Україна успадкувала від попередніх часів розвинуту та широко розгалужену систему освіти. Зараз в Україні функціонує ~50508 навчальних закладів.

Нині 56% учнів, які закінчили основну школу, продовжують навчатися у вищій школі денної форми навчання. Однак серед підлітків, які досягли 15 років, зростає кількість тих, хто виходить із стін основної школи лише з довідкою про навчання замість документа про повну середню освіту.

За кількісними показниками існуюча система освіти відповідає рівневі розвинутих країн, але за якісними показниками, характером завдавань і можливостями, технологією їх практичного втілення не може задовольнити потреби населення. Нині у держави з’явилися нові можливості і механізми розв’язку проблем освіти шляхом широкого використання кращого світового досвіду.

Процеси глобальних змін, що відбуваються на сучасному етапі розвитку як всього українського суспільства в цілому, так і освіти зокрема, вимагають нових підходів і принципів управління та організаційної роботи в навчальних закладах, пріоритетними серед яких стають основи теорії менеджменту. Демократизація освітньої діяльності вимагає адекватних змін і в роботі з підготовки керівних кадрів, пошуку і введення інноваційних підходів і технологій щодо формування нового покоління директорів загальноосвітніх навчальних закладів. Сьогодні керівникові, особливо керівникові навчального закладу, важко працювати: змінюються, а точніше, розширюються його функції, ускладнюється роль. Причина цього полягає в тім, що школа з закритої системи перетворилася в складну, відкриту систему. Саме тому процес усвідомлення цього й адаптації вимагає терпіння і часу. А ще – підготовки професійного організатора, який є висококваліфікованим фахівцем як у сфері управління, так і в сфері конкретної області, якою він керує. Адже шкільна діяльність має «подвійний» предмет роботи: керівник повинен бути і гарним організатором, і гарним фахівцем. Це означає, що сучасний керівник навчального закладу повинен успішно здійснювати як організаторську, так і педагогічну діяльність, забезпечуючи реалізацію цілей і змісту навчально-виховного процесу і різноманітних форм міжсуб’єктних відносин у нових умовах. Реальне положення справ полягає в тому, що більшість педагогічних вузів не готує своїх студентів до можливої управлінсько-організаторської діяльності. Пізніше педагогічне життя обирає з них найбільш схильних до організаторської роботи. Якщо рівень організаторських здібностей, нового директора чи педагога є недостатнім, не має сенсу говорити про ефективну роботу навчального закладу.

Адже саме високий рівень управлінської культури, що включає в себе знання теорії і процесів управління та організації, їхніх закономірностей, властивостей, функціонального змісту, видів, форм і методів управлінської діяльності, є запорукою результативної діяльності керівника. У педагогічній теорії і практиці вироблені науково обґрунтовані вимоги до сучасного керівника школи. Але сформувати такий ідеал є непростою справою. При доборі на посаду директора школи виникає цілий ряд проблем і труднощів. Серед них:

зростання функціональних обов’язків директора сучасної школи при відсутності належної інформативної і навчально-технічної бази, достатнього фінансування;     

плинність кадрів через недостатню підготовленість до управлінської діяльності в школі;     

обставини незалежні від керівника, але такі, що заважають його діяльності, створюють дискомфорт і незадоволення у роботі;   

відсутність своєчасної та якісної моделі підготовки складу керівних кадрів.

Все це змушує здійснювати пошук конкретних шляхів і засобів підготовки керівних кадрів, які б відповідали сучасним високим вимогам і могли б вирішувати завдання, визначені в законах України, урядових документах про освіту. Управління школою в сучасних умовах – це складний процес, складовими якого є правильний вибір мети і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація діяльності учнівського і педагогічного колективу, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання і виховання, ефективний контроль.

Організація роботи школи в сучасних умовах – це складний процес, складовими якого є правильний вибір мети і завдань, вивчення і глибокий аналіз досягнутого рівня навчально-виховної роботи, система раціонального планування, організація

діяльності учнівського і педагогічного колективу, вибір оптимальних шляхів для підвищення рівня навчання і виховання, ефективний контроль.

Відповідно до Закону України „Про освіту” створено систему органів державного управління і систему органів громадського самоврядування.

Органами громадського самоврядування в системі освіти є: загальні збори колективу, рада навчально-виховного закладу; районна, міська

ради з питань народної освіти; республіканський збір працівників освіти. Зміст самоврядування: самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, наукової, методичної, фінансово-господарської, виробничо-комерційної діяльності; визначення змісту шкільного комплексу освіти, форм та методів навчання та ін.

Важлива функція органів освіти – інспектування діяльності закладів освіти під інспектуванням розуміють систему державного контролю за станом виконання закладами освіти постанов, директив і вказівок уряду в галузі освіти, навчальних планів та програм, інструкції, наказів та розпоряджень керівних органів з одночасною практичною допомогою тим, кого контролюють, вжиттям заходів щодо запобігання та усунення недоліків.

Під час інспектування школи перевіряють організаційну роботу, розстановку і використання педагогічних кадрів: систему праці вчителів, уроки та інші форми організації навчання. Як бачимо, організаційну робота в школі підвладна державному контролю – інспектування.

Керівництво та організаційну роботу в загальноосвітній школі здійснює директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської роботи.

Директора середньої загальноосвітньої школи призначає і звільняє уповноважений орган. Директор школи виконує такі обов’язки: забезпечує реалізацію державної освітньої політики, діє від імені навчально-виховного закладу; розпоряджається в установленому

порядку шкільним майном і коштами, затверджує за погодження з радою навчально-виховного закладу кошторис та забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником

кредитів; видає в межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов’язкові для всіх учасників навчально-виховного процесу; організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного