Ще один спосіб руйнування традиційних уявлень – забезпечення й заохочування в громадській сфері суспільства прикладів успішного виконання гендерно нетрадиційних ролей, адже “ще в жодній країні не вдалося побудувати демократію без її гендерного складника” [6, с. 171].

Підсумовуючи, зазначимо, що когнітивна категоризація гендеру є важливим складником розвитку дитини. Оскільки гендерна соціалізація проявляється як тенденція з дитинства готувати хлопчиків і дівчаток до засвоєння гендерних норм, гендерних ролей, надзвичайно важливим є завдання усунення суперечностей між панівними ГС та реальним суспільним внеском осіб з метою запобігання гендерним конфліктам, зняття психологічної й соціальної напруженості між життєвою реальністю та гендерно-стереотипними уявленнями, що дозволить створити максимально сприятливі умови для виховання дітей у сім’ї.

В контексті порушеної нами проблеми вбачаємо необхідність у дослідженні таких питань, як формування гендерної ідентичності, гендерна система як сукупність гендерних контрактів, гендерне насильство, зміст гендерних ролей, сексизм як практика дискримінації людей за ознакою статі, причини й наслідки гендерної сегрегації.

Література:

Берн Ш. Гендерная психология. – Спб.: Прайм-Еврознак, 2001.

Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства. – К.: Столиця, 2002.

Жінки на порозі ХХІ століття: становище, проблеми, шляхи соціального розвитку: Зб. мат. Всеукраїнського Конгресу жінок. – К., 1998.

Загальна оцінка країни Україна. – К.: Агентства ООН в Україні, 2004

Лавріненко Н. Особливості життєдіяльності сім’ї в умовах трансформації українського суспільства // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття. – К.: Віпол, 1999.

Основи теорії гендеру / За ред. В. Агеєвої, Л. Кобелянської, М. Скорик. – К.: “К. І. С.”, 2004.

Шахрай В. М. Технології соціальної роботи. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.