення до праці, домагатися, щоб воно стало для них першою життєвою необхідністю, джерелом радості.

Аналіз трудового досвіду і дані наукових досліджень дозволяють визначити, за яких умов праця стає радістю і в дітей формується свідоме ставлення до праці.

Основною формою виявлення активності дітей є гра. Тому виготовлення виробів, які можна використати у грі, або трудовий процес у формі гри є благодатним засобом виховання позитивного ставлення до праці. З часом елементи гри у праці відійдуть, але збережеться насолодження працею.

Позитивний вплив на емоційний стан учнів має колективна праця. Колективізм як риса особистості формується з перших років навчання дитини в школі. Сприяють формуванню колективізму такі властивості особистості, як трудова активність, почуття обов'язку і відповідальності, взаємодопомоги, вимогливості до себе і до інших.

Одним із завдань учителя є виховання в дітей поваги до людей праці. Вчитель повинен не тільки ознайомлювати дітей з окремими професіями, а й формувати в них установку на працю, на свідому діяльність як одну з вищих цінностей людського життя.

«З праці починається пізнання світу, - говорив великий педагог В. О. Сухомлинський, - і радість