Така класифікація, з одного боку, спрощує орієнтування вихователя в програмових вимогах до вихованців саме його вікової групи, а з другого, – забезпечує цілісне бачення програми розвитку дітей даного вікового періоду.

Майже кожному розділу програми “Малятко” відповідає аналогічний розділ програми “Дитина” (Див. Таблицю )

Таблиця

Розділи програми “Малятко” | Розділи програми “Дитина”

Виховуємо здорову дитину

Гра

Рідна природа

Мовленнєве спілкування

Цікава математика

Образотворче мистецтво

Праця

Разом із сім’єю | Зростаємо дужими

Граючись, зростаємо

Віконечко в природу

Мова рідна, слово рідне

Математична скарбничка

Чарівні фарби і талановиті пальчики

Привчаємося працювати

Разом із сім’єю

У програмі “Дитина” є новий розділ, який немає аналога в програмі “Малятко”, це – “Діти, що потребують допомоги батьків та вихователів”, доповнений рубрикою “Діти з підвищеною пізнавальною активністю”. Новий розділ “Зростає особистість” (програма “Дитина”) своїм змістом нагадує розділ “Психологічні характеристики дітей” (програма “Малятко”), але розширений відомостями про виховання у дітей самостійності та прихильності до інших.

Із 1999 р. в дошкільних закладах Закарпаття розпочалася апробація Базового компонента дошкільної освіти, який зразу набув широкої популярності. “Документ, що захищає дитинство”, – так назвала Базовий компонент дошкільної освіти і науки заступник міністра освіти О.Савченко під час виступу на спільному засіданні Колегії Міністерства освіти і Президії АПН України 28 жовтня 1998р. []. Базовий компонент дошкільної освіти визнано державним стандартом, “що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті”. Також у згадуваній статті Закону зафіксовано, що “виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти є обов’язковим для усіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, інших форм здобуття дошкільної освіти” [86, 9].

Як стверджують автори нової Програми, зокрема О.Кононко, “... нова Програма не краща чи гірша за чинні, вона – інша, оскільки орієнтує педагога не на “озброєння” дошкільника знаннями, вміннями і навичками, а на розвиток особистості... Програма – лише орієнтир, а не зведення законів. Вона – низка доцільних пропозицій, зорієнтованих на конкретних Петрика, Тарасика, Ганнусю, а не приписів, розрахованих на абстрактну, середньостатистичну дитину...” [52, 3-6]

Навіть сама назва “Базовий компонент дошкільної освіти”, а не “Стандарти”, засвідчує, що вибране поняття гнучкіше і ширше, воно фіксує самоцінність базового, тобто первинного досвіду, для подальшого становлення, вказує на те, що це лише складова загального розвитку особистості.

Специфічною і основною відмінністю Базового компоненту від чинних програм є змістовий поділ програми на чотири основні сфери життєдіяльності: “Природа”, “Культура”, “Люди”, “Я сам”, що забезпечує велику питому вагу виховних аспектів та підкреслює специфіку дошкільного віку. Зміст кожної сфери містить у собі два блоки: світосприймання – це знання і уявлення, якими володіє дитина, і власне діяльність – уміння дитини користуватися набутим досвідом у повсякденному житті, тобто її вміння і навички.

Сфера “Природа” розкриває освітні питання, аналогічні до тих, що їх містять програми “Малятко” та “Дитина”.

Це нежива природа (повітря, вода, ґрунт; властивості, якості, стани; явища природи (сезонні, природні)) та жива природа (рослини, тварини та діяльність людини у природному середовищі). Водночас сфера “Природа” містить набагато ширші поняття, дотичні до передбаченого Законом України “Про дошкільну освіту” змісту дошкільної освіти: “...виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-цілісного ставлення до довкілля...”, що включає знання про екологічний стан довкілля і його вплив на здоров’я людини; формує екологічно-доцільну поведінку; розширює світосприймання завдяки введенню у навчальний процес понять про Космос [6, 6-19].

Сфера “Культура” завдяки розподілу на змістові лінії (“Предметний світ”, “Світ гри” та “Світ мистецтва”) об’єднує в собі такі програмові завдання як: ознайомлення з предметами довкілля (житлове середовище, за межами житла) та практичну діяльність (користування предметами, виготовлення виробів), що були передбачені в розділах “Дитина і навколишній світ” (програма “Малятко”) та в підрозділі “Любій малечі – про цікаві речі” розділу ”Мова рідна, слово рідне” (програма “Дитина”); гра як форма пізнання світу, розвиток гри та особистості, сюжет як показник змістовності гри, правила рольової поведінки в грі, взаємозв’язок знань та ігрових можливостей, іграшка як засіб формування світосприймання, іграшка як складова предметно-ігрового середовища та передумови розвитку гри, що були передбачені в розділах “Гра” (програма “Малятко”) та “Граючись, зростаємо” (програма “Дитина”). Проте слід зауважити, що в змістовій лінії “Світ гри” Базового компоненту дошкільної освіти більша увага звернена на роль іграшки у формуванні світосприймання дитини та вплив гри на розвиток дитячої особистості. Завдання естетичного ставлення до реального світу і світу мистецтва включає ознайомлення з творами мистецтва, художнім образом, мовою мистецтва, художньо-практичну діяльність і дитячу творчість (образотворчу, музичну, театральну, літературну).

Таке поєднання кожної з виділених змістових ліній під загальною сферою “Культура” акцентує увагу на змісті та структурі практичної, ігрової та мистецької активності як важливих складових особистісної культури дитини. Сфера “Культура”, як зазначено в змісті Базового компоненту дошкільної освіти, вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає отримувати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культур. Цим самим забезпечує