РЕФЕРАТ

на тему

“Методика навчання розв’язку задач”

ПЛАН

Методика навчання розв’язку задачі

1. Підготовка дітей до розв’язування задач

а) операції над множинами

б) ознайомлення дітей з величиною

в) розкриття зв’язків між величинами

2. Ознайомлення із розв’язуванням задач

а) ознайомлення із змістом задачі

б)аналіз задачі і відшукання плану розв’язування

в) розв’язування задачі

г) перевірка розв’язування

3. Закріплення вміння розв’язувати задачі

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ РОЗВ’ЯЗКУ ЗАДАЧ

Що значить розв’язувати задачу? На це питання діти відповідають, як правило так: “Розв’язувати задачу – це значить зайти правильну відповідь” . Але це не зовсім так.

Навчити дітей розв’язувати задачі – означає навчити їх установлювати зв’язки між даними та шукати і відповідно до цього вибрати, а потім і виконувати арифметичні дії.

Основна мета – навчити дітей свідомо встановлювати певні зв’язки між даними і шукати в різних життєвих ситуаціях, передбачаючи поступове ускладнення їх. Щоб добитися цього, вчитель повинен передбачати в методиці навчання розв’язування задач одного виду різні етапи, які мають свою мету.

на першому етапі вчитель готує дітей до розв’язування задач розглядуваного виду. На цьому етапі учні повинні засвоїти зв’язки, на основі яких вони вибиратимуть дії в процесі розв’язування таких задач

на другому етапі вчитель ознайомлює учнів з розв’язуванням задач розгляду вашого виду. Тут учні навчаються переходити від конкретної ситуаціях

на третьому етапі вчитель закріплює вміння розв’язувати задачі розглядуваного типу. На цьому етапі учні мають узагальнити спосіб розв’язування задач цього виду.

Підготовча робота до розв’язування задач певного виду залежить від того, на який зв’язок між даним і шуканим треба спиратися під час вибору, арифметичних дій. Відповідно до цього виконують спеціальні вправи:

- операції над множинами

ознайомлення з розв’язуванням більшості простих задач повинні передувати вправи на оперування множинами (елементи множин – конкретні предмети: палички, геометричні фігури, самі учні...). Наприклад, до введення простої задачі на знаходження суми – вправи на об’єднання множин.

ознайомлення дітей з величиною

розкриття зв’язків між величинами

підготовка до розв’язування складних задач – розв’язування відповідних простих задач

Другий етап – ознайомлення із розв’язуванням задач.

Провівши відповідну підготовчу роботу, можна перейти до ознайомлення дітей із розв’язуванням задач розглядуваного виду.

Процес розв’язування задачі складається з таких етапів:

Ознайомлення зі змістом

Аналіз і відшукування плану розв’язування

Розв’язування задачі

Перевірка розв’язування

Зупинимось детально на кожному з етапів

1) Ознайомлення зі змістом задачі

Усвідомлення змісту задачі – необхідна умова її розв’язування. Не можна приступати до розв’язування задачі, не перевіривши усвідомлення її змісту дітьми.

Учень ознайомлюється із задачею із слів учителя або самостійно. Спочатку важливо сприймати задачу в цілому, а також вже розбирати на окремі частини.

Під час фронтального ознайомлення вчитель читає або переказує задачу. Поділ задачі на частини здебільшого передбачає виділення її окремих числових даних. Під час другого читання нових задач доцільно на дошці записуваними умову.

2) Аналіз задачі і відшукування плану розв’язування

Ознайомивши дітей зі змістом задачі, можна шукати її розв’язок: учні повинні назвати величини, які входять до задачі, дані і шукані числа, встановити зв’язки між даними та шуканими і на цій основі застосовувати відповідні арифметичні дії.

На початку навчання і під час розгляду нових задач учень повинен з’ясовувати життєвий зміст задачі. В подальшому застосовується словесний аналіз задачі.

На цьому етапі розв’язування задачі виділяють прийоми: ілюстрування задачі, розбір і складається плану розв’язування задачі.

Ілюстрування задачі може бути предметним і схематичним.

Для з’ясування життєвого змісту задачі використовується предметне моделювання, інсценування практичне виконання дій. Моделювання є й усне відтворення ситуацій.

Поряд із предметним ілюструванням використовують і схематичне – це короткий запис задачі.

Під час ознайомлення із задачею нового виду використовують яку-небудь одну ілюстрацію, але у деяких випадках буває корисно проілюструвати задачу як предметно, так і схематично. У свою чергу, схематичне зображення якого-небудь виду задач, не обов’язково повинно мати єдину форму. При нагоді варто показувати дітям різні форми короткого запису однієї і тієї самої задачі чи задач одного виду.

У процесі розгляду ілюстрації деякі діти вже знаходять розв’язок задачі. А деякі це не можуть цього зробити. Для них учитель проводить спеціальну бесіду – розбір задачі.

Розбір задачі здійснюється двома способами: від запитання задачі до числових даних (аналіз); від числових даних до запитання (синтез)

Якщо під час розв’язування синтетичним способом важко одразу вибрати необхідну пару чисел (складені задачі), то треба розпочати із запитання і вести аналіз доти, доки дальший хід розв’язування не буде зрозумілим (аналітико-синтетичних прийом); Якщо перша частина задачі “прозора, то почати можна синтетичним способом, але при утрудненні звертатися до запитання задачі, і аналітичним способом план розв’язування задачі”.

Схема синтетичного розбору задачі

Що відомо | Що можна взяти | Розв’язування

а) повинен прочитати 20 сторінок книги, а за день читає 5 сторінок | За скільки днів прочитає книгу? | 20:5=4 (дн)

б) повинен прочитати за 10 днів, а прочитав за 7 днів | На скільки днів раніше строку прочитав книгу? | 10-7=3 (дн)

Схема аналітичного розбору задач

Щоб узнати | Треба знати | Розв’язування

а) за скільки днів прочитає книгу | Скільки він повинен прочитати (20). Скільки сторінок учень читає за 1 день (5)? | 20:5=4 (дн)

б) на скільки днів раніше строку учень прочитає книгу? | За скільки днів учень повинен прочитати книгу (10). За скільки днів він її прочитає (7) | Від к-сті днів, за які учень повинен прочитати книгу, треба відняти кі-сть днів, за які він прочитає

Дві задачі:

а) “Учень повинен прочитати 20 сторінок книги. За день він читає 5 сторінок. За скільки днів учень прочитає книгу?”

б) “Учень повинен