Василь Олександрович Сухомлинський

“Нехай увійде в серце твого сина краса праці”

План

Відкрий перед дитиною цю красу.

Праця й хліб.

Свято першого хліба.

Нехай усі наші діти будуть юними захисниками природи.

Наші свята праці.

Золота Книга Комуністичної Праці.

Виклик стихійним силам природи.

Юні чабани.

Пташина лікарня.

Свята квітів.

Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях (дітях) ми бачимо байдужість до праці? Як запобігти такій байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою?

Треба наповнити працю дитини красою... Ось піонерська ланка обробляє маленьку ділянку, на якій буде вирощуватися пшениця. Я допомагаю дітям, з якими подружився, створити свій Куточок Краси. Найголовніше в Куточку Краси – це зелень, життя, плодоносні дерева, квіти. І ось ми з дітьми викопали маленькі саджанці вишень, посадили їх в уподобаному місці. Всю зиму малюки бігали в свій Куточок Краси, накопичували сніг. Деревця прижилися, а на третій рік вишні зацвіли. З іншим піонерським загоном кілька років я виражував у Куточку Краси персикові дерева. Вони потребують дуже дбайливого догляду, проте праця винагороджує чудовою красою. Тому нехай наші діти зрозуміють, відчують, на власному досвіді переконання, що прекрасне створюється працею, що праця винагороджує людину красою.

Одного разу до школи прийшов 80-річний дідусь, який мав під сорочкою маленький вузлик. Чекав він Івана Степановича, щоб обговорити справу. Коли всі вчителі розійшлися ми пішли в сад. Старий витяг вузлик і розгорнув білу хустку, і я побачив засохлий кусень хліба. Схоже було на те, що цей кусень побував у багатьох руках.

Знаєте, що це таке? – запитав Іван Степанович.

Хліб.

Святий хліб, - сказав старий. Я не вірю в Бога, як і ви, але хліб називаю святий. А ви, вчителі, забуваєте про це. І хіба можуть стати щасливими людьми ці діти, які нічого не знають про хліб? Чому ви не дбаєте про те, щоб хліб був для людини такий же дорогий, як мати рідна? Чому вам не страшно, що виростає пустоцвіт на нашій землі? Дорогі батьки і вчителі, наш ідеал – працелюбна людина. Тому я розповідаю дітям про майстрів землеробства, які вліють виростити два колоски там, де природа дає людині лише один колосок.

Приходить довгожданий день збирання врожаю. Для нас це свято. Зібране зерно зсипається в торбочку, для нашого майбутнього Свята Першого Хліба. Я дивлюся у щасливі очі дітей і мені стає радісно. Свято Першого Хліба проводиться ввечері, під тінистим гіллям яблунь. На цьому святі народжується думка про моральне право на радощі й блага життя.

У моєму загоні є комітет юних захисників природи. Кожен піонер оберігає ті природні багатства, які він любить. І щорічно вони записують у “Книгу піонерських лісосмуг” стан дерев. Дорогі товариші, батьки й учителі, всі ми пам’ятаємо народну мудрість, дитину треба виховувати тоді, коли вона лежить упоперек лавки.

Наше суспільство дає дітям багато радості, але про одну радість часто забувають – про радість раці. У моєму піонерському загоні увійшли в традицію свята праці. Одне з найбільш радісних – це Свято Весняного Деревонасадження. Один раз на два –тир роки піонери закладають Сад для Людей у честь цього свята. У середині квітня проводиться Весняне Свято Винограду, а наприкінці серпня Осіннє Свято Винограду. Свято Першого Снопа проводиться в той урочистий для села день, коли комбайни в полі. Особливо радісне для дітей Свято Останнього Снопа, яке відзначається в останній день збирання зернових культур. Свято Урожаю святкують в жовтні. Свято Сінокосу проводиться на початку літа. А Зимове Свято Снігового Містечка діти відзначають після великих снігопадів. День Королеви Лані – теж свято праці, коли кукурудза цвіте.

Почуття честі й гордості трудівника – це найважливіше джерело совісті нової людини. Всі трудові діла юних ленінців записують в “Золоту Книгу Комуністичної Праці”. Ще в цю книгу записується те, що пов’язане з створенням та зміщенням матеріально-технічної бази. Дорогі батьки й матері, знайте, що піонерська організація – це перша школа громадянства.

На навчально-осінній ділянці нашого загону є куточок, який можна назвати викликом стихійним силам природи. Ще його називають куточком зеленої лабораторії. У цьому куточку є унікальна яблуня, плоди якої достигають через рік після збирання врожаю пізньої осені. Її виведено шляхом вегетативної гібридизаці. Піонери лугіють ці плоди відправити на північ.

У дітей змалку пробуджується інтерес до догляду за тваринами. Багато радощів дає малюкам турбота про хворих тварин. Та дуже цікаво влітку, коли в дорослих чабанів зв’язуються помічники – юні чабани. Але ким би не став твій син у майбутньому, животворна сила цього джерела ніколи не вичерпається в його серці.

В одному шкільному кутку розміщена пташина лікарня. Виникла вона давно. Коли піонери знайшли в полі двох жайворонків з підрізаними, покаліченими крилами. Коли настають холоди, в лікарні з’являються багато нових мешканців – підібрані дітьми напівзамерзлі синички, дятли.

Квіти – це нитка, що зв’язує працю і красу. Око перехожого повинні радувати Свято Троянд у вечері, коли сонце вже має заходити – в ці хвилини троянди особливо пахнуть. Весняне Свято Конвалій проводить наш загін тоді, коли вони цвітуть. Юнаки й дівчата знають про написане правило: якщо головки квітів, які дарує тобі друг, спрямовані ніжними відкритими пелюстками до тебе, значить, той, хто дарує тобі квітку, висловлює тобі своє почуття симпатії, значить, ти для нього дорога людина. А ще наприкінці