Експериментальне дослідження впливу програми розвитку творчих здібностей У.С. Волощука на розвиток мислення школярів

У пошуках відповіді на одвічні запитання „чого вчити” і „як учити” педагогічна теорія врешті дійшла висновку що головне у вихованні підростаючого покоління розвиток творчих здібностей школярів.

На сучасному етапі актуальність проблеми творчості посилюється через необхідність подолання суперечності між потребою суспільства в прирості свого творчого потенціалу і переважаючою в системі середньої освіти установкою на загальний інтелектуальний розвиток особистості школяра, основним показником якого є рівень шкільної успішності. Якщо до недавнього часу вважали, що високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей індивіда є запорукою розв’язання широкого кола проблем, то згодом стало очевидним, що для того, щоб людина залишила після себе помітний слід у формі нововведень, одних пізнавальних здібностей недостатньо, вони мають бути доповнені творчими здібностями. У зв’язку із цим педагогічно передові країни, відкинувши широкого роду спекуляції з приводу того, чи всі діти наділені задатками творити, на практиці навчально-виховний процес підпорядковують меті – розвитку творчих здібностей особистості.

Адже, творча особистість значно краще і легше пристосовується до побутових, соціальних умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до власних уподобань; переконань.

Дбаючи про розвиток творчих здібностей школярів, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх без винятку психічних якостей учнів.

Часто буває так, що учні, захоплені справою до вподоби, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями і вміннями, які випереджають програмові вимоги, але вкрай необхідні для реалізації їх творчих задумів.

Саме в процесі розв’язання творчих задач, пошуку нестандартних способів їх розв’язання учні виробляють вміння критично ставитись до проблем, вчаться дискутувати. Творчість учнів благотворно позначається на їх моральному та естетичному розвиткові.

Залучення учнів до творчої діяльності, створення умов для їх творчої самореалізації уберігає їх від моральної деградації. Адже не секрет, що підлітки, які позбавлені можливості самовиразитися, ??? до шкідливих звичок, більше схильні до правопорушень.

Саме тому постає завдання перед школою – створити належні умови для розвитку творчих здібностей її вихованців.

Творчість – це процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або в людині; у природі – зародження, зростання, визрівання, у людській роботі – створення нових думок, почуттів, образів які стають регуляторами творчих дій.

Творчий процес має результатом продукт оригінальний, об’єктивно цінний і самодостатній. Продуктами творчості бувають відкриття, винаходи, нові художні образи, художні твори.

Проблема розвитку творчості була і залишається дискусійною. Теорія, згідно з якою здатність творити піддається впливу є досить новою.

Виростити генія з людини, у котрої немає належних інтелектуальних задатків, неможливо.

Правила, яким можна навчити, це правила, які не продукують оригінальності. Але в творчому процесі поряд з оригінальним, є тривіальне, чого можна навчити. Іншими словами, людину не можна навчити придумувати оригінальні ідеї, але можна вчити задавати запитання. Рівень розвитку творчих здібностей особистості обмежений наявними у неї інтелектуальними задатками. За сприятливих умов індивідуум може максимально розвинути творчі здібності, тобто, досягти того рівня, який дозволяють йому наявні у нього інтелектуальні задатки.

Саме тому, з метою розвитку творчих здібностей учнів я обрала 5 клас (зараз 6), де навчаються діти із відносно підвищеними інтелектуальними задатками. Два роки я працюю із програмою розвитку творчих здібностей І.С. Волощука з учнями цього класу.

Оскільки критерієм доцільності будь-яких інновацій у школі є питання, що формує ця інновація, яка її ефективність, на що вона впливає, то виникла необхідність проведення лонгитюдного експериментального дослідження впливу цієї програми на розвиток мислення школярів.

З цією метою до впровадження програми І.С. Волощука проводилося обстеження учнів за методиками Д. Векслера (вимірювання інтелекту).

Перший тур проводився у вересні-жовтні 2004-2005 навчального року, другий – наприкінці року, у квітні-травні.

Різниці між результатами на початку і в кінці навчального року полягає в незначному зростанні у більшій мірі – невербального і меншій – вербального та повного коефіцієнта інтелекту (середнє значення по класу).

Коефіцієнт інтелекту

Вербального | 116-109=7

Невербального | 123-110=13

Повного | 119-110=9

Табл. 1. Динаміка змін рівня інтелекту учнів 5 класу упродовж 1 року застосування програми.

Детальний аналіз динаміки розвитку на рівні субтестів представлений у таблиці 2.

Табл. 2. Порівняльний аналіз динаміки розвитку інтелекту учнів 5 класів упродовж року за даними субтестів методики Д. Векслера.

Етапи дослід-ження

Субтести | 1 тур (початок навчального року), бали | 2 тур (кінець навчального року), бали | Різниця результатів

вербальні | 1. Загальна обізнаність | 9

11

14

12

11

11 | 11

11

15

16

13

11 | 2

0

1

4

2

0

2. Тямущість

3. Арифметичний

4. Аналогії – схожість

5. Словник

6. Повторення цифр

невербальні | 7. Відсутні деталі | 10

12

13

10

10

11 | 17

14

14

11

14

12 | 7

2

1

1

1

1

8. Послідовні картинки

9. Кубики Косса

10. Складання фігур

11. Кодування

12. Лабіринт

Висновок із результатів дослідження полягає в тому, що вивчення програми розвитку творчих здібностей сприяє розвитку невербального інтелекту, є позитивні зрушення й інтелекту вербального.

Програма позитивно впливає найперше на:

субтести невербальної школи: „відсутні деталі” (спостережливість), лабіринт, кубики Косса.

Покращення результатів у таких субтестах як... загальна обізнаність і аналогії – схожість свідчить про позитивний вплив і на вербальний інтелект учнів.

Крім того, проводилося дослідження впливу програми розвитку творчих здібностей на креативність та уяву учнів .

Для цього застосовувались: Короткий тест творчого мислення (КТТМ) Горренса в адаптації О.І. Шаблонової та І.С. Каверіної, методики «Пошук проблеми» (модифікація В.М. Козленком тестів «Плями Роршаха» і ТАТ, «Доповнення» К. Френка, методики дослідження креативності Дж.Гілфорда.

На ІІ (другому) етапі дослідження спостерігалося помітне покращення результатів як у розвитку креативності, так і у розвитку уяви.

Так, порівняємо результати на І і