Розділ “Виховуємо здорову дитину” присвячений поетапному фізичному вдосконаленню дітей. Він передбачає гнучкий режим дня, оптимальний повсякденний руховий режим, різні форми роботи: щоденні заняття з фізичної культури, ранкова та гігієнічна гімнастика, рухливі ігри, а також фізкультурні паузи, розваги, свята, дні здоров’я, піші переходи, самостійну рухова діяльність.

Головний зміст розділу “Гра” становить розв’язання пізнавальних та виховних завдань, прилучення дошкільників до багатства моральних почуттів і взаємин засобами гри, педагогічне керівництво грою тощо.

Розділ “Дитина і навколишній світ” спрямований на усвідомлення вихованцем себе і свого найближчого оточення. Новим є включення до змісту програми початків народознавства, формування у дітей уявлення про історію свого життя, сім’ї тощо.

“Рідна природа” – це розділ програми, який містить системні знання, що підводять до формування загальних природних уявлень: нежива природа, жива природа, розуміння зв’язку живого організму із навколишнім середовищем, усвідомлення значення природи для життя людей, а відтак і необхідність оберігати її, оволодіння практичними вміннями і навичками створення умов для життя живих істот. Нововведенням даного розділу стало відчутне екологічне спрямування програмового матеріалу.

Відповідно до кожної вікової групи розділ “Мовленнєве спілкування” включає такі підрозділи: у світі слів; у світі звуків, дитяча граматика; наші співрозмовники (у свою чергу, він поділяється на підрозділи: спілкування з дорослими; спілкування з однолітками; етичні засади спілкування; маленькі оповідачі та підготовка руки до письма для старших дошкільників і робота з книжкою для підготовчої до школи групи).

Похвальною особливістю аналізованої програми вважаємо і такий підрозділ даного розділу, як “Спілкування другою мовою (для груп некорінної національності)”, де для кожної вікової групи подаються засоби навчання дітей української мови, перелік тематики занять тощо. Окремо вміщено тематику занять для вихованців старших і підготовчих до школи національних груп з мовою некорінної національності та для спілкування іноземною мовою (за ініціативою дошкільних закладів і бажанням батьків).

Розділ “Художня література” передбачає читання дітям, розповідання та вивчення напам’ять віршів. Відродження національної культури зумовило виділення підрозділу «Усна народна творчість». Виразне читання, ігри за сюжетами літературних творів, інсценування та театралізація теж увійшли як складова частина даного розділу.

У розділі “Цікава математика” передбачаються цікаві для малят форми та методи реалізації змісту ознайомлення дошкільників із елементарними математичними поняттями.

“Образотворче мистецтво” включає заняття з малювання, ліплення та аплікації. Розділ розширено за рахунок ознайомлення дітей із різними жанрами живопису, графікою, скульптурою, архітектурою, українським народно-прикладним мистецтвом; більше уваги приділено формуванню у дітей зображувальних, технічних і композиційних умінь, спрямованих на створення художніх образів, забезпечення емоційного сприймання творів образотворчого мистецтва.

Розділ “Конструювання” містить орієнтовну тематику занять, перелік необхідних умінь і навичок конструювання з різних матеріалів (папір, будівельний, природний і штучний матеріали). Для дітей сьомого року життя передбачено також конструювання з готових деталей пластмасових і дерев’яних.

Відповідно до вікових, психолого-фізіологічних і мовленнєвих можливостей дітей підібраний музичний матеріал для здійснення завдань естетичного виховання засобами музики у розділі “У світі музики”. У ньому закладено два основних напрями музичного виховання: фольклорний (народні пісні, поспівки, ігри, обробки народних пісень тощо) та класично-традиційний (авторські твори композиторів минулого і сучасності).

Розділ “Праця” передбачає виховання культури трудової діяльності, початків позитивного ставлення до праці, співробітництва. У ньому також визначено завдання щодо формування організаторських умінь (для старшої та підготовчої груп), сформульовано вимоги до самообслуговуючої, господарсько-побутової та художньої праці. Зокрема подано варіанти роботи з папером, природним і штучним матеріалом, декоративного плетіння (старша, підготовча групи); декоративного плетіння і ткацтва (підготовча група) тощо.

Окремо виділений розділ “Робота з сім’єю”, який включає ознайомлення батьків із їх роллю у вихованні дітей, із санітарно-гігієнічними нормами та правилами утримання приміщення, ділянки й обладнання дитсадка, з організацією харчування дітей, проблемними питаннями життя установи та ін. Він також містить конкретні форми залучення батьків до життя дитячого садка.

Як додатки, до програми “Малятко” подаються “Орієнтовний перелік художньої літератури” та “Орієнтовний розподіл занять на тиждень”.

У кінці кожного розділу вказані показники засвоєння змісту.

Здійснений аналіз найпоширенішої в дошкільних закладах області програми підтверджує, що порівняно з методичними настановами дошкіль минулого вона істотно поглибила та розширила власне український національний компонент, урізноманітнила напрями освітньо-виховної роботи, однак засоби їх реалізації з дітьми багато в чому залишилися схожими.

Із затвердженням у 1998 р. “Базового компонента дошкільної освіти” розпочався новий етап на шляху до модернізації змісту дошкільної освіти. Протягом п’яти років тривала напружена робота над оновленням програми «Малятко». Вона вступила в дію у 2000 р., проте широкого використання в дошкільних закладах Закарпаття не набула.

Програма “Дитина”, створена протягом 1990–1993рр. авторським колективом Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів імені Б.Грінченка, була доопрацьована відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України та перевидана у 2003р. Проте в Закарпатській обл. вона не набула такого поширення, як програма “Малятко”. За цією програмою працюють дошкільні заклади Мукачівщини та окремі дитячі садки інших районів Закарпаття.

Оновлена програма “Дитина” суттєво відрізняється від програми “Малятко” своєю структурою. Якщо у програмі “Малятко” поділ матеріалу здійснено відповідно до розділів програми, кожен із яких містить рекомендації та вимоги для всіх вікових груп, то в програмі “Дитина” цей розподіл проведений відповідно до віку дітей, а в рамках кожної вікової групи розкрито зміст розділів програми. Своєрідним є і розподіл вікових груп: кожну групу названо згідно з її віковими особливостями: «Наші малята» (молодша група); «Дослідники, чомусики»